Головуючий у 1 інстанції - Селезньова Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року  справа №2а-3185/10/1203           

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів   

Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі міста Луганська на постанову Артемівського районного суду міста Луганська від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-3185/10/1203 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі міста Луганська про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Артемівського районного суду міста Луганська від 25 листопада 2010 року задоволено позов ОСОБА_4 про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Визнано дії відповідача протиправними та зобов’язано здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 1 липня 2010 року згідно ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати  в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. При цьому послався на те, що пенсія позивача обчислюється відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530, яка є діючою та обов’язковою для виконання.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені  належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи, що пов’язано з виконанням ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Частинами 1 та 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з принципу пріоритетності норм закону над підзаконними актами та обґрунтованості вимог позивача з огляду на приписи ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України № 796, а також із положень ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії  відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки положення даного Закону мають вищу юридичну силу ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які не можуть суперечити вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Мінімальний розмір пенсії визначений лише цим Законом, у зв’язку з чим саме цей розмір і підлягає застосуванню в даному випадку.

                Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі міста Луганська – залишити без задоволення.

Постанову Артемівського районного суду міста Луганська від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-3185/10/1203 – залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів          С.Ю.Чумак

          Д.В.Ляшенко

          Л.В.Ястребова