справа № 2-531/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.,

при секретарі     –Стрекоченковій І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав власності та усунення перешкод у користуванні шляхом вселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Нахімовського районного суду м.Севастополя із позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд захистити його право власності на частину квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення у вказану квартиру, а також зобов’язати відповідача без відома та погодження позивача не встановлювати нові замки, запори на вхідних дверях, а також на дверях його кімнат у вказаній квартирі, не чинити позивачу інших перешкод у користуванні квартирою та надати ключі від другої вхідної двері квартири та дверей у кімнати позивача. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані із зверненням до суду.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач та відповідач є співвласниками квартири АДРЕСА_1, проте з 2009 року відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні власністю шляхом запирання других вхідних дверей у квартирі, ключа від яких у позивача немає, а також запирає двері у кімнати позивача.  

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що ніяких перешкод позивачу у користуванні власністю не чинить, а тому немає підстав для задоволення позову. У попередньому судовому засіданні відповідач вказував, що дійсно не допускає позивача у спірну квартиру до вирішення справи щодо визначення порядку користування квартирою, яка знаходиться у провадженні Нахімовського районного суду м.Севастополя.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 02.11.2010 року у справі №2-652/09 за відповідачем визнано право власності на ј частку та 1/8 частку квартири АДРЕСА_1. Інша частка вказаної квартири належить позивачу. Рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 20.01.2011 року рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 02.11.2010 року змінено в частині визначення порядку користування квартирою, а саме –виділено відповідачу у користування житлову кімнату площею 16,7 кв.м., вбудовану шафу площею 0,3 кв.м. із правом укладення окремого лицьового рахунку на вказане житлове приміщення. Позивачу виділено у користування житлові кімнати площею 10,8 кв.м. та 17,2 кв.м., комору, площею 2,6 кв.м. із правом укладення окремого лицьового рахунку на вказані приміщення. В загальному користуванні сторонам залишено коридор, площею 4,3 кв.м., кухню, площею 6,2 кв.м., туалет, площею 0,8 кв.м., ванну кімнату, площею 1,9 кв.м. та веранду, площею 6,8 кв.м.

Постановою Нахімовського РВ УМВС України у м.Севастополі від 24.05.2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно відповідача встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні його власністю.

Вказана обставина підтверджувалась самим відповідачем у попередньому судовому засіданні у цій справі.

Враховуючи дані обставини, а також те що позивач у судовому засіданні наполягав на своїх позовних вимогах, суд вважає, що з боку відповідача на час розгляду справи продовжують здійснюватись перешкоди позивачу у користуванні його власністю.

Згідно з ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Норма вказаної статті кореспондується із ст.150 Житлового кодексу України, згідно якої громадяни, які мають у приватній власності  будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати  в  оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, суд робить висновок, що порушене право позивача, встановлене нормами вищевказаних статей підлягає захисту шляхом вселення позивача в квартиру АДРЕСА_1

Також, враховуючи викладене, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо заборони відповідачу не чинити перешкод позивачу у користуванні належними йому приміщеннями та приміщеннями загального користування у квартирі АДРЕСА_1 що є частковим задоволенням позовних вимог, оскільки позивач просив зобов’язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні цілою квартирою, проте рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 20.01.2011 року було визначено певний порядок користування вказаною квартирою між позивачем та відповідачем.

Вимоги щодо зобов’язання відповідача без відома та погодження позивача не встановлювати нові замки та запори на дверях, а також надати ключі від другої вхідної двері спірної квартири та дверей у кімнати позивача не підлягають задоволенню, оскільки вказані дії відповідач повинен здійснити під час виконання рішення стосовно  задоволених судом позовних вимог щодо вселення позивача у спірну квартиру та щодо зобов’язання відповідача не чинити перешкоди у видаленими позивачу приміщеннями та приміщеннями загального користування у спірній квартирі.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.150 ЖК України, ст.ст.358,383,391 ЦК України, керуючись ст.ст. 3,10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд   

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні виділеними ОСОБА_1 приміщеннями, а також приміщеннями загального користування у квартирі АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 (вісім гривень п’ятдесят одна копійка) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                          С.О. Щербаков