ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 р. | № 8/256 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В. |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ВАТ “Авіалінії Харкова” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. |
у справі | №8/256 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі ВАТ “Авіалінії Харкова” |
до | ТОВ “Аеролакс” |
про | стягнення 57 790, 62 грн. |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Агаєва С.М., |
від відповідача: | не з'явився |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 19.07.2005 р. у справі №8/256 (суддя Катрич В.С.) позов Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі ВАТ “Авіалінії Харкова” задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "Аеролакс" на користь ВАТ "Авіалінії Харкова" 57 790,62 грн. основного боргу, 577,90 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Аеролакс" подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. у справі №8/256 (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) апеляційну скаргу ТОВ "Аеролакс" задоволено: рішення господарського суду м.Києва від 19.07.2005 р. у справі №8/256 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі ВАТ “Авіалінії Харкова” до ТОВ "Аеролакс" про стягнення 57 790,62 грн. залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ВАТ "Авіалінії Харкова" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. у справі №8/256, а рішення господарського суду м.Києва від 19.07.2005 р. у справі №8/256 про стягнення з ТОВ "Аеролакс" 57 790,62 грн. залишити без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 1006 Цивільного кодексу України, ст. 43, ст. 34, п.п. 6, 7, 8 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
28.03.2002 р. між ВАТ "Авіалінії Харкова" (перевізник) та ТОВ "Аеролакс" (агент) була укладена агентська угода №21 про послуги з продажу пасажирських перевезень, відповідно до п. 1.1 якої агент прийняв на себе зобов'язання з представництва перевізника при продажу авіаперевезень на його рейси, обумовлені в додатку №1.
Умовами агентської угоди передбачено, що за виконані роботи з продажу авіаперевезень агент отримує агентську винагороду в розмірі семи відсотків від тарифу авіаперевезень. Винагорода не виплачується із сум: з повернення грошових сум; за понаднормативний вантаж; за такси і збори, в т.ч. на користь третіх осіб; з такси, податків та зборів (п. 6.1 агентської угоди).
Пунктом 6.2 агентської угоди передбачено, що отримана виручка перераховується агентом за вирахуванням агентської винагороди після звітного періоду протягом 3-х банківських днів на розрахунковий рахунок перевізника.
Відповідно до п. 2.4 агентської угоди агент зобов'язаний надавати звіт про продаж перевізних документів за встановленими формами відповідно до даної угоди не пізніше сьомого банківського дня, наступного за останнім днем звітного періоду (звітним періодом слід вважати 1–15 та 16–30 (31) числа місяця). До звіту про продаж обов'язково додаються копії банківських доручень, завірених банком, про перерахування виручки.
Пунктом 2.5 агентської угоди передбачено, що агент зобов'язаний проводити повернення виторгу за продані авіаквитки перевізника в терміни, обумовлені угодою.
Додатковою угодою від 18.06.2002 р. до агентської угоди про продаж перевезень від 28.03.2002 р. №21 сторони передбачили, що за виконані роботи з продажу авіаперевезень на рейси, які виконуються по Україні, агент отримує агентську винагороду в розмірі три відсотки від тарифу авіаперевезень. Дана винагорода діє з 01.07.2002 р. до 30.09.2002 р.
Враховуючи невиконання агентом (відповідачем) вимог агентської угоди щодо термінів повернення отриманих за авіаквитки коштів (що підтверджено актом звірення взаєморозрахунків за агентською угодою від 28.03.2002 р. №21 за вересень 2002 р., згідно з яким заборгованість ТОВ "Аеролакс" складає 57 790,62 грн., яка до теперішнього часу не погашена) позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Аеролакс" вказаного боргу.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість відповідача перед позивачем за агентською угодою від 28.03.2002 р. №21 у сумі 57 790,62 грн. підтверджена матеріалами справи, в т.ч. актом звірення розрахунків №6/2002 за вересень 2002 р., а відповідач письмовий відзив не подав, в засідання суду не з'явився і не довів протилежне.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, за тристороннім договором поруки від 30.10.2002 р. №14/02-3А, укладеним між відповідачем-поручителем, позивачем-боржником та ТОВ "Українсько-Середземноморські Авіалінії"-кредито ром, відповідачем погашено борг позивача у сумі 26 728,96 грн. перед ТОВ "Українсько-Середзем номорські Авіалінії", що підтверджено платіжним дорученням від 30.10.2002 р. №3382 та листом ТОВ "Українсько-Середземноморські Авіалінії" від 23.09.2005 р. б/н; по-друге, з агентської угоди від 01.02.2001 р. №27-2001, укладеної ТОВ "Аеролакс" з Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), листа Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) від 26.09.2005 р. №1.9-690 вбачається, що у серпні-жовтні 2002 р. відповідачем були сплачені кошти в розмірі 70 270,87 грн. за позивача в рахунок оплати комплексу аеропортових послуг з обслуговування рейсів ВАТ "Авіалінії Харкова", що, за висновком апеляційного господарського суду, свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, господарськими судами не встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано оцінки всім доказам у справі.
Так, господарський суд першої інстанції, обмежившись посиланням на підтвердження матеріалами справи, в т.ч. актом звірення розрахунків №6/2002 за вересень 2002 р. заборгованості відповідача (яка останнім не спростована), не надав оцінки наявним у справі доказам, у т.ч. акту звірення розрахунків №7/2002 станом на 01.11.2002 р., поданому до суду самим позивачем (а.с. 92-93), згідно з яким із врахуванням проведеного взаємозаліку за договором поруки від 30.10.2002 р. №121/02-3А заборгованість відповідача складає станом на 01.11.2002 р. 31 061,68 грн. (а не 57 790,62 грн.).
Господарський суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на сплату відповідачем за позивача за тристороннім договором поруки від 30.10.2002 р. №14/02-3А кошів у сумі 26 728,96 грн. на користь ТОВ "Українсько-Середземноморські Авіалінії" та на сплату відповідачем за позивача коштів у розмірі 70 270,87 грн. за агентською угодою від 01.02.2001 р. №27-2001 у рахунок оплати за комплекс аеропортових послуг з обслуговування Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) рейсів позивача, не взяв до уваги, що тристоронній договір поруки №14/02-3А у матеріалах справи відсутній (в обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачем подано копію договору поруки №121/02-3А (а.с. 152)).
Крім того, апеляційним господарським судом не було надано будь-якої оцінки ні розрахунку суми заборгованості ТОВ "Аеролакс" перед ВАТ "Авіалінії Харкова" за агентською угодою від 28.03.2002 р. №21 з підтверджуючими даний розрахунок первинними документами (а.с. 16–64), ні доводам позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що в розрахунку заборгованості відповідача в розмірі 57 790,62 грн. (а.с. 16–18) було враховано сплату відповідачем грошових коштів Комунальному підприємству Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) в розмірі 48 000,00 грн. згідно з рахунком від 04.09.2002 р. №4425 та 22 270,87 грн. згідно з рахунком від 02.10.2002 р. №4994 —всього 70 270,87 грн. (а.с. 180), хоч посилання на сплату вказаних коштів відповідачем за позивача стало підставою для висновку апеляційного господарського суду про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за агентською угодою від 28.03.2002 р. №21, і, відповідно, про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Авіалінії Харкова” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. та рішення господарського суду м.Києва від 19.07.2005 р. у справі №8/256 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна