ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 р. | № 25/100/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С. –головуючого |
Яценко О.В. (доповідач у справі) |
Панової І.Ю. |
розглянувши касаційну скаргу | Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області |
на ухвалу | господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р. |
у справі | №25/100/06 господарського суду Запорізької області |
за заявою | Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бердянськ |
до розпорядник майна про в судовому засіданні взяли участь представники сторін від Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від Державної податкової адміністрації у Запорізькій області | Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Таврія”, с. Нововасилівка Бердянського району Запорізької області Васильцов С.А. банкрутство Милько С.В. дов.№415/10/10 від 15.05.2006р. Рещутка О.М. дов.№2941/10/10-413 від 08.09.2006р. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р. (суддя Дьоміна А.В.) припинено провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Таврія”, с. Нововасилівка Бердянського району Запорізької області.
Не погоджуючись з цією ухвалою Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р., як прийняту з порушенням норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р. у справі №25/100/06 припинено провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Таврія”, оскільки жодна із заявлених вимог судом не визнана, кредитором не були здійсненні усі, передбачені Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи для отримання нарахованих сум податкових зобов’язань.
Кредитор не надав суду доказів неплатоспроможності боржника, не здійснив усіх заходів для стягнення податкового боргу, а саме не звернувся до суду з відповідними вимогами, не звернув стягнення на майно, не відкрив жодного виконавчого провадження.
Проте, такий висновок суду не відповідає матеріалам справи та положенням закону.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2006р. у справі №25/100/06 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Таврія”, с. Нововасилівка за заявою Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бердянськ.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону № 2343-XI1 справа про банкрутство порушується господарським судом за таких умов: вимоги кредитора до боржника є грошовими і сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги кредитора є безспірними; - вимоги кредитора не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Під терміном "безспірні вимоги кредиторів" у цьому Законі розуміються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1).
Відповідно до ст.7 п.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається із заяви кредитора, розмір безспірних вимог становить 839852,92грн., який складається: 15811,52грн. –фіксований сільськогосподарський податок; 377595,51грн. –штрафні-фінансові санкції; 445764,63грн. –прибутковий податок з доходів фізичних осіб; 681,26грн. –пеня.
В підтвердження неспроможності Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Таврія”, с. Нововасилівка Бердянського району Запорізької області виконати грошові зобов’язання перед бюджетом у сумі 839852,92грн. кредитором надано копію першої податкової вимоги №1/126 від 24.02.2005р. та копію другої податкової вимоги №2/257 від 19.04.2005р., які були виставлені боржнику та залишились без задоволення.
Згідно із ст.7 п.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” п.1.10 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Згідно із п.6.2.1 вищезазначеного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до пункту п.6.2.2 податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Пунктом 5.21 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Отже, податкова вимога, яка не оскаржена в установленому законом порядку є документом, який підвереджує визнання боржником вимог кредитора, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Направлення податкових вимог з дотриманням Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є свідченням про вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає обов’язкове звернення податкового органу з позовом про стягнення заборгованості з боржника як передумову порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене і вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р. у справі №25/100/06 необхідно скасувати.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р. у справі №25/100/06 задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2006р. у справі №25/100/06 скасувати. Справу передати до господарського суду Запорізької області для розгляду.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова