Категорія №6.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2011 року Справа № 2а-1622/11/1270
13 квітня 2011року справа №2а-1622/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ірметової О.В.,
при секретарі судового засідання: Вівдюк М.М.,
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кригіна Д.Л.
представника третьої особи ПП «Техімекс-груп»: Калініна К.В.
третьої особи розпорядника майна ПП «Техімекс-груп»: не з’явився
представника третьої особи органу опіки та піклування: не з’явився
представника третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: Головіна М.В.
розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство «Техімекс-груп», розпорядника майна Приватного підприємства «Техімекс-груп» Дейнегіної Катерини Миколаївни, органу опіки та піклування виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити та утриматися від вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
22 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 надійшов адміністративний позов до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство «Техімекс-груп», розпорядника майна Приватного підприємства «Техімекс-груп» Дейнегіної Катерини Миколаївни, органу опіки та піклування виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради, яким позивач просив визнати дії державного реєстратора по невиконанню чинного рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №377/09 незаконними; зобов’язати державного реєстратора виконати дії по виконанню чинного рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №377/09; зобов’язати державного реєстратора визнати реєстрацію відносно ОСОБА_8 та ПП «Техімекс-груп» нечинними.
За наслідками попереднього розгляду справи провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство «Техімекс-груп», розпорядника майна Приватного підприємства «Техімекс-груп» Дейнегіної Катерини Миколаївни, органу опіки та піклування виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити та утриматися від вчинення дій в частині позовних вимог про визнання дії державного реєстратора по невиконанню чинного рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №2-377/09 незаконними та зобов’язання державного реєстратора виконати дії по виконанню чинного рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №2-377/09 було закрите, в решті позовних вимог було призначено до судового розгляду.
30 березня 2011 року до початку судового розгляду справи по суті представник позивача змінив предмет позову про що надав відповідну заяву.
Згідно уточненим позовним вимогам, представник позивача просив визнати дії державного реєстратора по скасуванню державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, 1999 року народження, незаконними; зобов’язати державного реєстратора відновити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, 1999 року народження; зобов’язати державного реєстратора визнати реєстрацію відносно ОСОБА_8 та ПП «Техімекс-груп» нечинними.
В обґрунтування позовних вимог законний представник позивача зазначив, що реєстрація в міському комунальному підприємстві „Бюро технічної інвентаризації" була здійснена 16.09.2004 року, про що зроблена реєстраційна відмітка у інвентаризаційній справі №38628. Таким чином власником адміністративної будівлі з верандою є неповнолітня ОСОБА_6, 1999 р.н. Правочин зареєстрований у Державному реєстрі правочинів № 69870. Незаконним рішенням третейського суду по справі №50/01-2006 від 21.03.06 р. була позбавлена права власності малолітня дитина, що у відповідності ч.4 ст. 19 Сімейного Кодексу України повинно було розглянути з обов'язковою участю органу опіки та піклування . Рішенням Ленінського районного суду від 19.11.2009 р. по справі №2-377/09 визнано право власності на адміністративну будівлю з верандою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 за неповнолітньою ОСОБА_6. Також визнана недійсною реєстрація права власності на адміністративну будівлю з верандою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 та ПП "Техімекс-Груп". Зобов'язано БТІ скасувати відносно них Державну реєстрацію. МКП БТІ було стороною по справі №2-377/09. Рішення по справі №2-377/09 безпосередні впливало на обов'язки міського комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації". Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами імені України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевої самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян. Рішення набуло законної сили в 2009 році. 29 січня 2010 року МКП "Бюро технічної інвентаризації", виконуючи рішення Ленінського районного суду від 19.11.2009 р. по справ №2-377/09, поновило державну реєстрацію відносно неповнолітньої ОСОБА_6 Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 07.02.2011 року рішення Ленінськог районного суду м.Луганська по справі №2-377/09 від 19.11.2009 року залишив без змін. Листом від 18.02.2011 р. було запропоновано МКП "БТІ" в тому числі: не вчиняти дій по скасуванню державної реєстрації відносно неповнолітньої ОСОБА_6. Вже під час розгляду вимог про забезпечення позову 11.03.2011 р. МКП БТІ повідомило, державний реєстратор скасував реєстрацію відносно малолітньої ОСОБА_6 Позивач вважає, що скасування реєстрації відбулося за наявності: Ухвали Ленінського районного суду м.Луганськ від 04.06.2010 р. про накладення арешту адміністративну будівлю з верандою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6, 1999 народження, заборонивши її відчуження у будь-який спосіб (одержана МКП БТІ 08.06.2010р.) та Ухвали про заборону на відчуження слідчого СВ Ленінського РО ЛМУ України від 15.11.2010. Таким чином скасування державної реєстрації відносно малолітньої ОСОБА_6 відбулося при наявності двох арештів і заборон на відчуження у будь який спосіб.
