Справа № 2-1175/11

З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

«01»квітня 2011 року                    Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді                              Шевченко Н.М.,

при секретарі                                    Кириловій Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до суду, просять визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, а саме квартирою АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2005 року відповідач в квартирі не проживає, особисті речі відповідача в квартирі відсутні, вселитись до квартири наміру не має, комунальні послуги не сплачує.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили слухати справу в заочному провадженні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою вказаною у позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надавав.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку позивачів, які просили розглядати справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі пояснень позивачів, свідків, наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.     

Вислухавши пояснення позивачів, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надані в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

3гідно з ст. 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуватись нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

3гідно з ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», в якій зазначено, що: «Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані  протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання».

Відповідно до довідки № 63 Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 406 від 19.01.2011 року (форма №3), позивачка ОСОБА_1 являється власником особового рахунку на житлову площу, а саме квартиру АДРЕСА_1, в якій прописані: ОСОБА_1 (з 06.08.1984 року), ОСОБА_3 (чоловік, з 29.12.1977 року), ОСОБА_2 (донька, з 24.02.1987 року). (а.с. 6)  

Як убачається з пояснень позивачів та підтверджується матеріалами справи, між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 розірвано шлюб 22 грудня 1988 року, після чого з 2005 року відповідач в квартирі не проживає, його особисті речі в ній відсутні, квартирою не цікавиться, за комунальні послуги не сплачує, позивачі стверджують, що перешкод у користуванні квартирою ніколи не чинили, а наміру вселитись відповідач не виявляв. (а.с.5)

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка являється сусідкою по квартирі АДРЕСА_1, підтвердила, що відповідач в спірній квартирі не проживає з 2005 року і по теперішній час, позивачі самостійно сплачують за комунальні послуги, несуть усі витрати пов’язані з утриманням квартири, її ремонтом, до позивачів неодноразово заходила в гості, однак речей відповідача в ній не бачила.

Аналогічні покази по даній справі надала в судовому засіданні свідок  ОСОБА_5

Серед іншого, на підтвердження факту  відсутності відповідача за адресою спірною квартири позивачами надано акт Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 406 від 12.01.2011 року, який складено у складі сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_6,  ОСОБА_5, які підтвердили відсутність відповідача в квартирі АДРЕСА_1.(а.с. 8)

Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як убачається з пояснень позивачів, свідків, які суд вважає логічними, зложеними та підтверджуються зібраними у справі доказами, з 2005 року відповідач в спірній квартирі не проживає, його особистих речей там немає, відповідач добровільно залишив квартиру, не користується житловою площею, за комунальні послуги не сплачує, при цьому позивачка не чинила перешкод в користуванні квартирою, будь-яких поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись спірною квартирою, судом не встановлено.

Таким чином,  суд дійшов висновку, що  позовні вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню, відповідача ОСОБА_3 є підстави  визнати таким, що втратив право користування житловою площею, а саме квартирою АДРЕСА_1, оскільки, як доведено в суді відповідач понад шість місяців у спірній квартирі не проживає, за комунальні послуги не сплачує, наміру вселятись до спірної квартири немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 218  ЦПК України судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 64, 71, 72  Житлового кодексу України, ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», ст.ст. 10, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: