ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/1378/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Чорному В.В.
за участю :
представника позивача : Бевз І.А.
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Тростянецької об"єднаної державної податкової інспекції
до: суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Тростянецька об"єднана державна податкова інспекція Вінницької області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 36142,15 грн.
Позовні вимоги мотивовано, зокрема, тим, що станом на 24.02.2011 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу по податку на додану вартість та по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обязі, просила їх задовольнити посилаючись на обставниви викладенні у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Про час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації.
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ціж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб"єктом владних повноважень.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі останнього відповідно до положень статті 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та розглянувши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області 11.03.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрації) суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 11.03.2004 року (а.с.5). Згідно довідки №39/2 від 11.03.2004 року взятий на облік Тростянецької ОДПІ (Ладижинське відділення) як платник податків.
Як вбачається з облікової картки платника, станом на 24.02.2011 року, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість, по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та у зв"язку з самостійним виправленням помилки у декларації платнику нараховано штраф.
Дана заборгованість виникла внаслідок подання відповідачем декларації по податку на додану вартість за грудень 2010 року від 17.01.2011 року на суму 32522 грн., декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року від 15.01.2009 року на суму 641 грн. та у зв"язку з самостійним виправленням помилки у декларації за грудень 2010 року (уточнення за квітень 2009 року) СПД ОСОБА_2 нараховано штраф у сумі 3081 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 вказаного Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов"язаний самостійно сплатити суму податкового зобов"язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України.
Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов"язань та/або податкового боргу, звертатся до суду щодо стягнення коштів платника податків.
Крім того, керуючись нормами статті 11 КАС України та статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вказану заборгованість слід стягнути за рахунок майна відповідача.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак підлягають задоволенню в загальній сумі 36142,15 грн.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., інд.номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету заборгованість в сумі 36142,15 (тридцять шість тисяч сто сорок дві грн. 15 коп.) грн. за рахунок майна боржника.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна