ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-35/11/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курко О.П., Совгири Д.І.
при секретарі: Афанасьєвій З.В.
за участю:
представника позивача - Тихонюка С.Л.
представників відповідача - Павлова В.Г., Гнатюка М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації у Вінницькій області до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 1214 від 08.12.2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова адміністрація у Вінницькій області звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 1214 від 08.12.2010 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.02.2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова адміністрація у Вінницькій області подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2010р. працівниками Ленінської районної у м. Вінниці виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка ДПА у Вінницькій області щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та порядку витрачання страхових коштів, за результатами якої складено акт № 1071 від 23.11.2010р.
При перевірці страхувальника - Державної податкової адміністрації у Вінницькій області працівниками Ленінської районної у м. Вінниці виконавчої дирекції ФССзТВП було виявлено порушення п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в частині порядку витрачання коштів соціального страхування, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
В ході перевірки було встановлено, що працівниці ДПА у Вінницькій області ОСОБА_5 була нарахована компенсація втрати заробітку у зв'язку з вагітністю та пологами, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи за категорією 4. В той час, як ОСОБА_5, не мала права на зазначену пільгу як особа, яка постійно проживає або працює на території постійного радіоекологічного контролю, оскільки, як вбачається з довідки, виданої МКП "ЖЕК № 10" № 2448 від 30.11.2010р., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 23.03.2006р. АДРЕСА_1. Місто Вінниця, де проживає і працює ОСОБА_5, до зазначеної зони не відноситься.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем, прийнято рішення № 1214 від 08.12.2010р., яким не прийнято до заліку 8 184 грн. 86 коп. та застосовано фінансові санкції в сумі 4 092 грн. 43 коп.
Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ...жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається відпустка по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи.
Однак, згідно п. 4 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Частиною 3 статті 23 цього ж Закону передбачено, що усі компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються громадянам, які віднесені до 4 категорії постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на час постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при винесенні оскаржуваного рішення окрім викладених вимог Закону також враховано лист Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.02.2004р. № 05-1869/271, в якому зазначено, що жінкам, які отримали посвідчення категорії 4 за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю та, які постійно проживають на території не віднесеній до вказаної зони, пільга, передбачена п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не надається.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що застрахована особа ОСОБА_5І, дійсно має посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, серії В-І № 630877, видане 15.05.1996р. Вінницькою ОДА. Проте в зазначеному посвідчені вказано, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для осіб які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (щільність забруднення ґрунту цезієм - 137 від 1 до 5 кі (км2). Посвідчення діє в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Тобто, після переїзду на постійне місце проживання на територію, яка не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, вказана категорія громадян, яка має посвідчення категорії 4, втрачає право на пільги і компенсаційні виплати, передбачені ст. 23 та п. 10 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В матеріалах справи знаходиться довідка, видана МКП "ЖЕК № 10" № 2448 від 30.11.2010р., згідно якої ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає з 23.03.2006р. АДРЕСА_1.
Таким чином, працівник ДПА у Вінницькій області (застрахована особа) - ОСОБА_5 проживала і працювала на території не віднесеній до зони посиленого радіоекологічного контролю, а отже не мала права на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
За порушення порядку витрачання страхових коштів передбачена відповідальність страхувальника, згідно ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" - штраф у розмірі 50 відсотків не прийнятих до заліку витрат.
Враховуючи вказану норму, директором виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 08.12.2010р. було прийнято рішення № 1214.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в з задоволенні даного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу – необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Голота Л. О.
Судді Курко О.П.
Совгира Д.І.