30 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка була задоволена ухвалою суду від 13 квітня 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні адміністративному позову.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, заперечував проти його задоволення посилаючись на те, що 01.03.2011р. до МКП БТІ м. Луганська звернулось приватне підприємстві «Техімпекс-Груп» з заявою про скасування державної реєстрації права власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, як проведена за ОСОБА_6, номер запису 1226 в книзі 8 на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010р. по справі № 2а-2005/10/1270. На підставі вищенаведеної постанови адміністративного суду, державна реєстрація права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 була скасована 10.03.2011р. Позивач стверджує, що скасування реєстрації відбулося за наявності двох арештів, в тому числі накладеного слідчим СВ Ленінського РО ЛМУ України, що, на думку позивача, є доказом незаконності дій відповідача. Дане твердження є хибним з огляду на таке. На час скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_6, в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходились ухвала Ленінського районного суду м. Луганська від 02.02.2009р. про накладення арешту на адміністративну будівлю з верандою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_10 та ухвала Ленінського районного суду м. Луганська від 04.06.2010р. по справі № 2-1889/10 про накладення арешту на адміністративну будівлю з верандою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6. Ухвала про заборону на відчуження слідчого СВ Ленінського РО ЛМУ України від 15.11.2010р., на яку посилається позивач у зміненому адміністративному позові, в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - відсутня. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010р. по справі № 2а-2005/10/1270 державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, скасовано саме з тих підстав, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_6 відбулась за наявності в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, про який йдеться, зазначених вище арештів. Таким чином, позивач, в якості обґрунтування незаконності дій відповідача по скасуванню державної реєстрації права власності за ОСОБА_6, посилається, на ті обставини, які були встановлені вказаною постановою суду та які саме і стали підставою для такого скасування. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010р. по справі № 2а-2005/10/1270 набрала законної сили, а відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. З урахуванням вищевикладеного, вважаємо вимогу про визнання дії державного реєстратора по скасуванню державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 безпідставною та необгрунтованою і, як наслідок такою, що не підлягає задоволенню. Що стосується вимоги про зобов'язання відновити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, повідомляємо, що дана вимога не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки відповідно до ч. 4 п. 3.3. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010р. № 2480/5) скасований запис розділу Реєстру прав не може бути поновлений. Після скасування запису реєстратор БТІ створює новий запис з дотриманням вимог Порядку. Також вважаємо безпідставною вимогу про зобов'язання державного реєстратора визнати реєстрацію відносно ОСОБА_8 та ПП «Техімекс-Груп» нечинною, оскільки МКП БТІ не має повноважень щодо визнання неченними проведених державних реєстрацій.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПП «Техімекс-груп» заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на виконання Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 року по справі №2-377/09, 29.01.2010 року Державним реєстратором Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» було зареєстроване право власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 6956548, номер запису 1226 в книзі 8. Отже, твердження позивача, що зазначене рішення суду не було виконано відповідачем не відповідає дійсності. ПП «Техімекс-груп» оскаржило зазначені дії Державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», в зв'язку з порушенням норм діючого законодавства України. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 року по справі №2а-2005/10/1270 позовні вимоги ПП «Техімекс-Груп» до Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування державної реєстрації задоволені в повному обсязі. Визнані протиправними дії Державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації, ідентифікаційний код 00500262 з реєстрації права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська по справі №2-377/09 від 19.11.2009 року. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка проведена Державним реєстратором Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» «29» січня 2010 року, реєстраційний номер 6956548, номер запису 1226 в книзі 8. Відновлено реєстрацію права власності за ПП «Техімекс-Груп», ідентифікаційний код 35156296 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Законність зазначеної постанови суду була перевірена Донецьким апеляційним адміністративним судом (Ухвала від 02.09.2010 року) та Вищим адміністративним судом України (Ухвала від 03.02.2011 року). Перевірка була здійснена за скаргами ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6. Таким чином представник третьої особи вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розпорядник майна ПП «Техімекс-груп» Дейнегіна К.М., у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заперечував проти задоволення позовних вимог та підтримав доводи, викладені представником відповідача та третьої особи ПП «Техімекс-груп».
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи на надані на підтвердження обставин доказів, оглянувши матеріали реєстраційної справи на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, рішенням Ленінського районного суду м. Лугнаська від 19.11.2009 по справі №2-377/09 позовні вимоги ОСОБА_10 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ПП «Техімекс-групп», треті особи – ОСОБА_1, КСП «Агролюкс», ПП ОСОБА_13, ПП «АНТК», МКП «Бюро технічної інвентаризації» були задоволені частково: визнано право власності на адміністративну будівлю з верандою, розташовану за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, визнано недійсною реєстрацію права власності на адміністративну будівлю з верандою, розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка проведена МКП «Бюро технічної інвентаризації» за відповідачкою ОСОБА_8 та відповідачем ПП «Техімекс-груп», скасувавши ці записи. В решті позовних вимог було відмовлено. (а.с.24-26).
За апеляційним розглядом скарги ПП «Техімекс-груп» на рішення Ленінського районного суду від 19.11.2009 по справі №2-377/09 ухвалою апеляційного суду Луганської області від 07.02.2011 апеляційну скаргу ПП «Техімекс-груп» було відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 – без змін (а.с.6-7).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 по справі №2а-2005/10/1270 позовні вимоги ПП «Техімекс-груп» до Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції були задоволені: визнано протиправними дії державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації, ідентифікаційний код 05500262 з реєстрації права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська по справі № 2-377/09 від 19.11.2009р.: скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка проведена державним реєстратором Луганського міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації 29.01.2010р. реєстраційний номер 6956548 номер запису 1226 в книзі 8; відновлено реєстрацію права власності за приватним підприємством «Техімекс-Груп» ідентифікаційний код 35156296 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка проведена державним реєстратором Луганського міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації 30.07.2007р. реєстраційний номер 6956548 номер запису 3491 в книзі 29 (а.с.33-36).
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.02.2011 року за розглядом касаційної скарги ОСОБА_1 від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 у справі №2а-2005/10/1270, касаційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 було відхилено, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 залишено без змін (а.с.21-23).
01 березня 2011 року до МКП БТІ звернулося ПП «Техімек-груп» з заявою про скасування права власності за ОСОБА_6 на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. До заяви додано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 по справі №2а-2005/10/1270 та інші документи (а.с.31).
З довідки МКП БТІ від 10.03.2011 вих.№197199 вбачається, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №2-377, ухвали Ленінського районного суду від 02.12.2009 за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на об’єкт нерухомого майна – адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_1. Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 по справі №2а-2005/10/1270 реєстрація права власності за ОСОБА_6 в електронному реєстрі прав власності скасована (а.с.27).
10.02.2011 до відповідача звернулася ОСОБА_10 з заявою, якою просила МКП БТІ виконати дії по виконанню чинного рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №2-377/09; зобов’язати державного реєстратора визнати реєстрацію відносно ПП «Техімекс-груп» нечинною та не вчиняти дії по скасуванню державної реєстрації відносно неповнолітньої ОСОБА_6 (а.с.37.)
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Посилання представника позивача на те, що дії державного реєстратора по скасуванню державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, 1999 року народження, незаконні з посиланням на те, що ці дії відбулися за наявності ухвали Ленінського районного суду м.Луганська від 04.06.2010 про накладення арешту на адміністративну будівлю з верандою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, заборонивши її відчуження у будь-який спосіб та постанови слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ України в Луганській області від 15.11.2010 про заборону відчуження, є незмістовними з наступних підстав.
Відповідно до пункту 10 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року N 7/5 (далі – Тимчасове положення), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за N 157/6445, рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна.
В контексті розгляду цього питання, слід визначити, що судове рішення — це вирок, рішення, постанова, ухвала, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах (пункт 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року N 740).
Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, — і за її межами.
Пунктом 3.5 Тимчасового положення встановлено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952) Державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема:
відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
відповідність даних про наявність (або відсутність)
інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав;
3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об’єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у їх наданні у випадках, передбачених цим Законом;
8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст. 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об’єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов’язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев’ятою статті 15 цього Закону;
6) заявлене право вже зареєстровано.
Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що державний реєстратор скасував право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19.11.2009 по справі №2-377/09, за поданою ПП «Техімекс-груп» заявою про скасування реєстрації прав власності за ОСОБА_6 на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 по справі №2а-2005/10/1270, а не на підставі заяви ПП «Техімекс-груп» про реєстрацію прав власності, під час виконання якої державний реєстратор повинен встановити наявніть обтяжень на нерухоме майно, щодо якої подано заяву про реєстрацію прав власності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах та від імені малолітньої ОСОБА_6 в частині визнання дій державного реєстратора по скасуванню державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 незаконними - необгрунтованими.
Відповідно до ч. 4 п. 3.3. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010р. № 2480/5) скасований запис розділу Реєстру прав не може бути поновлений. Після скасування запису реєстратор БТІ створює новий запис з дотриманням вимог Порядку.
Оскільки у відповідача відсутні компетенція щодо відновлення державної реєстрації права власності про зобов’язання яких просить позивач, позовна вимога в цій частині є необґрунтованою.
Щодо позовних вимог в частині зобов’язання державного реєстратора визнати реєстрацію відносно ОСОБА_8 та ПП «Техімекс-груп» суд також вважає їх необгрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 за №157/6445, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів України” та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Оскільки у відповідача відсутня компетенція щодо визнання реєстрації відносно ОСОБА_8 та ПП «Техімекс-груп» нечинною про зобов’язання яких просить позивач, позовна вимога в цій частині є необґрунтованою.
З урахуванням вищевикладеного та на підставі діючих норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідач в межах наданих йому повноважень правомірно скасував державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а тому не має підстав для зобов’язання державного реєстратора відновити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6, а також питання про визнання реєстрації відносно ОСОБА_8 та ПП «Техімекс-груп» не?чинною не входить до компетенції відповідача.
Керуючись статтею 2, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство «Техімекс-груп», розпорядника майна Приватного підприємства «Техімекс-груп» Дейнегіної Катерини Миколаївни, органу опіки та піклування виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити та утриматися від вчинення дій відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову буде складено у повному обсязі 18 квітня 2011 року.
Суддя О.В. Ірметова