АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4212 Головуючий у 1-й
інстанції: Семікін В.В. Суддя-доповідач: Бондар В.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми індексації, річних відсотків за прострочення виконання грошових зобов'язань, -
ВСТАНОВИЛА:
06 квітня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми індексації, річних відсотків за прострочення виконання грошових зобов'язань,
В позові зазначав, що згідно рішенню апеляційного суду Запорізької області від 26 серпня 2003 року та Комунарського районного суду від 02 грудня 2005 року у провадженні державної виконавчої служби Комунарського району знаходяться виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 78810,30 грн. та 20910,50 грн.
Посилаючись на те, що з вини ОСОБА_1 до теперішнього часу Йому не повернуто борг, просив стягнути з відповідача суму від інфляції - 8311,94 грн., три процента річних - 11174,02 грн., послуги статистики - 7,93 грн., банківські послуги - 2,76 грн. судовий збір-195 грн,, інформаційні послуги - 30 грн., а всього 19721,65 грн.
У судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги, щодо розрахунку суми під інфляції -8423,43 гри.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19784,48 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушених судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та передати справу до місцевого суду на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що розмір боргу від інфляції, після відрахування стягнутих раніше згідно виконавчих листів сум складає $377,53 грн., що відповідає вимогам, зазначеним у рекомендації Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року, №62.
З дослідженого у судовому засідання виконавчого провадження встановлено, що у ВДВС Комунарського району м. Запоріжжя знаходяться виконавчі листи НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі відповідно 78810,30 грн. та 20910,50 грн.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на час звернення до суду відповідачем не повернуто борг, сума від інфляції якого складає 83425,43 грн та три проценти річних -11174,02 грн.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку проте, що у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК. України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи ОСОБА_2 про те, що суд вийшов за межі позовних вимог та своїх повноважень, стягнувши суму більшу, ніж у позовній заяві та в уточнених позовних вимогах, не відповідають обставинам справи, оскільки суд стягнув суму не більшу заявленої, а меншу - замість заявленої суми у 19835,14 грн., стягнуто 19784,48 грн., тобто фактично задовольнив позовні вимоги частково, а не повністю, як зазначено у резолютивній частині рішення, проте це не може бути підставою для скасування правильного по суті судовою рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.