Справа №22-1972-2006 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 40 Глушка І.В.
Доповідач Камзалов В.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 2 серпня 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Камзалова В.В.
Суддів: Колодійчука В.М., Морозовського В.В.
При секретарі Руденко О.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ладижинського міського суду від 5 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Західенерго», Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго», профспілкового комітету Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго», Вінницької обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості Палацу культури «Прометей» Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго» ім. 50 річчя СРСР Палацу культури і техніки «Прометей» Ладижинської ДРЕС про дотримання умов трудового договору, поновлення на роботі завідуючим більярдною залою Палацу культури «Прометей», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до суду і зазначив, що його було прийнято адміністрацією Палацу культури «Прометей» 6 березня 1996 року в якості завідуючого більярдною залою, Палацу культури «Прометей», наказ НОМЕР_1.
16 липня 2003 року комісія в складі представника Ладижинської ТЕС профкому ТЕС безпідставно у відсутність позивача та у відсутність адміністрації Палацу культури опечатувала документацію Палацу культури, в тому числі і трудову книжку позивача, де вона знаходиться по цей день.
Рахунок в Промінвестбанку був закритий згідно постанови обкому профспілки, майно Палацу культури передано на баланс Ладижинської ТЕС. Більярдні столи були демонтовані з приміщення більярдної зали та вивезені невідомо куди, а саме приміщення здано в оренду. Про це повідомили позивача усно.
Заробітну плату позивач отримував в Палаці культури «Прометей», а з 16 липня 2003 року знаходиться у вимушеному прогулі, заробітну плату не отримує. Профком Ладижинської ТЕС та адміністрація ТЕС не повідомили позивача про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за 2 місяці, не вирішив питання про його працевлаштування.
Рішенням Ладижинського міського суду від 5 червня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову було відмовлено, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що він перебував у трудових стосунках з відповідачами.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої. Позивач зазначав, що він знаходиться у вимушеному прогулі з 16 липня 2005 року, не отримує заробітну плату.
До суду з позовною заявою позивач звернувся в березні 2006 року, про поновлення на роботі. Таким чином з часу звільнення позивача минуло майже три роки.
Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України встановлений місячний строк звернення до суду в справах про звільнення. Оскільки позивач пропустив місячний строк звернення до суду без поважних причин, суд підставно відмовив йому в позові. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ладижинського міського суду від 5 червня 2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Протягом двох місяців ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду України.
Головуючий: Судді: