ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-5394/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції:Загороднюк А.Г.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курко О.П., Совгири Д.І.
при секретарі: Афанасьєвій З. В.
за участю представників сторін:
відповідача (апелянта) - Сидоришина М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень , -
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування податкових повідомлень-рішень Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0017971701/0 та № 0017961701/0 від 20.12.2010 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2011 року позов було задоволено повністю, вищевказані податкові повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції скасовані.
Відповідач, не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову останнього, прийнявши нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_3
Зокрема, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, оскаржувана постанова прийнята Вінницьким окружним адміністративним судом з порушенням норми матеріального та процесуального права.
Позивач в судове засідання не з’явився. На адресу суду направив заперечення на апеляційну скаргу в яких просив розгляд справи проводити без його участі, доводи викладені в запереченнях на апеляційну скару підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні представник Хмільницької ОДПІ доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_3 зареєстрований Літинською районною державною адміністрацією Вінницької області 22.05.2004 року. На податковому обліку позивач перебуває в Літинському відділенні Хмільницької ОДПІ з 02.06.2004 року..
Матеріали справи свідчать, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
За результатами перевірки складено акт №34/17/НОМЕР_1 від 13.12.2010 року, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:
- п.9.4 ст. 9, п.п.2.3.1 п.2.3. ст.2, п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого ФОП ОСОБА_3 занижено податок на додану вартість за період з 01 жовтень 2009 року по 30 червня 2010 року на суму 520130,56 грн.;
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №13-92 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 296302,10 грн.
Як наслідок встановлених порушень, Хмільницькою ОДПІ відносно ФОП ОСОБА_3 прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме :
- № 0017971701/0 від 20.12.2010 року, яким визначено до сплати зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 780195,84 грн., в т.ч.: за основним платежем - 520130,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 260065,28 грн.
- № 0017961701/0 від 20.12.2010 року, яким визначено до сплати зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 296302,10 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ, виходив з того, що перевіряючі у акті перевірки, при визначенні валового доходу (обсягу виручки), витрат пов’язаних з одержанням доходу позивачем, повинні були врахувати лише ті кошти, які отримані ним від здійснення підприємницької діяльності, як це передбачено ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №13-92 (зі змінами та доповненнями), а не кошти, які були надані позивачу під звіт ВАТ "Літинський молокозавод" на закупку молока для виконання договорів доручення.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду повністю відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наступними доказами.
Згідно матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин ФОП ОСОБА_3 укладено з ВАТ "Літинський молокозавод" договори доручення на закупівлю молока від 01 січня 2009 року б/н (а.с. 33-34), від 01 липня 2009 року № 23 (а.с. 31-32) та від 30 грудня 2009 року № 14 (а.с. 28-30), відповідно до п.1.1 яких Довіритель (ВАТ "Літинський молокозавод") доручає, а Повірений (ФОП ОСОБА_4) приймає на себе зобов’язання укладати від імені та за рахунок Довірителя договори на закупівлю молока від сільгосппідприємств, фермерських господарств і населення, організувати збір молока, що поступає від них і проводити розрахунки за нього.
Дослідивши вищевказані копії договору, копії авансових звітів та видаткових касових ордерів, а також копію книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач не заготовляв молоко для реалізації його на завод, всупереч викладеному в акті перевірки податкового органу, а забирав молоко з молокоприймальних пунктів і поставляв його на завод за кошти заводу та за довіреністю заводу.
Отже, позивач не набував права власності ні на надані йому кошти, ні на закуплене молоко. Податковим органом не було розмежовано кошти отримані ФОП ОСОБА_3 від ВАТ "Літинський молокозавод" під звіт, в якості розрахунку із здавачами молока, та її прибуток, отриманий при здійсненні підприємницької діяльності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що за виконаними дорученнями сума виручки позивача дорівнює сумі винагороди за договорами, яка становила 370,00 грн. та 400,00 грн. за одну тонну «натурального молока».
Виходячи з встановленого, твердження податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_4 вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" щодо перевищення граничного обсягу виручки за відповідний період та Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", в наслідок чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб, не відповідають обставинам справи.
Стосовно визначення Хмільницької ОДПІ позивачу податкового зобов"язання по податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об"єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до п.1.4. ст.1 цього Закону поставка товару - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
В силу п.п. 3.2.5. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об"єктом оподаткування операції в тому числі залучення, розміщення та повернення коштів за договорами доручення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що кошти, надані позивачу ВАТ "Літинський молокозавод" під звіт для виконання договорів, не є об"єктом оподаткування податком на додану вартість.
Водночас судом першої інстанції також вірно наголошено про протиправність нарахування Хмільницькою ОДПІ податкового зобов"язання з податку на додану вартість на всю отриману позивачем суму без урахуванням ним положень п.11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".
Судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, також погоджується з висновками суду першої інстанції, які спростовують твердження податкового органу щодо порушення позивачем п.п.2.3.1 п.2.3. ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість". Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів щодо спростування позиції Хмільницької ОДПІ про отримання ФОП ОСОБА_3 виручки від реалізації продукції.
Таким чином, апеляційна інстанція підтримує позицію суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_3 як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, не одержував протягом звітного року доходи інші, ніж зазначено у свідоцтві про державну реєстрацію її як СПД, а тому у нього відсутні доходи, які протягом року підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за правилами та у порядку, встановленими Законом України "Про податок на додану вартість".
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку , що викладені в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції обставини є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, внаслідок чого позивач не може вважатися порушником нормативно-правових актів які відображені в податкових повідомленнях - рішеннях № 0017971701/0 та № 0017961701/0 від 20.12.2010 року.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, апеляційну скаргу Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року – без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 квітня 2011 року .
Головуючий (підпис) Голота Л. О.
Судді (підпис) Курко О.П.
(підпис) Совгира Д.І.
Копія вірна.
Секретар: