Категорія №8.1.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2011 року Справа № 2а-2517/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи – підприємства ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій –
В С Т А Н О В И В:
28 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєр?одонецьку Луганської област?і до фізичної особи – підприєм?ства ОСОБА_1 про стягнення штрафни?х (фінансових) санкцій у розмірі 3493,00 грн.
В адміністративному позові позивач зазначив, що 07 жовтня 2010 року було проведено перевірку щодо контролю за дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Каир», розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачу. При проведенні перевірки було встановлено факт порушення відповідачем п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого в установленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО, розрахунковий документ встановленої форми не виданий, не забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За результатами розгляду матеріалів перевірки було винесене рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2010 №0001432304 у розмірі 3493,00 грн., яке у визначений строк не сплачено.
Ухвалою суду від 29 березня 2011 року провадження у справі за даним позовом було відкрите та призначене до розгляду у скороченому провадженні.
Копію ухвали відповідач отримав 06.04.2011, у встановлений строк заперечень на адміністративний позов не надав, за таких підстав суд приймає рішення на підставі документів та доказів, які маються в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи та надані відповідачем заперечення, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .
Згідно ст. 11 п. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 31 березня 2009 року, реєстраційний номер 23830000000007009 (а.с.4).
На підставі направлення №407 від 05.10.2010 було здійснено перевірку магазину «Каир», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить суб’єкту господарювання – ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ №265/95-ВР), від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та від 19.12.1995р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – постанова НБУ 637), від 16.07.1996 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – постанова НБУ 996).
Під час проведення перевірки було встановлено, факт здійснення розрахункової операції без застосування зареєстрованого, опломбованого в установленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО, не надання розрахункового документу встановленої форми, не відповідність коштів готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, здійснення роздрібної торгівлі без наявності відповідної ліцензії. За наслідками перевірки було складено акт №0365/12/32/23/2399916626 від 08.10.2010 (а.с.5-6). В п.4.1 відповідач зазначив, що зауважень до перевірки не має. Згідно опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків станом на 07.10.2010 на 13 год. 11 хв. отримано від реалізації товару 698 грн. 60 коп. Згідно Х-звіту денного на 13 год. 11 хв. 07.10.2010 сума готівкових коштів – 0 грн. (а.с.8). Також було виявлено реалізацію підакцизного товару (тютюнові вироби) без наявності відповідної ліцензії, та складено опис товару на загальну суму 1226,25 грн. (зворотній бік а.с.8).
На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сєвєродонецьк було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001432304 від 18.10.2010 у сумі 3493,00 грн. за порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке відповідач отримав 18.10.2010 (зворотній бік а.с.7).
Згідно ст 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня
Відповідно до п.1 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність — у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Приймаючи до уваги матеріали перевірки господарської одиниці СГД ОСОБА_1, рішення податкових органів за результатами перевірки, які регулюють дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ в м. Сєвєродонецьк щодо стягнення з штрафної санкції є законними та обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 183І Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи – підприємства ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3493 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста дев’яносто три грн. 00 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову складено у повному обсязі 19 квітня 2011 року о 16 годині 15 хвилин.
СуддяО.В. Ірметова