Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-7847/09/8/0170

04.10.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Лядової Т.Р.,

суддів           Іщенко Г.М. ,
 Омельченка В. А.                     

секретар судового засідання          Джигіль В.Є.

за участю сторін:

представник третьої особи, АТЗТ " Футбольний Клуб "Таврія- Гришанкова Тетяна Олександрівна, довіреність № б/н  від 01.10.10

представник третьої особи, АТЗТ " Футбольний Клуб "Таврія- Куліш Ольга Валеріївна, довіреність № б/н  від 01.10.10

інші сторони у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" на постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 10.02.10 у справі № 2а-7847/09/8/0170

за позовом Заступника прокурора АР Крим (вул. Севастопольська, 21,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95100)

в інтересах:

 Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,м. Сімферополь,АРК Крим,95034)

до Фонду майна АР Крим (вул. Севастопольська, 17,м.Сімферополь,95015)

Відкритого акціонерного товариства " Побутова хімія" (вул. Ген. Васильєва, 29, м. Сімферополь, 95000)

треті особи:

ОСОБА_4 АДРЕСА_1,95047)

АТЗТ " Футбольний Клуб "Таврія" ( вул. Желябова, 20, м. Сімферополь, 95000)

про визнання  нечинним наказу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року Заступник прокурора АР Крим в інтересах Сімферопольської міської ради звернувся з адміністративним позовом до Фонду майна АР Крим, Відкритого акціонерного товариства "Побутова хімія" треті особи ОСОБА_4, АТЗТ "Футбольний Клуб "Таврія", в якому просить визнати нечинним наказ Фонду майна АР Крим № 841 від 24.06.1996 року "Про створення відкритого акціонерного товариства "Побутова хімія" в частині передачі до статутного фонду товариства гуртожтку", а також поновити пропущений з поважних причин строк для звернення з позовними вимогами до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим від 10.02.2010 року позовні вимоги Заступника прокурора АР Крим в інтересах Сімферопольської міської ради до Фонду майна АР Крим, Відкритого акціонерного товариства " Побутова хімія" треті особи ОСОБА_4, АТЗТ " Футбольний Клуб "Таврія" про визнання  нечинним наказу, задоволені. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду майна АР Крим № 841 від 24.06.1996 року "Про створення відкритого акціонерного товариства "Побутова хімія" в частині передачі до статутного фонду ВАТ " Побутова хімія" будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Єнисейська, 20 інвентарний номер 11601.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, представник третьої особи подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим від 10.02.2010 року, прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду Лядової Т.Р. від 26.04.2010 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія".

Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

Представник Акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" на задоволенні апеляційної скарги наполягав, рішення суду першої інстанції, провадження пол справі припинити.

Інші сторони у судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин нез’явлення суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування  судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга  не  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24 червня 1996 року № 841 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Побутова хімія»було прийнято рішення про перетворення Сімферопольського заводу побутової хімії у Відкрите акціонерне товариство «Побутова хімія»і затверджено статут Товариства зі статутним капіталом 1887598 грн., який був сформований за рахунок передачі у власність акціонерному товариству державного майна, до складу якого увійшов і гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Судом першої інстанції встановлено, що підставами набуття ВАТ «Побутова хімія»в процесі приватизації спірного гуртожитку і виникнення на нього права власності були інвентарна картка на гуртожиток, дані інвентаризації майна в процесі приватизації, зведені дані для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу, перелік майна, що не підлягає приватизації, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Побутова хімія», в якому не вказано спірний гуртожиток. Право власності на спірну будівлю гуртожитку належить саме АТЗТ «Футбольний Клуб «Таврія»на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будівлі гуртожитку від 23.08.2005 року р.№3292, згідно якого продавцем будівлі гуртожитку виступило ВАТ «Побутова хімія», якому право власності на спірну будівлю належало на підставі спірного наказу Фонду майна АРК №841 від 24.06.1996року, зареєстрованого в Сімферопольському МБРТІ 28.04.2005 року під №7647681.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що  відповідно до законодавства, діючого на момент видання наказу Фондом майна Автономної Республіки Крим від 24 червня 1996 року № 841 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Побутова хімія», кімнати в гуртожитку та гуртожиток в цілому як об’єкт нерухомого майна  не підлягали приватизації.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 127 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що під гуртожитки надаються спеціальні споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також  жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території УРСР, утворюють житловий фонд.

Статтями 4 - 6 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що гуртожитки відносяться до об’єктів державного житлового фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»№2482-XII від 19.06.1992р. (в редакції Закону, яка діяла на момент видання спірного наказу, а саме Закону України від 22.02.1994р. № 3981-XII) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно ч.2 ст. 2 вказаного Закону не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до абзацу 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Фонд майна АР Крим застосував вказану норму при винесені спірного наказу  як таку, що не забороняє передачу спірного гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Побутова хімія».

Судова колегія вважає безперечно вірним висновок суду першої інстанції про те, що видання наказу Фонду майна АР Крим від 24 червня 1996 року № 841 в частині включення до статутного фонду ВАТ «Побутова хімія»спірного гуртожитку є неправомірним, оскільки Фонд майна АР Крим повинний був застосувати норму, яка би дозволяла приватизацію спірного гуртожитку шляхом передачі гуртожитку до статутного фонду створеного ВАТ «Побутова хімія»та встановлювала порядок приватизації гуртожитків, та суд першої інстанції вірно зазначив, що такої норми на момент видання наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24 червня 1996 року № 841 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Побутова хімія»не існувало. 

Щодо позовних вимог про поновлення пропущеного строку для  звернення до суду, судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади   Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Отже строк, встановлений п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України суд першої інстанції правильно розцінив  як інший строк звернення до адміністративного суду, встановлений іншим законом.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, термін пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що про порушення вимог законодавства при приватизації державного житлового фонду прокурору стало відомо саме під час проведення перевірки прокуратурою АР Крим за колективним зверненням мешканців спірного гуртожитку, про що свідчать письмові пояснення прокурора та копія колективного звернення мешканців гуртожитку  надана відповідь від 12.05.06 №7/1-493/04. Прокурор подав позов до Господарського суду АРК 25.05.2006 року, тобто в межах одного року, після того, як йому стало відомо про порушення законодавства при приватизації державного житлового фонду.

Таким чином, пропущений Заступником прокурора АР Крим в інтересах Сімферопольської міської ради строк на звернення з позовною заявою до суду, пропущений з поважних причин.

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим № 841 від 24.06.1996 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Побутова хімія»в частині передачі до статутного фонду ВАТ «Побутова хімія»будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Єнисейська, 20, інвентарний номер 11601 підлягає  визнанню протиправним та скасуванню.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням  норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу  Акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія"- залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 10.02.10 у справі № 2а-7847/09/8/0170 за позовом Заступника прокурора АР Крим в інтересах Сімферопольської міської ради до Фонду майна АР Крим, Відкритого акціонерного товариства " Побутова хімія", треті особи ОСОБА_4, АТЗТ "Футбольний Клуб "Таврія" про визнання  нечинним наказу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний  текст судового рішення виготовлений  11 жовтня 2010 р.

Головуючий суддя          підпис                              Т.Р.Лядова

Судді           підпис                               Г.М. Іщенко
  підпис                               В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             Т.Р.Лядова