У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
21.04.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дацківа В.В. (головуючий), Гошовського Г.М., Машкаринця І.М., з участю прокурора – Царя І.І., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 1 квітня 2011 року.
Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Зокрема, за окрему фінансову винагороду 24 березня 2011 року він здійснив перевезення на власному автомобілі марки «Мерседес Віто» д.р.н.з. НОМЕР_1 9-ти громадян Афганістану з м. Львова до с. Есень Ужгородського району Закарпатської області для їх передачі ОСОБА_6 з метою подальшого переправлення цих осіб через державний кордон України.
Постанова судді мотивована тим, що органом досудового слідства не наведено достатніх підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, а в матеріалах справи відсутні дані, які свідчили б про намагання обвинуваченого ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі чи продовжувати злочинну діяльність. Поряд з цим суд врахував, що ОСОБА_3 має місце постійного проживання, за яким характеризується позитивно, на утриманні у нього перебуває двох дітей, одна з яких неповнолітня, до кримінальної відповідальності не притягувався.
На дану постанову суду старшим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області подано апеляцію, в якій просить таку скасувати, а матеріали за поданням направити на новий розгляд у місцевий суд. На думку прокурора, суд не врахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років і, знаходячись на волі, може ухилитись від слідства і суду, перешкодити встановленню істини в справі та продовжувати злочинну діяльність.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про законність прийнятого судом рішення, перевіривши матеріали за поданням, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Розглядаючи подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суддя додержався вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання цього запобіжного заходу і дав їм належну оцінку.
Судом першої інстанції враховані при обранні запобіжного заходу дані про особу ОСОБА_3: його вік, сімейний і матеріальний стан, стан здоров’я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд, враховуючи вимоги закону, правильно прийшов до висновку, що в матеріалах відсутні достатні дані для взяття ОСОБА_3 під варту. З матеріалів вбачається, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно. Даних про намагання обвинуваченого ухилитися від слідства й суду та перешкоджати встановленню істини по справі немає і жодних конкретних даних з цього приводу ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду як органом досудового слідства, так і прокурором, надано не було.
Апеляційний суд вважає, що один лише характер суспільно-небезпечного діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 – тяжкий злочин, не є достатньою підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання органу досудового слідства.
Інших підстав для скасування постанови судді, в тому числі серед доводів апеляції прокурора, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 1 квітня 2011 року про відмову в обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту – без зміни.
Судді: