Головуючий у 1 інстанції - Жогіна Л.О.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року справа №2а-1179/10/1201
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08 грудня 2010 року у справі № 2а-1179/10/1201 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Алчевського міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії призначеної відповідно до норм ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності з приписами п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 збільшивши її у 2,5 рази та з підвищенням її на 12 відсотків згідно постанови Кабінету Міністрів № 894 від 13.07.2004 року з 01.04.2010 року.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 08 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії відповідача протиправними та зобов’язано здійснити з 01.11.2006 року перерахунок пенсії, збільшивши її у 2,5 рази згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з підвищенням її розміру на 12 % згідно постанови Кабінету Міністрів № 894 від 13.07.2004 року, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що приймаючи постанову суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 передбачала збільшення пенсії, які були призначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції не приділив уваги тому, що рішенням суду вже було зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак без урахування вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 та постанови Кабінету Міністрів № 894 від 13.07.2004 року.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є постраждалим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, також є інвалідом війни 3 групи, захворювання якого пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач у листопаді 2010 року звертався до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку та виплату раніш призначеної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності з приписами Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293, збільшивши її у 2,5 рази та з підвищенням її на 12 відсотків згідно постанови Кабінету Міністрів № 894 від 13.07.2004 року з 01.04.2010 року.
Відмова відповідача у задоволені заяви позивача вмотивована тим, що вимога про перерахунок пенсії із застосуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 є безпідставним, оскільки зазначеною Постановою передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 та постанови Кабінету Міністрів № 894 від 13.07.2004 року з 01.04.2010 року.
Колегія судів вважає висновок суду першої інстанції таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства з наступних підстав.
Частинами 1 та 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Кожен рік Законом України «Про державний бюджет України» визначається розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон): у 3,5 раза - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 раза - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 540 гривень, II групи - 500 гривень, III групи - 467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 440 гривень, II групи - 400 гривень, III групи - 370 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 13.07.2004 року № 894 з метою здійснення подальших заходів щодо соціального захисту пенсіонерів Кабінет Міністрів України постановив збільшити з 1 вересня 2004 р. на 12 відсотків пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, державної допомоги та сум індексацій), призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії визначається з показника мінімальної пенсії за віком, в той час як Постановою КМУ від 27.12.2005 року № 1293 та Постановою КМУ від 13.07.2004 року № 894 мінімальний розмір пенсії для цих же категорій осіб визначається зовсім з інших критеріїв, які не передбачені статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у даному випадку розмір основної пенсії по інвалідності позивача встановлений Законом України № 796 і ніякого підвищення, крім в наслідок зміни розміру мінімальної пенсії за віком, ним не передбачено, тому застосування положень Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 та Постанови КМУ від 13.07.2004 року № 894 як підзаконних нормативних актів в частині визначення розміру пенсії не відповідає принципу верховенства права та засадам пріоритетності нормативно-прорваних актів, а відповідно у задоволенні позову ОСОБА_2, якому пенсія виплачується у відповідності до вимог ст.54 Закону України № 796, слід відмовити.
Крім того, колегія суддів, вважає позов необґрунтованим ще і з тих підстав, що Постанова КМУ № 1293 від 27.12.2005 року, яка набула чинності з 01.01.2006 року та Постанова КМУ від 13.07.2004 року, як набула чинності 27.07.2004 року, за своїм правовим змістом щодо застосування мають одноразовий характер і відповідно в 2004 та 2006 роках вже були застосовані для перерахунку пенсії позивача, яку він отримував на той час, що сторонами не оспорюється.
Таким чином, колегія судді прийшла до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача про здійснення йому перерахунку основної пенсії, призначеної відповідно до норм ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності з Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 та Постанови Кабінету Міністрів № 894 від 13.07.2004 року з 01.04.2010 року не гранується на вимогах діючого законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено обґрунтованості його позовних вимог, а тому, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області – задовольнити.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08 грудня 2010 року у справі № 2а-1179/10/1201 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів