ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"19" червня 2006 р. 11:00 |
справа № 20-1/022 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф'єва В.В.,
при секретарях: Южаніновій Т.В., Єрмолаєвій О.Ю., Соколові Д.В.,
за участю представників Приватного підприємства „Партинит”: Давидкіна М.О., Новосада І.О.;
представника Севастопольської міської Ради -Близнюк О.А.;
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
представника Севастопольської міської державної адміністрації - Курт`євої І.В.;
представника Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів -Чорного О.П.;
представника заступника прокурора міста Севастополя -Тихонова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Партинит” до Севастопольської міської Ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, - рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради від 14.12.2000 НОМЕР_1 та зобов'язання надати земельну ділянку в оренду,
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство „Партинит” (далі -Позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Севастопольської міської Ради (далі -Відповідач) про визнання недійсним рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради від 14.12.2000 НОМЕР_1 про надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, - в оренду строком на 25 років для будівництва та обслуговування центра відпочинку і дозвілля фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) та зобов'язання надати вказану земельну ділянку приватному підприємству “Партинит” в оренду на умовах та відповідно до результатів конкурсу, проведеного Севастопольською міською державною адміністрацією.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до регламенту Севастопольської міської державної адміністрації про порядок розгляду клопотань про надання земельних ділянок приватне підприємство “Партинит” рішенням конкурсної комісії на отримання права користування земельною ділянкою від 03.01.2001 визнано переможцем конкурсу на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, - але зазначеним вище рішенням Відповідача ця земельна ділянка передана в оренду ФОП ОСОБА_1
Під час підготовки справи до судового розгляду заступник прокурора міста Севастополя повідомив про вступ в адміністративну справу в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України для представництва інтересів держави (лист від 20.04.2006 -т. 1 а.с. 26). Ухвалою від 20.04.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ФОП ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 74-75/.
У ході розгляду адміністративної справи до участі в ній залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Севастопольська міська державна адміністрація (ухвалою суду від 05.05.2006 -т.1 а.с.105-108), Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (ухвалою суду від 24.05.2006 -т. 2 а.с. 7-10).
Представники Позивача підтримали у судовому засіданні свої позовні вимоги, вважають їх обґрунтованими та просять позов задовольнити.
Представник Відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, наполягала на тому, що рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради від 14.12.2000 НОМЕР_1 прийнято в повній відповідності до вимог Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990 та виконано в повному обсязі шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; конкурсна комісія Севастопольської міської державної адміністрації і Севастопольське міське управління земельних ресурсів не мали повноважень з розпорядження земельними ділянками в межах міста Севастополя, в тому числі з надання їх в оренду.
Крім того, представник Відповідача заявила клопотання про застосування строку звернення до адміністративного суду за захистом свої прав, свобод та інтересів, який відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України дорівнює року, та зазначаючи, що строк позовної даності (3 роки), передбачений Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963, із змінами, внесеними до нього, також сплив.
ФОП ОСОБА_1 просить в позові відмовити повністю, позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що заявлені з порушенням строку позовної давності.
Представник заступника прокурора міста Севастополя підтримав у судовому засіданні заперечення представника Відповідача, зазначивши, що у зв'язку з відсутністю порушень з боку Севастопольської міської Ради та спливу строку позовної давності підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до усних пояснень представника Позивача Новосада І.О. у 2000 році приватне підприємство „Партинит” звернулось до голови Севастопольської міської державної адміністрації з заявою про надання в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (між будинками 26 та 32). Докази цього звернення у Позивача відсутні.
19.09.2000 Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації повідомило Позивача про те, що Рішенням Президії Колегії питання про надання земельних ділянок по АДРЕСА_1 для будівництва торгово-побутових комплексів буде розглядатися на конкурсній основі (вих. №2-2/1038) /т. 1 а.с. 15/.
Відповідно до запрошення від 10.10.2000 реєстр.№305/ККЗ /т. 1 а.с. 14/ комісія з проведення конкурсів на отримання права користування землею запросила Позивача як заявника взяти участь у конкурсі на земельну ділянку по АДРЕСА_1, який призначений на 13.10.2000, але згідно з поясненнями представника Позивача Новосада І.О. конкурс не відбувся з певних причин.
Позивач надав суду рішення комісії з проведення конкурсів на отримання права користування землею від 07.11.2000 /т. 1 а.с. 16/, яке зі слів представника Позивача Новосада І.О. скасовано, а наступне засідання комісії призначено на 03.01.2001 (запрошення від 27.12.2000 №349/ККЗ) /т. 2 а.с. 48/.
Згідно з рішенням комісії з проведення конкурсів на отримання права користування землею від 03.01.2001 /т.1 а.с. 9/ переможцем у конкурсі на земельну ділянку по пр.Жовтневої революції (між будинками 26-32) визнано Позивача.
Відповідно до письмових пояснень Севастопольської міської державної адміністрації за підписом керівника апарату Цокур І.Г. /т. 2 а.с. 64-65/ та Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів за підписом начальника управління Петренка М.В. /т. 2 а.с. 84-86/ оригінали документів, на які Позивач посилається як на докази в обґрунтування позовних вимог та підтвердження своїх пояснень, у останніх відсутні. Таким чином, у суду відсутня можливість дослідити у судовому засіданні достовірні докази для встановлення факту проведення конкурсу на земельну ділянку по АДРЕСА_1 комісією з проведення конкурсів на отримання права користування землею Севастопольської міської державної адміністрації та встановлення дійсних обставин проведення цього конкурсу.
18.01.2001 начальник відділу міських земель Севастопольського міського управління земельних ресурсів листом за вих. №1-72 повідомив Позивача про прийняття Севастопольською міською Радою рішення від 14.12.2000 НОМЕР_1 про надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, - в оренду строком на 25 років для будівництва та обслуговування центра відпочинку і дозвілля ФОП ОСОБА_1
Зі змісту позовної заяви та пояснень представників вбачається, що Позивач оспорює зазначене рішення тільки з підстави недотримання Відповідачем конкурсних засад при наданні в оренду земельної ділянки, на яку він претендує.
Проте, виникає питання щодо визначення органу, повноважного на той час розглядати клопотання про надання земельних ділянок в межах міста Севастополя в оренду, та приймати рішення з цього приводу.
Відповідно до частини другої та третьої статті 5 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 №161-ХІV орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у комунальної власності, є орган місцевого самоврядування, тобто Севастопольська міська Рада; орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у державній власності -Севастопольська міська державна адміністрація. Але, у пункті 1 Розділу VІІІ „Прикінцеві положення” цього Закону зазначено, що частини друга та третя статті 5 Закону набирають чинності після розмежування відповідно до законів України земель комунальної і державної власності, до вирішення цього питання надання земельних ділянок в оренду здійснюється орендодавцями відповідно до Земельного кодексу України.
Статтею 3 Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990 встановлено, що землею розпоряджаються Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
З пояснень представників Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів та наданих ними копій документів вбачається, що повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок фізичним особам, а по юридичним особам тільки відносно вилучення та надання, на стадії розгляду проекту відведення, складеного з дозволу Севастопольської міської Ради народних депутатів, передані виконавчому комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів Рішенням ІІІ сесії ХХІІ скликання Севастопольської міської Ради народних депутатів від 26.10.1994 №62, а також затверджено Тимчасове положення про порядок підготовки та проходження документів по вилученню та наданню земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям та іншим юридичним особам Севастопольською міською Радою народних депутатів /т. 2 а.с. 52-61/ (оригінали за їх відсутністю суду не надані).
Розділами ІІ-ІV вказаного Тимчасового положення визначена процедура надання земельних ділянок, зокрема, у пункті 2.1 вказано, що заявник звертається до Севастопольської міської Ради народних депутатів з клопотанням до його голови з відповідними матеріалами обґрунтування.
Крім того, пунктом 1.8 Тимчасового положення встановлено, що надання земельних ділянок за результатами конкурсного або аукціонного відбору землекористувача здійснюється за окремим положенням, яке не надано суду за його відсутністю.
Представник Севастопольської міської державної адміністрації у письмових поясненнях /т.2 а.с. 50/ вказує на те, що Севастопольська міська державна адміністрація є правонаступником виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів відповідно до пункту 3 Указу Президента України „Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації” від 24.07.1995 №640/95. Проте, відповідно до пункту 7 Розділу ХV „Перехідні положення” Конституції України, яка прийнята 28.06.1996 (Закон України №254/96-ВР), голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цією Конституцією набувають статусу голів місцевих державних адміністрацій згідно зі статтею 118 цієї Конституції, а відповідно до пункту 8 цього Розділу Конституції України міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначенні нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року.
Представником Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів надана копія Регламенту роботи комісії з проведення конкурсів на отримання права користування землею, затвердженого головою Севастопольської міської державної адміністрації 14.12.1998 /т. 2 а.с. 41-43/ (оригінал за його відсутністю суду не наданий), але зі змісту цього Регламенту не вбачається за можливе визначити до земельних ділянок, якої форми власності, застосовується цей локальний нормативний акт.
За правилами Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990 (пункт 1 частини першої статті 10) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтею 19 Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990.
В порядку статті 19 Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990 особи, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідними клопотаннями до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця та дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, після чого проект подається до місцевої Ради народних депутатів для його розгляду у місячний строк та прийняття рішення про надання земель.
Судом встановлено, що в Севастопольську міську Раду з заявою про надання в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (між будинками 26 та 32), -зверталась лише ФОП ОСОБА_1 (09.08.2000 вх. №В-18/2 /т. 1 а.с. 33/). Останньою до заяви додані матеріали, передбачені статтею 19 Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990, які були підставою для розгляду цієї заяви.
Відповідач повідомив Севастопольську міську державну адміністрацію про надходження та розгляд клопотання ФОП ОСОБА_1 від 09.08.2000 вх. №В-18/2, про що свідчить лист Севастопольської міської Ради від 31.08.2000 за вих. №В-18/2 /т. 1 а.с. 30/ про запит інших заявок на зазначену земельну ділянку.
Отримавши позитивний висновок Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, у відсутність інших заявок на дану земельну ділянку, 06.10.2000 Севастопольська міська Рада ХХІІІ скликання на ХVІ сесії прийняла рішення №606 „Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва скверу відпочинку з об'єктами соцкультпобуту по АДРЕСА_1 приватному підприємцю ОСОБА_1” /т. 1 а.с. 26/.
29.11.2000 ФОП ОСОБА_1 подала в Севастопольську міську Раду заяву про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1 з наданням проекту відводу земельної ділянки, виконаного на підставі рішення №606 від 06.10.2000 /т. 1 а.с. 49/. Інших клопотань про надання цієї земельної ділянки в оренду від інших осіб в Севастопольську міську Раду також не надходило, тому підстав для проведення конкурсу Севастопольською міською Радою в порядку статті 8 Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990 не вбачається.
Поряд з цим, судом встановлено, що Позивачу стало відомо про рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради від 14.12.2000 НОМЕР_1 у січні 2001 року з отримання листа Севастопольського міського управління земельних ресурсів від 18.01.2001 за №1-72 /т. 1 а.с. 99/. До подання цього адміністративного позову (20.03.2006) Позивач не звертався в органи державної влади за захистом свої прав, свобод та інтересів з причини „недовіри” попереднім скликанням Севастопольської міської Ради.
На час звернення Позивача до суду введений в дію з 01.09.2005 Кодекс адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, але ним не визначені правила застосування позовної давності щодо правовідносин, що виникли до набрання цим Кодексом чинності.
Відповідно до пункту 6 Заключних і перехідних положень Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 правила цього Кодексу щодо позовної давності застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше (до 01.01.2004), не сплинув.
Станом на час коли Позивач дізнався про порушення своїх прав чи інтересів (січень 2001 року) до спірних правовідносин застосовувались правила про позовну давність, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.
Згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, із змінами, внесеними до нього, загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.
Таким чином, строк звернення позивача за захистом порушених прав чи інтересів до суду з позовною заявою сплив у січні місяці 2004 року, тому до спірних правовідносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені Цивільним кодексом України №435-ІV від 16.01.2003.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 до спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності також тривалістю три роки (стаття 257), тому слід вважати, що сплив позовної давності відбувся у січні 2004 року.
Позивач не заявив клопотання про поновлення строку позовної давності, поважних причин пропущення строку не навів. Представник Відповідача заявила клопотання про застосування строку звернення до адміністративного суду в порядку статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005.
Частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Враховуючи викладене, керуючись пунктами 7, 8 Розділу ХV „Перехідні положення” Конституції України, яка прийнята 28.06.1996 (Закон України №254/96-ВР), статтями 3, 8, 10, 19 Земельного кодексу України №561-ХІІ від 18.12.1990, статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, статтями 257, 261, 267, пунктом 6 Заключних і перехідних положень Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, статтею 5, пунктом 1 Розділу VІІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 №161-ХІV, статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Партинит” до Севастопольської міської Ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, - про визнання недійсним рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради від 14.12.2000 НОМЕР_1 та зобов'язання надати земельну ділянку в оренду відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис В.В. Алсуф`єв
26.06.2006