ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 лютого 2011 року 16:36 № 2а-16108/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Рубенян Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Будівельно-монтажне управління Державного управління справами"
до Контрольно-ревізійного управління в Київській області
про визнання протиправною та скасування пункту 6 вимоги про усунення порушень від 20.05.2010р. №10-08-13-14/3759
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство «Будівельно-монтажного управління Державного управління справами»(далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Контрольно-ревізійного управління в Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконною та скасування вимоги відповідача № 10-08-13-14/3759 від 20 травня 2010 року про усунення порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16108/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24 листопада 2010 року.
Судові засідання неодноразово відкладались у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів та пояснень по справі.
03 лютого 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить скасувати пункт 6 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 10-08-13-14/3759 від 20 травня 2010 року.
У судовому засіданні 15 лютого 2011 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився.
Позовні вимоги мотивовані тим, що пункт 6 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 10-08-13-14/3759 від 20 травня 2010 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
У письмових запереченнях відповідача вказано, що вимога Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 10-08-13-14/3759 від 20 травня 2010 року прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим позовна заява задоволенню не підлягає.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Будівельно-монтажного управління Державного управління справами»утворене відповідно до розпорядження Державного управління справами від 04 квітня 2008 року № 114, з метою здійснення будівництва та введення в експлуатацію житла, об’єктів соціально-культурного і спеціального призначення, капітального ремонту та реконструкції будівель і споруд та надання інших послуг за замовленням органу управління майном, фізичних та юридичних осіб, а також виконання робіт і послуг на підставі договорів і контрактів для юридичних та фізичних осіб, іншої виробничої, науково-дослідницької і комерційної діяльності для одержання прибутку (доходу).
Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області відповідно до п 2.34 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на І квартал 2010 року, доручення Генеральної прокуратури України від 19 березня 2010 року № 07/4-22712-10, звернення Державного управління справами від 19 березня 2010 року № 01-14/1-0531 та на підставі направлень на проведення ревізії від 24 березня 2010 року № 311, № 312, від 15 квітня 2010 року № 387, від 29 березня 2010 року № 342, від 01 квітня 2010 року № 358 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Будівельно - монтажного управління Державного управління справами»за період з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2010 року.
За результатами ревізії складено акт № 08-20/047 від 20 квітня 2010 року, в якому відображено ряд висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства.
На підставі вищезазначеного акту Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області виставлено вимогу від 20 травня 2010 року № 10-08-13-14/3759, а саме:
1. Розглянути акт ревізії на виробничій нараді, розробити заходи щодо усунення порушень, виявлених в ході ревізії та недопущення їх в подальшому;
2. Дотримуватись вимог законодавства;
3. Не допускати в майбутньому порушень П (С)БО № 2 «Баланс»затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року;
4. Здійснити нарахування та вжити заходів щодо погашення не донарахованої суми орендної плати за період з 30 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року на загальну суму 25 200, 00 грн.;
5. Провести донарахування та виплатити заробітну плату керівнику Державного підприємства «Будівельно-монтажного управління Державного управління справами»в сумі 4159, 66 грн.;
6. Вжити заходи та забезпечити відшкодування шкоди (збитків) завданої Державі та підприємству на загальну суму 770 888, 87 грн. внаслідок:
- завищення вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 417 324, 80 грн.;
- безпідставно нарховану та виплачену премію працівникам ДП «БМУ ДУС»на суму 331 624, 59 грн.;
- зайво перераховані кошти Автогосподарству ДУС за авто послуги в сумі 57 139, 93 грн.;
- зайво понесені витрати внаслідок використання послуг автомобіля Skoda д/н НОМЕР_1 понад робочий час в сумі 15 770, 20 грн.;
- зайво понесених витрат внаслідок користування керівником ДП «БМУ ДУС»ОСОБА_1 авто послугами під час відпустки без збереження заробітної плати на суму 5 132, 28 грн.;
- безпідставно проведених нарахувань та виплат заробітної плати керівнику ДП «БМУ ДУС»ОСОБА_1 в квітні 2009 року на суму 1036, 66 грн.;
7. Забезпечення ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV.
8. Розглянути питання, щодо притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності осіб, винних у допущенних порушеннях.
03 лютого 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить скасувати пункт 6 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 10-08-13-14/3759 від 20 травня 2010 року, а саме в частині:
- завищення вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 417 324, 80 грн.;
- безпідставно нарховану та виплачену премію працівникам ДП «БМУ ДУС»на суму 331 624, 59 грн.;
- зайво понесені витрати внаслідок використання послуг автомобіля Skoda д/н НОМЕР_1 понад робочий час в сумі 15 770, 20 грн.;
- зайво понесених витрат внаслідок користування керівником ДП «БМУ ДУС»ОСОБА_1 авто послугами під час відпустки без збереження заробітної плати на суму 5 132, 28 грн.
У судовому засіданні 10 лютого 2011 року позивач підтримав подану через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, та зазначив, що частково вимога Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 10-08-13-14/3759 від 20 травня 2010 року виконана підприємством.
Відповідач не заперечив проти зменшення позовних вимог.
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, Окружний адміністративний суд дійшов наступних висновків.
Статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту –Закон № 2939-XII) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Приписи статті 2 Закону № 2939-XII визначають, що одним із видів державного фінансового контролю є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 550 від 20 квітня 2006 року, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктом 7 статті 10 вказаного Закону, надано право Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідальними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Як вбачається з акту перевірки, Відповідачем в ході ревізії встановлено, що позивачем при складанні актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень - грудень 2008 року враховано вартість матеріально-технічних витрат за відпускними цінами, а заробітну плату - за середньостатистичними даними, у результаті чого мало місце завищення вартості будівельно-монтажних робіт.
Суд не погоджується із вказаним висновком відповідача оскільки, такий висновок Контрольно-ревізійного управління в Київській області ґрунтується на листі Мінрегіонбуду України № 7/8-154 від 15 лютого 2008 року, згідно з яким обґрунтований рівень середньомісячної заробітної плати у 2008 році розрахунково складає 2 300,00 грн.
Зокрема, лист Мінрегіонбуду України № 7/8-154 від 15 лютого 2008 року, носить рекомендаційний, а не імперативний характер, що стверджується абзацом 1 вказаного листа та листом Мінрегіонбуду України № 7/8-208 від 27 лютого 2008 року.
Відповідачем взято за основу рівень заробітної плати в розмірі 2 300,00 грн. безпідставно, оскільки останній, починаючи з 2008 року, Мінрегіонбудом України не переглядався та не змінювався, у той час, як рівень мінімальної заробітної плати, яка є основою для перерахунку заробітної плати в цілому, збільшувався. Крім того, протягом останніх двох років в країні відбувалися інфляційні процеси, які призводили до девальвації національної валюти - гривні, що теж не могло не позначитися на зростанні розміру доходної частити населення, у тому числі заробітної плати.
Крім того, твердження Відповідача про необхідність застосування заробітної плати в розмірі 2 300, 00 грн. спростовується іншими листами Мінрегіонбуду України, а саме листом № 2/12-10/6375 від 31 травня 2010 р. та листом № 81-81/147/0/6-11 від 12 січня 2011 року, в яких зазначено, що проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт здійснюється у порядку, визначеному договором підряду, відповідно до погодженої договірної ціни. При проведенні розрахунків за обсяги виконаних підрядних робіт у поточному місяці уточнення розміру середньомісячної заробітної плати можливо здійснювати і на підставі довідок регіонального управління Держкомстату, які видаються за попередній місяць, про що зазначається у договорі.
У свою чергу, в пункті 3.4. Договорів підряду № 178 від 28 липня 2008 року, № 292 від 03 листопада 2008 року, № 45 від 23 жовтня 2008 року, № 297 від 15 грудня 2008 року передбачено, що при складанні актів виконаних робіт Генпідрядник враховує вартість матеріально-технічних витрат за формою № КБ-2 з відпускними цінами, а заробітну плату - за середньостатистичними даними.
У судовому засіданні встановлено, що при формуванні заробітної плати позивач керувався умовами договорів підряду та визначав її розмір на підставі даних Державного комітету статистики, що стверджується довідками з Головного управління статистики в м. Києві, відповідно до яких середньомісячна заробітна плата одного працівника в еквіваленті повної зайнятості в цілому по будівництві м. Києва за жовтень, листопад, грудень 2008 року становила 2 685,42 грн., 2 445,82 грн., 2 755,71 грн. відповідно.
