Головуючий у 1 інстанції - Мандичев Д.В.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2011 року справа №2а-28419/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
при секретарі судового засідання Касьяновій В.М., за участю представника позивача: Варбан О.В., представника відповідача: Савенкова О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-28419/10/0570 за позовом Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області про стягнення суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577, 60 грн., та витрати на виплату та доставку адресної допомоги в сумі 553 702, 95 грн.,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-28419/10/0570 позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області звернулося до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області про стягнення суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577, 60 грн., та витрати на виплату та доставку адресної допомоги в сумі 553 702, 95 грн. задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області на користь управління Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577 (двадцять тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн., 60 (шістдесят) коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області складено списки осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував пенсію, які не прийняті до заліку відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.
Так, відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держави – учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну по особам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у розмірі 20577, 60 грн.
Сума не врахованої щомісячної державної адресної допомоги становить 553702, 95 грн. Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується актом про нещасний випадок ОСОБА_6 працював слюсарем наладчиком на Унгенському молочному заводі та о 5 ранку, після роботи, 22 грудня 1988 року на власному автомобілі потрапив у ДТП. В акті взагалі не зазначено, що даний випадок пов'язаний з виробництвом (а.с. 49). Крім того, згідно довідки відділу внутрішніх справ виконкому Унгенського районної ради від 10.05.1989 року, ОСОБА_6 22 грудня 1988 року потрапив у ДТП о 6-ій ранку та отримав тілесні ушкодження. Актом про нещасний випадок на виробництві від 11 серпня 1979 року, зафіксований нещасний випадок на виробництві на В/О «Магаданстройматеріали» .с. Стекольний, Хасинського району Магаданської області, внаслідок якого постраждав ОСОБА_5 (а.с.30). Актом від 03 грудня 1976 року про нещасний випадок на виробництві, зафіксований нещасний випадок на виробництві Новинського торгівельного відділення внаслідок якого постраждала ОСОБА_4 (а.с.28). Суть спору у цій частині полягає у тому, чи зобов’язаний відповідач відшкодовувати виплачені позивачем пенсію по інвалідності від трудового каліцтва за осіб, які отримали травми за межами України, до запровадження системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
У спірних відносинах мають місце два різних види соціального страхування, однак не враховано, що на міждержавному рівні ці питання вирішені по різному - пенсія виплачується за місцем проживання, відшкодування шкоди здійснюється за місцем отримання травми.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статті 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв’язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105 якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ (надалі - Закон № 2272) Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Колегія суддів зазначає, що зазначені правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Посилання представника позивача на частину 2 статті 2 та пункт 5 статті 24 Закону № 1105 не є підставою задоволення вимог, з огляду на те, що вищезазначеними приписами врегульовані взаємовідносини між застрахованою особою і страховиками. У межах спірних відносин такі відносини відсутні, оскільки як позивач так і відповідач не є страховиками по відношенню до особи, яка отримала пошкодження здоров’я за межами держави. Виплата пенсії по інвалідності Пенсійним фондом України таким особам здійснюється на підставі статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 внаслідок прийняття на себе державою певних обов’язків, а не внаслідок виконання обов’язків страховика.
13 березня 1992 року державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення підписана Угода яка дії з моменту її підписання, про що зазначено в статті 13 даної Угоди. Угода підписана 11 Державами у тому числі Україною, Російською Федерацією (у тому числі Дагестан, Бурятія). Дана Угода є чинним міжнародним договором. Предметом її регулювання є виключно пенсійне забезпечення.
Статтею першою передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД усі витрати, які пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення. Статті 5 цієї Угоди передбачає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.
Статтею 6 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Обґрунтування позивачем своєї позиції положеннями Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров’я, які пов’язані із виконанням трудових обов’язків, є безпідставним, оскільки вказана Угода не передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров’я, які пов’язані із виконанням ними трудових обов’язків, а регулює питання виплати пенсій. Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв’язку з трудовим каліцтвом – це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області на користь управління Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577 (двадцять тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн., 60 (шістдесят) коп.
Колегія суддів зазначає, що з положень статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов’язані з виплатою державної адресної допомоги.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, пов’язані з виплатою державної адресної допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку суми позову по особовим справам пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, та не прийнятих до заліку Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сума адресної допомоги, що сплачується за постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 становить 553702, 95 грн.
За таких підстав колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог в даній частині.
Таким чином, судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-28419/10/0570 за позовом Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області про стягнення суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577, 60 грн., та витрати на виплату та доставку адресної допомоги в сумі 553 702, 95 грн. – задовольнити частково.
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-28419/10/0570 за позовом Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області про стягнення суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577, 60 грн., та витрати на виплату та доставку адресної допомоги в сумі 553 702, 95 грн. – задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-28419/10/0570 за позовом Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області про стягнення суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577, 60 грн., та витрати на виплату та доставку адресної допомоги в сумі 553 702, 95 грн. – скасувати.
У задоволені позову Управління пенсійного фонду України в місті Костянтинівці Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Костянтинівці Донецької області про стягнення суми витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 20577, 60 грн., та витрати на виплату та доставку адресної допомоги в сумі 553 702, 95 грн. – відмовити.Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : Г.М. Міронова
І.В. Юрко