Справа №  1-100/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

"11" січня 2011 р.  

          Подільський районний суд м.Києва

в складі: головуючого-судді Зубця Ю.Г.

при секретарях Старков І.О., Скопець Л.В.

за участю прокурора Святенко Д.О.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві праву по обвинуваченню  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, гр-на України, українця, освіта середня, не одружений, не працює, не зареєстрований, без постійного місця проживання, раніше судимий:

- 07.11.2000р. Шевченківським районним судом м.Києва за ст.ст.142 ч.3, 193 ч.3, 101 ч.1, 206 ч.3, 42 КК України /1960р./ до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 07.04.2009р. Голосіївським районним судом м.Києва за ст.309 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

                                                   В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

          18.01.2010 року, приблизно о 14-00 год., ОСОБА_2, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, побачив на холодильнику на веранді мобільний телефон марки «NОКІА 6300», що належить ОСОБА_3 Тоді у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону «NОКІА 6300». Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_2 підійшов до холодильника, де знаходився мобільний телефон та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв мобільний телефон «NОКІА 6300», вартістю 1350 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 30 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 100 грн., ремінець для телефону, вартість якого складає 20 грн. та сховав його у кишеню, чим завдав ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 1500 грн. У цей час його дії були помічені ОСОБА_4, який підійшов до ОСОБА_2 та виявив відсутність одного з мобільних телефонів, які раніше знаходились на холодильнику. ОСОБА_4 схопив його за тулуб та почав вимагати повернути викрадене. У цей час до кімнати повернулась ОСОБА_3, яка зрозумівши що відбувається, також схопила ОСОБА_2 Проте останній, долаючи опір останньої, застосував до ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відштовхнувши її на ліжко, чим завдав ОСОБА_3 фізичного болю та зміг звільнитися від ОСОБА_4 Повторно, відкрито викравши чуже майно ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і показав, що перебуваючи 18.01.20010р. за місцем мешкання своєї бабусі ОСОБА_3, а саме в АДРЕСА_1, приватний будинок, побачив в одній з кімнат на холодильнику мобільний телефон. Осмкільки йому необхідні були грошові кошти, він вирішив заволодіти вищевказаним мобільним телефоном. Підійшовши до холодильника він взяв мобільний телефон та поклав до своєї кишені. Згодом до нього підійшов ОСОБА_4, який на той час знаходився в кімнаті та намагався перевірити його кишені. Однак відштовхнувши від себе останнього він вибіг з хати і втік. У подальшому викрадений мобільний телефон продав за 300 грн. у підземному переході на станції метро «Либідська» в м.Києві.       

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, вина останнього повністю найшла своє підтвердження під час судового розгляду та підтверджується наступним:

- допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 18.01.2010 року, приблизно о 14-00 год., вона знаходилась в себе вдома (тобто на дачі по АДРЕСА_1) разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 У цей час вона почула як хлопнули вхідні двері на веранді. Тоді ОСОБА_4 вирішив піти та подивитись що там таке. Коли він повернувся, то разом з ним до приміщення зайшов її онук ОСОБА_2. Підійшовши до неї він став просити вибачення за те, що не повернув борг в сумі 2000 грн., які він брав у 2009 році. Вона хотіла щоб він пішов та сказала йому, що збирається піти, але він все одно не збирався йти. Все ж через кілька хвилин він пішов. Після цього ще через 5 хвилин він знову повернувся до хати. У цей раз він зайшов та в нього на обличчі була кров, звідки вона взялася ОСОБА_3 не знає - можливо, він впав. Зайшовши до хати, він попросив вмитися, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому дозволили. Після того як вмився він зайшов до кімнати та присів на табуретку біля пічки. ОСОБА_3 запропонувала йому чаю, на що він погодився. В цей час ОСОБА_4 лежав на ліжку спиною до ОСОБА_2. Вона пішла на веранду за цукром. Коли набирала цукор, то в хаті почула якийсь галас. Коли вона повернулась до хати, то побачила, що ОСОБА_4 тримає ОСОБА_2 за тулуб та вимагає повернути телефон. При цьому ОСОБА_4 сказав їй, що ОСОБА_2 поцупив мобільний телефон. Вона підійшла до ОСОБА_2 та спробувала перевірити його кишені, однак він цього зробити не дав та відштовхнув її, внаслідок чого вона впала на ліжко. Після цього ОСОБА_3 сказала ОСОБА_4, щоб той відпустив ОСОБА_2. Як тільки він відпустив ОСОБА_2, той побіг з хати, а коли тікав, то навіть спіткнувся біля входу на подвір'я. ОСОБА_3 побігла за ним, а ОСОБА_4 залишився вдома. Вона добігла до тролейбусної зупинки, однак ОСОБА_2 не наздогнала. Коли вона повернулась до хати, то взяла свій паспорт та поїхала писати заяву до міліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 18.01.2010 року, приблизно о 14-00 год., він знаходився в себе вдома (тобто на дачі по АДРЕСА_1) разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 У цей час він почув як хлопнули вхідні двері на веранді. Тоді він вирішив піти та подивитись що там таке. Коли він вийшов на веранду, то побачив якогось чоловіка, придивившись він впізнав у ньому онука ОСОБА_3 - ОСОБА_2 Він привітався з ОСОБА_4, а той в свою чергу також привітався з ним. Після цього ОСОБА_2 пройшов до хати та, звернувшись до ОСОБА_3, став просити вибачення за те, що не повернув борг в сумі 2000 грн., які він брав у 2009 році влітку. ОСОБА_3 хотіла щоб він пішов та сказала ОСОБА_2, що збирається йти, але він все одно не збирався уходити. Все ж через кілька хвилин він пішов. Після цього ще через 5 хвилин він знову повернувся до хати. У цей раз він зайшов та в нього на обличчі була кров, звідки вона взялася ОСОБА_4 не знає - можливо, він впав. Зайшовши до хати, він попросив вмитися, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому дозволили. Після того як вмився він зайшов до кімнати та присів на табуретку біля пічки. ОСОБА_3 запропонувала йому чаю, на що він погодився. В цей час ОСОБА_4 лежав на ліжку спиною до ОСОБА_2. Потім він вирішив подивитися на мобільний телефон чи не прийшло якесь повідомлення. Коли він піднявся, то побачив, що ОСОБА_2 знаходиться біля холодильника, на якому лежало 2 мобільні телефони. Підійшовши до холодильника, ОСОБА_4 виявив, що одного з телефонів немає. Тоді ОСОБА_4 одразу схопив ОСОБА_2 за тулуб та почав вимагати, щоб той негайно повернув мобільний телефон. Однак ОСОБА_2 став казати, що він нічого не брав. ОСОБА_4 був абсолютно впевнений, що саме ОСОБА_2 забрав цей телефон, оскільки перед його приходом обидва телефони лежали на місці. На галас з веранди повернулась ОСОБА_3, яка виходила за цукром. Вона підійшла до ОСОБА_2 та спробувала перевірити його кишені, однак він цього зробити не дав та відштовхнув її на ліжко. ОСОБА_4 не міг боротися з ОСОБА_2, оскільки той набагато молодший. Після цього ОСОБА_3 сказала ОСОБА_4, щоб той відпустив ОСОБА_2. Як тільки він відпустив ОСОБА_2 той побіг з хати, а коли тікав, то навіть спіткнувся біля входу на подвір'я. ОСОБА_3 побігла за ним, а ОСОБА_4 залишився вдома. Згодом вона звернулась з заявою до міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працюючи продавцем в магазині з продажу мобільних телефонів, до нього 18.01.2009р. звернувся раніше йому невідомий чоловік, який запропонував придбати у нього мобільний телефон «NОКІА 6300». На прохання пред»явити документи на вищевказаний телефон, чоловік повідомив, що документів в нього не має, але запевнив що телефон належить йому. Оглянувши мобільний телефон, він погодився придбати його за 300 грн.  

Заслухавши пояснення підсудного, потерпілої та свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що вина підсудного доведена повністю, його дії за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого, вчинене повторно кваліфіковано правильно.

           Обираючи міру покарання суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких.

           Суд також враховує особу підсудного, який раніше судимий, про що свідчить довідка ОСК ДІТ МВС України від 03.02.2010р. /а.с.99/, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває /а.с.113-114/, характеризується посередньо /а.с.115/, щиро кається у скоєному.

           З урахуванням викладеного, особи підсудного, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов заявлений по справі потерпілою, підлягає задоволенню частково, виключивши з опису частково викраденого майна, а саме вартість поліетиленової сумки, грошових коштів в сумі 7 (сім) грн., а також вартість продуктів харчування. .

Пом”якшуючими відповідальність обставинами згідно ст.66 КК України суд враховує щире каяття.

Обтяжуючою відповідальність обставиною згідно ст.67 КК України суд враховує рецидив злочинів.

            Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

                                                       З    А    С    У    Д    И   В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити покарання, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 02.02.2010 року.

Цивільний позов заявлений по справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1500 (одну тисячу п»ятсот) грн. 00 коп.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Simens C 55» ІМЕІ НОМЕР_1 та сім картку оператора мобільного зв»язку «Djuice» - повернути ОСОБА_8

           На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Суддя                                                                                Зубець  Ю.  Г.