ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-7282/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції:Касапа В.М.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курко О.П., Совгири Д.І.
при секретарі: Афанасьєвій З. В.
за участю представників сторін:
позивача - Дрелінський С.В.
відповідача (апелянта) - Мельник О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Валон-А" до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004522301/0/5916 та № 0004522301/0/5917 від 27 серпня 2010 року , -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Валон - А» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено та скасовано податкові повідомлення — рішення №0004522301/0/5916 та 0004522301/0/5917 від 27 серпня 2010 р.
Не погоджуючись із судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Хмельницький подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, в якому товариству з обмеженою відповідальністю «Валон - А» у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач з вимогами апеляційної скарги не погодився, оскільки вважає, що рішення, прийняте судом першої інстанції за результатами розгляду справи є законним та обгрунтованим. На підставі вказаного просив апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року - без змін.
Заслухавши суддю-до повід ач а, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та
доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції —без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, в період з 12.07.2010р. по 06.08.2010р. ДПІ у м. Хмельницькому проведено планову виїзну документальну перевірку TOB «Валон-А» за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої встановлено:
- порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 312900 грн. ;
- порушення вимог п.п 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 250320 грн.
За наслідками перевірки ДПІ у м. Хмельницькому складено акт №7191/23-5/14152239 від 16.08.2010р. та застосовані відносно позивача податкові повідомлення-рішення від 27.08.2010р. за №0004522301/0/5916, № 0004522301/0/5917 якими визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 844839 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги TOB «Валон - А» та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення ДНІ у м. Хмельницькому, виходив з того, що правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведена, а заявлені позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу.
До такого висновку, суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.
Як було встановлено судом першої інстанції, між TOB «Валон-А» та ПП «Майстер Продаж» укладено договори №78 та №16 про приймання та передачу товарно-матеріальних цінностей,факт приймання передачі яких підтверджується цілим рядом накладних із зазначенням найменування постачальника та одержувача, виду товару, його кількості та ціни.
Факт приймання передачі товаро - матеріальних цінностей по угоді № 15, яка укладена 28.01.2009р. між TOB "Валон-А" і ПП "Розквіття" також був досліджений судом першої інстанції, при взятті до уваги та наданні оцінки доказам, що містились в матеріалах справи, а саме накладній №74 від 30.09.2009 року на суму 50960,00 грн. разом з ПДВ., податковій накладній №73 від 30.09.2009 року, №80 від 30.10.2009 року на суму 39168,00 грн. разом з ПДВ., податковій накладній №80 від 30.10.2009 року, №81 від 06.11.2009 року на суму 36670,00 грн. разом з ПДВ., податковій накладній №81 від 06.11.2009 року, №85 від 30,11.2009 року на суму 52824, 00 грн. разом з ПДВ., податковій накладній №85 від 30.11.2009 року, №89 від 21.12.2009 року на суму 85500,00 грн. разом з ПДВ., податковій накладній №90 від 21.12.2009 року, №92 від 29.12.2009 року на суму 66427, 20 грн. разом з ПДВ., податковій накладній №92 від 29.12.2009 року.
Також знайшло своє відображення у постанові суду встановлення обставин із посиланням на докази у правовідносинах між TOB "Валон-А" і TOB "Нова Зоря".
З огляду на вимоги ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не були спростовані докази, які прийняв до уваги суд, а тому судом першої інстації з дотриманням вимог ст. 86 КАС України була надана оцінка саме цим документам.
Колегія суддів не погоджується з позицією апелянта, щодо порушення судом ч.3 ст. 159 КАС України, а саме, що судом не було взято до уваги той факт, що договори купівлі - продажу з контрагентами позивачва ПП " Майстер Продаж" та ПП "Розквіття" згідно ст. 215 ЦК України є недійсними, з огляду на наступне.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Умовами чинності правочинів, які визначає ст. 203 ЦК України є зміст правочину, цивільна дієздатність суб"єктів правочину, відповідність волевиявлення внутрішній волі суб"єкта правочину, реальність правочину та дотримання спеціальних умов.
Посилання апеляента на те, що відсутність в договорах укладених з ПП "Розквіття" та ПП "Майстер Продаж" предмету договору та строку виконання зобов"язання є підставою для визнання договорів недійсними .колегія суддів вважає безпідставним виходячи з положень ст. 638 ЦК України, яка передбачає, що якщо сторони домовились про всі істотні умови, договір вважається укладеним, навіть якщо він не містить ніяких інших умов. Як вбачається з накладних, які суд першої інстанції приймав до уваги (при зазначенні в них однотипності товару) можливо прийти висновку, що між сторонами були обумовлені істотні умови договорів. Враховуючи, що при визнані угоди недійсною з підстав передбачених законом суд повинен встановити наявність обставин, з якими закон пов"язує визнання угоди недійсною та вирішити питання про застосування передбачених законом наслідків, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності своїх дій та поспішності висновків щодо недійсності договорів.
На спростування твердження апелянта, щодо "безтоварності" правовідносин у спірних договорах свідчать також наявні в матеріалах справи акти про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Розквіття" та ПП "Майстер Продаж" від 16.08.2010 року, які підтверджують реальність правовідносин з платником податків TOB "Валон-А" /том 2 а.с.98-156/.
Хоча в постанові суду не знайшло свого відображення оцінка даного доказу, колегія суддів на відміну від апелянта не вважає цю обставину підставою для її скасування з огляду на вимоги ч.2 ст. 200 КАС України, яка передбачає, що правильне по суті рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань.
У своїй апеляційній скарзі ДПІ м. Хмельницький посилається також на ту обставину, що договір № 75 від 28.01.2008 року, укладений між TOB "Валон-А" з TOB "Нова Зоря" також є недійсним, з тих підстав, що сторонами у ньому зазначено "покупець" та "продавець", хоча за своїм змістом це є договір перевезення.
Колегія суддів не погоджується з таким твердження апелянта з огляду на норми ст. 217 ЦК України, яка передбачає, що угода не може бути визнана повністю недійсною .якщо не відповідають законові лише її окремі частини, оскільки обставини справи свідчать про те, що дана угода була б укладена і без включення до неї недійсної її частини, а саме найменування сторі н.
Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини що склались між сторонами, надав їм правову оцінку та застосував норми матеріального права Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у м. Хмельницькому не надала належно допустимих доказів того, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту з ПДВ та занизив податок на прибуток, шляхом віднесення до його складу грошових сум, визначених в податкових накладних, виданих контрагентом позивача, тому оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача про застосування до TOB «Валон-А» штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можна визнати законними та такими, що відповідають вимогам податкового законодавства.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку щодо того, що права позивача, в даному випадку, підлягають захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 27.08.2010р. з а №0004522301/0/5916, № 0004522301/0/5917.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 11 квітня 2011 року .
Головуючий (підпис) Голота Л. О.
Судді (підпис) Курко О.П.
(підпис) Совгири Д.І.
Копія вірна.
Секретар: