ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-62/11/0270
Головуючий у 1-й інстанції:Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курко О.П., Совгири Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу , -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику про визнання протиправними дій та зобов'язання виплатити грошову допомогу в розмірі десяти посадових окладів.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області, що полягають у відмові виплати ОСОБА_2 грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцю; зобов"язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, а постанову суду – слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницькій області від 23.04.2010 року №15-0 ОСОБА_2 звільнено з посади головного спеціаліста відділу з виплати пенсії в зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає виконанню службових обов'язків на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України та виходом на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".
На час звільнення позивач мала стаж державної служби -13 років 6 місяців 9 днів.
22.06.2010 року позивач письмово звернулась до відповідача з проханням виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів (а.с.13).
Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області листом від 29.06.2010 року № 658/06-40/02-10 (а.с.13) повідомило позивача, що враховуючи обов'язковість додержання вимог Закону України "Про державну службу", а також той факт, що підставою для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України не є вихід на пенсію, державному службовцю не виплачується передбачена ст. 37 Закону України "Про державну службу" грошова допомога у розмірі 10 місячних окладів. На підставі ст. 44 КЗпП України, йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку. В зв'язку з цим, в УПФУ у м. Хмільнику немає законних підстав для виплати грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", особам перед пенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків -25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Оскільки в преамбулі Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" зазначено, що він гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію, суд прийшов до висновку, що норма, викладена у ст. 21 зазначеного закону, повинна застосовуватися також у разі призначення пенсій відповідно до Закону України „Про державну службу".
Статтю 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" було виключено на підставі пп. З п. 22 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Але зміни, внесені до Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" підпунктом 3 пункту 22 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Судом з’ясовано, що станом на 23.04.2010р., тобто на момент звільнення позивача з роботи, стаття 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" діяла, колегія суддів приходить до висновку про правомірність призначення позивачу пенсії державного службовця достроково за рік до встановленого законодавством строку. Факт виходу на пенсію позивача підтверджується записом в трудові книжці (а.с. 10).
Згідно із частиною 13 статті 37 Закону України „Про державну службу”, державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про те, що у нього не було законних підстав для виплати позивачу грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, через звільнення останнього за пунктом 2 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Посилання апелянта на те, що підставою для звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП України не є вихід на пенсію також суд вважає необґрунтованими, оскільки виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів законодавець пов'язує насамперед з виходом державного службовця на пенсію, а не з підставами припинення трудового договору.
Підстава звільнення позивача зі служби в даному випадку, не має значення для вирішення питання щодо виплати грошової допомоги.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 квітня 2011 року .
Головуючий (підпис) Голота Л. О.
Судді (підпис) Курко О.П.
(підпис) Совгира Д.І.
Копія вірна.
Секретар: