Справа №22-ц-598/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Левченко Т.П.

Категорія - 24 Суддя-доповідач - Рибалка

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Рибалки В. Г.,

суддів -  Гагіна  М. В.,  Таран  С. А.,

за участю секретаря - Чуприни В. І. ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 лютого 2011 року

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»  до ОСОБА_2, ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного  районного суду м. Суми від 18 лютого 2011 року  позов ТОВ «Сумитеплоенерго»   задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго»    заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 липня 2007 року по 31 травня  2009 року в сумі 2282 грн. 55 коп. та заборгованість за надані послуги з гарячого водопостачання  за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2010 року в сумі 376 грн. 53 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з опалення за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2010 року в сумі 872 грн. 15 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно судові витрати.

В задоволені позовних вимог ТОВ «Сумитеплоенерго»     про стягнення з  ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01 вересня 2005 року по 31 червня 2007 року  відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається  на   порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення Зарічного  районного суду м. Суми від 18 лютого 2011  року та ухвалити нове, яким скасувати правочин  по встановленню тарифів для населення  в м. Суми.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником АДРЕСА_1 в м. Суми та досяг повноліття 20 травня 2009 року. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, зареєстрований та постійно проживає в вищезазначеній квартирі. ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою не проживає, так як знаходиться за кордоном.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Відповідно до ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України. В одинарному розмірі оплачується загальна площа, що має належати наймачеві та членам його сім'ї за встановленими нормами, а також зайва площа, якщо розміри її на всю сім'ю не перевищують половини норми загальної площі, яку належить мати одній особі. Плата за користування рештою зайвої загальної площі береться в підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Загальна площа, право користування якою зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї, не вважається зайвою.

Згідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 повинен нести витрати по опаленню належної йому квартири незалежно від того проживає він в ній чи ні, а ОСОБА_2 повинен нести витрати по оплаті вищезазначених послуг за період коли його син був неповнолітнім, а разом відповідачи повинні сплачувати в солідарному порядку виплати по оплаті послуг з опалення за період після досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами не було договірних відносин у сфері житлово – комунальних послуг і судом не взято до уваги порушення прав і свобод відповідачів є необґрунтованими, оскільки відповідачами не надано належних доказів щодо цього.

Ствердження апеляційної скарги про те, що голова Сумської міської ради та виконавчий комітет Сумської ради не наділені повноваженнями  щодо встановлення (погодження) тарифів на житлово – комунальні послуги є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що середня температура за опалювальний період була нижча, ніж встановлена для Сумської області є безпідставними та недоведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином стягнення з відповідачів у солідарному порядку судових витрат не ґрунтується на законі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

У зв’язку з цим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду   слід змінити  в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313,  315,  ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Зарічного  районного суду м. Суми від 18 лютого 2011 року в частині розподілу судових витрат змінити та стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 15 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»   та по 25 грн. 50 коп. судового збору в доход держави.

          В решті судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий -

Судді -