Справа № 2а/1570/1306/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу а адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД»до Енергетичної регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р»
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ПЕЙД»звернулося до суду з позовом до Енергетичної регіональної митниці за результатами розгляду якого просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р»від 04.10.2010 року № 32, обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, між ним та ТОО «Транспортная нефтяная компания МАК –групп»(Казахстан) був укладений Контракт № 01-03-10/ДТ від 01.03.2010 року про поставку на умовах DAF –Гуково (Росія) дизельного пального марки Л –0,2 –40 з миючою присадкою код 2710194500 згідно УКТ ЗЕД. Товар надійшов залізничним транспортом. Декларування товару для ТОВ «ПЕЙД»здійснювала уповноважена ТОВ «Хімнафтопродукт»особа.
Для проведення митного оформлення товару у період з 20.04.2010 р. по 27.04.2010 р. декларантом до відділу митного оформлення у м. Лисичанську було подано до митного оформлення вантажно –митну декларацію типу ІМ40 з необхідними документами.
17.06.2010 року Енергетичною регіональною митницею за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «ПЕЙД»(код ЄДРПОУ 31431743) щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України митних платежів при митному оформленні товару «паливо для дизелів марки Л-0,2 –40 з миючою присадкою було складено АКТ № К/0004/10/124000000/0021431743.
На підставі проведеної перевірки було встановлено порушення ст. ст. 267, 268 Митного Кодексу України відповідно до яких було зроблено перерахунок податкових зобов’язань у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності в розмірі 121 488, 20 грн., за основним платежем 115 703, 05 грн. за штрафними санкціями 5 785, 15 грн. про що винесено податкове повідомлення форми «Р»від 04.10.2010 року № 32.
Відповідно до змісту вищезазначеного Акту перевірки Енергетична регіональна митниця у зв’язку з виявленням методологічних та арифметичних помилок у оформленні у митному відношенні вантажних митних деклараціях від 20.04.2010 року № 124000022/0/220657, від 23.04.2010 року № 1240000/0/220693, від 27.04.2010 року № 124000022/0/220712 та № 124000022/0/220718 самостійно визначила суму податкового зобов’язання з ПДВ на суму 115703, 05 грн.
Позивач у особі ТОВ «ПЕЙД»з висновком Енергетичної регіональної митниці не погодився, обґрунтовуючи свої доводи наступними обставинами.
Як зазначає позивач, дія підпункту «в»підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 –ІІІ від 21.12.2000 року щодо проведення камеральної перевірки, не поширюється на митні органи, також, згідно п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 –ВР від 03.04.1997 р. в редакції що діяла у квітні 2010 року особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є митний орган, платник податку –згідно з п. 10.3. Закону України «Про податок на додану вартість»відповідає за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування, тому після того як відповідач прийняв вантажну митну декларацію та пропустив товар на митну територію України погоджуючись з відомостями зазначеними у декларації, останній не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень –рішень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з методологічними та арифметичними помилками.
Окрім наведеного, на думку позивача, відповідачем в акті перевірки не вказано які графи декларації було заповнено з порушенням, митна вартість товару –дизельного пального марки Л-0,2-40 з миючою присадкою була ним, позивачем, визначена правильно, всі необхідні підтверджуючі таку вартість документи декларантом були представлені, у зв’язку з чим позивач вважає самостійне визначення відповідачем митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів необґрунтованим та безпідставним.
В ході розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у особі Енергетичної регіональної митниці позов не визнав, та пояснив суду, що перевірка з боку відповідача можлива не тільки під час оформлення декларації, а і після. Відповідач виявив помилки у декларації позивача після її оформлення, та правомірно донарахував суму податкового зобов’язання.
Представник відповідача заперечує проти ствердження представника позивача, що Енергетична регіональна митниця могла витребувати додаткові докази вартості товару та провести відповідні консультації. Вказані дії, на думку представника відповідача, повинні були відбуватися також при оформленні декларації, а не після.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, відповідно до абзацу 2 ст. 14 Митного Кодексу України –регіональна митниця є юридичною особою. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи є Державна митна служба України, Положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 940.
