ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-8431/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курко О.П., Совгири Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута в особі Коваль Раїси Володимирівни про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-216 від 05.11.2010 року , -
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута про визнання протиправною вимоги №Ф-216 від 05.11.2010 року про сплату боргу в сумі 863 грн 46 коп. за ІІІ квартал 2010 року та зобов’язання скасувати і відізвати вимогу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з’ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 12 травня 2008 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» платник страхових внесків зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в повному обсязі страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки базовим звітним періодом для позивача є квартал, то вона зобов’язана була сплатити нараховані страхові внески за липень – вересень 2010 року до 20 жовтня 2010 року.
Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч.3 ст. 106 Закону).
Крім того, пунктом 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (б) передбачено, що якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.
Отже, відповідачем на виконання вищевказаних норм на адресу позивача направлялась вимога №Ф-216 від 05 листопада 2010 року про сплату боргу в сумі 863 грн 46 коп.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності" як на підставу для звільнення платників єдиного та фіксованого податків від сплати внесків до Пенсійного фонду України, оскільки він поширює свою дію на податкові відносини, а страхові внески не включаються до складу податків, інших обов`язкових платежів, що складають систему оподаткування та не можуть встановлюватись пільги щодо їх нарахування та сплати.
Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області при направленні вимоги позивачу про сплату боргу №Ф-216 від 05 листопада 2010 року в сумі 863 грн 46 коп., дотримано вимоги чинного законодавства, а відтак підстави для визнання їх дій неправомірними відсутні.
Стосовно тверджень апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 7 КАС України щодо застосування принципів верховенства права та законності при розгляді справи, відмовивши в задоволенні клопотання стосовно застосування вимог ч. 5 ст. 9 КАС України, в якому позивач просив направити звернення до Верховного Суду України для порушення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності Закону України №2461 від 08.07.2010 року "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який застосовується Пенсійним фондом в діях по формуванню боргових зобов’язань з 01 липня 2010 року, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
Згідно вимог п. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Враховуючи те, що у суду не виникло сумнівів щодо відповідності Закону України №2461 від 08 липня 2010 року Конституції України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги апелянта про скасування постанови суду з підстав наведених в апеляційні скарзі.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 квітня 2011 року .
Головуючий (підпис) Голота Л. О.
Судді (підпис) Курко О.П.
(підпис) Совгира Д.І.
Копія вірна.
Секретар: