ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-2820/10/0212
Головуючий у 1-й інстанції: Борисюк І.Е.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Залімського І.Г., Совгири Д.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 08 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної соціальної допомоги до пенсії, зобов'язати до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м. Вінниці з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 08 листопада 2010 року позов задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними з 26 квітня 2010 року по 31 жовтня 2010 року (включно), зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 26 квітня 2010 року по 31 жовтня 2010 року (включно). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 (а.с. 8).
ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Закону України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року – 695,00 грн., з 01.04.2010 року – 706,00 грн., з 01.07.2010 року – 709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Суд першої інстанції правильно визначив період здійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці, – залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суд м. Вінниці від 08 листопада 2011 року, – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий /підпис/Голота Л. О.
Судді /підпис/ Залімський І.Г.
/підпис/Совгира Д.І.
з оригіналом згідно: секретар:
се