26.04.2006 року Державна митна служба України Наказом № 335 затвердила Класифікатор митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій. Відповідно до цього Класифікатору та Митного Кодексу України Енергетична регіональна митниця є органом виконавчою влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” митні органи віднесені до контролюючих органів стосовно справляння окремих видів податків, зборів (обов’язкових платежів). До них належать: акцизний збір та податок на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок щодо їх стягнення або контролю покладається на податкові органи); ввізне та вивізне мито; інші податки і збори (обов’язкові платежі), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Статтею 265 Митного кодексу України митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості, а також митний орган має право упевнитися в достовірності декларації чи будь-якого документа, поданого для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до п.п. 1 п. 4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 р. (в редакції чинної до 06.01.2011 року) –контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом проведення камеральної перевірки.
17.06.2010 року на підставі наказу Енергетичної регіональної митниці від 09.06.2010 року № 399 «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «ПЕЙД» проведено камеральну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині справляння митних платежів при митному оформленні товару «палива для дизелів марки Л-0.2 –40 з миючою присадкою», який надійшов залізничним транспортом на адресу ТОВ «ПЕЙД»(код ЄДРПОУ 31431743) за вантажними митними деклараціями типу «ІМ –40»від 20.04.10 № 124000022/0/220657,23.04.10 № 124000022/0/220693, від 27.04.10 № 124000022/0/220712, від 27.04.10 № 124000022/0/220718.
Декларування товару для ТОВ «ПЕЙД»здійснювала призначена ТОВ «Хімнафтопродукт»уповноважена особа для роботи з митницею - Семіволкова Н.А. (кваліфікаційне свідоцтво № 000013/00704).
Товар «паливо для дизелів марки Л-0,2 –40 (з миючою присадкою)»код 2710194500 згідно з УКТ ЗЕД надійшов з Казахстану (виробник: ТОВ «АТИРАУСЬКИЙ НПЗ», країна походження: Казахстан) на митну територію України залізничним транспортом, згідно з зовнішньоекономічним контрактом (купівлі –продажу) від 01.03.10 № 01 –03-10 /ДТ, додатку до нього від 31.03.2010 р. № 001 та додаткової угоди від 01.03.2010 р. № 001 на умовах доставки DAF Гуково, згідно з Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року).
Митне оформлення товару «паливо для дизелів марки Л –0,2 –40 з миючою присадкою»за ВМД від 20.04.10 №124000022/0/220657, від 23.04.10 № 124000022/0/220693, від 27.04.10 №124000022/0/220712, від 27.04.10 № 124000022/0/220718 було проведено за ціною 590 доларів США, зазначеною у додатковій угоді від 01.03.10 № 001 до контракту № 01-03-10/ДТ від 01.03.10 та інвойсах: від 05.04.10 № 10, від 14.04.10 № 15, від 15.04.10 № 16 та від 17.04.10 № 17.
Під час проведеної перевірки відповідач у особі Енергетичної регіональної митниці дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, та/або комплектуючих, які входять до складу товару, у зв’язку з чим митна вартість була визначена відповідачем за методом № 2, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Так, 06.05.10 р. Енергетичною регіональною митницею здійснено митне оформлення (ВМД № 124000022/2010/220814 від 06.0510) товару «важкі дистиляти: газойлі –паливо дизельне Л- 0,2 –40 (з миючою присадкою)»(код 2710194500 згідно з УКТЗЕД, вага нетто 293 602 кг, виробник: ТОВ «АТИРАУСЬКИЙ НПЗ», країна виробництва та країна походження: Казахстан), ввезеного на митну територію України залізничним транспортом на умовах поставки СРТ –Червона Могила згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року) відповідно до зовнішньоекономічного контракту (купівлі –продажу) від 03.03.10 р. № 0005-10/і, додатків до нього від 07.04.10 № 2, від 19.04.10 № 1, від 05.05.10 № 1, інвойсу від 05.05.10 № 238Р –0510 за ціною 680 доларів США.
