Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2011 року Справа № 2а-2348/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача: Яковлева О.І.;
представника відповідача: Сахненко С.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного відкритого акціонерного товариства "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" про стягнення податкової заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
21 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" про стягнення податкової заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Державне відкрите акціонерне товариство "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" зареєстровано Краснолуцьким виконкомом 11.02.1993 за № 1 380 120 0000 000566 та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції в м. Красний Луч Луганської області.
Станом на 15.03.2011 за відповідачем утворилась податкова заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 158358,55 грн., у тому числі з податку на землю у розмірі основного платежу в сумі 158358,55 грн.. Зазначена сума підтверджена розрахунками та актом звірки.
З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу Державного відкритого акціонерного товариства "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" першу податкову вимогу № 1/18 від 18.01.2002 та другу податкову вимогу № 2/304 від 21.02.2002.
Враховуючи, що самостійно податковий борг Державне відкрите акціонерне товариство "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти задоволення адміністративного позову не заперечував. Просив розстрочити зобов’язання по стягненню боргу з земельного податку у сумі 158358,55 грн. строком на три роки зі сплатою суми боргу рівними частинами щомісячно, починаючи з 30 квітня 2011 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне відкрите акціонерне товариство "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" зареєстровано Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 11.02.1993 р. за № 1 380 120 0000 000566 (арк. справи 10).
Відповідач як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в м. Красний Луч Луганської області з 11.02.1993 за № 2 (арк. справи 12).
Згідно довідки АБ № 063922 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Державне відкрите акціонерне товариство "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" є юридичною особою (арк. справи 11).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закони України «Про плату за землю» та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Законів України «Про плату за землю» та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено, що податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» Державне відкрите акціонерне товариство "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" є суб'єктом плати за землю (платником).
Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 01 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності — протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а" - “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Керуючись п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.
У відповідності до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобов’язання.
Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок нархування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.03 № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.03 за № 522/7843 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно узгоджено податок на землю згідно уточнюючого розрахунку № 2098 від 08.02.2010 та розрахунку № 1330 від 31.01.2011 за період з квітня 2010 року по січень 2011 року у загальному розмірі 158358,55 грн. (арк. справи 16-18).
Таким чином, за Державним відкритим акціонерним товариством "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" лічиться податкова заборгованість у загальному розмірі 158358,55 грн.
07 липня 2008 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/36, яку отримано відповідачем 08.07.2008, про що свідчить особистий підпис його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги.
06 червня 2008 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/33, яку отримано відповідачем 06.06.2008, про що свідчить особистий підпис його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги.
Однак зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Крім того між позивачем та відповідачем складено акт звірки суми податкового боргу Державного відкритого акціонерного товариства "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" станом на 15.03.2011 в сумі 158358,55 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та податкової інспекції, а тому заявлена сума до сплати відповідачем визнана та підтверджена актом звірки.
Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.
У зв’язку з тим, що відповідач несвоєчасно сплачує до Державного бюджету України нараховані суми податків, податкова заборгованість складає 158358,55 грн.
Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення.
Як вбачається із заяви про розстрочення виконання судового рішення, заявник просить розстрочити зобов’язання по стягненню боргу з земельного податку у сумі 158358,55 грн. строком на три роки зі сплатою суми боргу рівними частинами щомісячно, починаючи з 30 квітня 2011 року, але доказів на обґрунтування розстрочки терміном на 3 роки суду не надав.
Таким чином, суд не находить підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
Оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 158358,55 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного відкритого акціонерного товариства "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" про стягнення податкової заборгованості задовольнити.
Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Підприємство з реалізації та поставок продукції" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" кошти зі сплати податкового боргу у загальному розмірі 158358,55 грн. (сто п’ятдесят вісім тисяч триста п’ятдесят вісім гривень 55 копійок.) з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 22 квітня 2011 року.
СуддяН.В. Кравцова