Таким чином, за результатами камеральної перевірки ТОВ «ПЕЙД»було встановлено, що відомості, які містяться у графах 12, 43, 45, 46, 47 ВМД від 20.04.10 № 124000022/0/220657, від 23.04.10 №124000022/0/220693, від 27.04.10 № 124000022/0/220712 та №124000022/0/220718 не відповідають рівню митної вартості товару «паливо для дизелів марки Л-0,2-40 з миючою присадкою», визначеному митним органом, що призвело до заниження бази оподаткування, що потягло, на думку відповідача, недобір обов’язкових платежів з податку на додану вартість код (028) на суму 115 703, 05 грн.
Перевіряючи законність висновку відповідача у особі Енергетичної регіональної митниці, суд приходить до наступного.
Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 Митного Кодексу України, статтею 16 Закону України від 05.02.1992 р.№ 2097 –ХІІ «Про Єдиний митний тариф», Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».
Зі змісту статті 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст. 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271, або обчислена відповідно до вимог ст. 272 цього Кодексу вартість товару.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Статтею 265 Митного кодексу України митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості, а також те, що митний орган має право упевнитися в достовірності декларації чи будь-якого документа, поданого для цілей
визначення митної вартості.
Відповідно до п. 3.2., 3.3. Наказу Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 «Про затвердження Методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Митного Кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України»- якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766.
Указом Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96 “Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” утворено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ), з покладенням на нього функцій з моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон’юнктурно-інформаційної системи, надання інформаційної, консультативної, експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям. Відповідно до наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 серпня 1996 року № 506 “Про застосування статті 4 Указу Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96” фахівцями Держзовнішінформу проводиться моніторинг відповідних ринків з використанням таких інформаційних джерел:
- біржові котирування;
- контрактна практика поставок товарів;
- прейскуранти та відпускні ціни українських товаровиробників;
- комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти та каталоги на продукцію відомих фірм, порівняльні індекси цін;
- звіти та довідки торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном тощо.
Отже, Держзовнішінформ є державним органом, уповноваженим надавати цінову інформацію на імпорт і експорт товарів та здійснювати цінову експертизу товарів.
Відповідно до п. 3.4. Наказу Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74, якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи, або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст. 265 Митного Кодексу України має право зобов’язати його визначити митну вартість іншим методом.
У зв’язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких зокрема належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів визначення митної вартості.
Судом встановлено, що відповідач у особі Енергетичної регіональної митниці, під час митного оформлення до декларанту з проханням надати додаткову інформацію не звертався, консультації між митним органом та декларантом не проводилися, своїм повноваженням щодо використання додаткової інформації від Держзовнішінформу відповідач не скористався.
У випадку переміщення товару через митний кордон сторони (суб’єкт господарювання та митний орган) кожного разу вступають у правовідносини щодо митного контролю, митного оформлення вантажу, правильності сплати податків, зборів та митних платежів. У кожному випадку приймається окреме рішення щодо конкретної партії товару. З урахуванням наведеного вбачається, що під час митного оформлення товару «паливо для дизелів марки Л –0,2 –40 з миючою присадкою»за ВМД від 20.04.10 №124000022/0/220657, від 23.04.10 №124000022/0/220693, від 27.04.10 № 124000022/0/220712, від 27.04.10 №124000022/0/220718, відповідач у особі Енергетичної регіональної митниці погодився на визначення митної вартості за методом № 1, тому самостійне визначення відповідачем митної вартості під час камеральної перевірки за ціною договору щодо ідентичних товарів не ґрунтується на вимогах чинного законодавства у галузі митної справи, у зв’язку з чим вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 266-273 Митного Кодексу України, статтею 16 Закону України від 05.02.1992 р.№ 2097 –ХІІ «Про Єдиний митний тариф», Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», п. 3.2., 3.3. Наказу Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 «Про затвердження Методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Митного Кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України», Указом Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96 “Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності”, ст. ст. 2, 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД»до Енергетичної регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р»- задовольнити у повному обсязі.
Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» від04.10.2010 року № 32.
Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апелляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Суддя Бжассо Н.В.
18 квітня 2011 року