Слід також зазначити, що розмір середньостатистичної заробітної плати або обґрунтований рівень середньомісячної заробітної плати є базовою, а не сталою величиною (тобто такою, яка повинна виплачуватися виключено у визначеному розмірі), оскільки береться за основу розрахунку заробітної плати працівника з врахуванням його кваліфікації (розряду), обсягу та виду виконуваної роботи, умов праці тощо.
З викладеного вбачається, що ДП «БМУ ДУС», обраховуючи заробітну плату, виходячи із середньостатистичних даних, діяло відповідно до умов Договорів підряду та не допускало порушень вимог чинного законодавства України.
У силу вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського Кодексу України, частини 1 статті 651 Цивільного Кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зважаючи, що договори підряду, зокрема в частині порядку формування розміру заробітної плати за середньостатистичними даними, не визнанні недійсними, враховуючи обов'язковість умов договорів та заборони зміни їх умов в односторонньому порядку, визначення ДП «БМУ ДУС»заробітної плати на підставі даних Головного управління статистики в м. Києві є обґрунтованим та законним.
В частині необґрунтованості включення до витрат вартості перевезення працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом, суд не може погодитись із висновком відповідача з наступних підстав.
Як зазначено в адміністративному позові, підтверджено позивачем у судовому засіданні, об'єкт «Будинок відпочинку «Конча-Заспа» знаходиться на 26-му км. Обухівської траси, що на три кілометри. далі, ніж кінцева зупинка міського автобусу.
Позивачем неодноразово зазначалось у судових засіданнях, що працівники ДП «БМУ ДУС»не мали змоги самостійно та вчасно дістатися на об'єкт будівництва до початку робочого дня. Крім того, об'єкт є режимним і пересування працівників по його території здійснюється в організованому порядку.
На підтвердження таких фактів, позивачем додано до матеріалів справи копії листа Будинку відпочинку «Конча-Заспа»№ 02/10 від 12 жовтня 2011 року та листа Державного управління справами № 01-19-1706 від 16 липня 2010 року.
Також, на підтвердження факту неможливості самостійно дістатися місця виконання будівельних робіт працівниками ДП «БМУ ДУС», позивачем додано до матеріалів справи лист ДП «Київпассервіс», з якого вбачається, що з автостанцій м. Києва («Дачна», «Дарниця», «Південна», «Полісся», «Поділ») та Київського автовокзалу, підпорядкованих ДП «Київпассервіс», перевезення пасажирів сполученням між м. Києвом та тарифною зупинкою "Конча-Заспа" не здійснюються.
Судом встановлено, що необхідність перевезення працівників до місця виконання роботи зумовлена також умовами Колективного договору, відповідно до пункту 19 якого, адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити перевезення працівників, які мешкають на значній відстані від робочого місця, на роботу і з роботи: Пуща-Водиця, Конча-Заспа, о/т «Світанок», п. Забіря.
Крім того, щодо витрат, пов'язаних з перевезенням працівників будівельно-монтажних організацій до місця роботи, то листом Мінрегіонбуду України № 81-81/147/0/6-11 від 12 січня 2011 року надано роз'яснення, що відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва»ці витрати враховують тільки у випадках, коли місце дислокації будівельної організації (пункту збору) знаходиться на відстані більше 3 км. від місця роботи, а комунальний або приміський транспорт не забезпечує перевезення працівників на будівництво в зазначений час. При взаєморозрахунках за обсяги виконаних підрядних робіт, ці витрати визначаються на підставі відповідних обґрунтувань.
Згідно з пункту 3.4. Договору підряду № 178 від 28 липня 2008 року передбачено, що при складанні актів виконаних робіт Генпідрядник враховує вартість матеріально-технічних витрат за формою № КБ-2 за відпускними цінами.
Витрати на перевезення працівників включені до актів виконаних підрядних робіт за відпускними цінами згідно з розрахунків, складених за рекомендаціями Мінрегіонбуду, та відповідно до умов Договору підряду № 178 від 28 липня 2008 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що загальна вартість робіт, визначена Договорами підряду № 178 від 28.07.2008 року, № 292 від 03.11.2008 року, № 45 від 23.10.2008 року, № 297 від 15.12.2008 року, укладених за результатами проведеного тендеру на закупівлю робіт за державні кошти, не перевищена.
Стосовно безпідставно нарахованої та виплаченої премії працівникам ДП «БМУ ДУС»на суму 331624,59 грн., суд критично розцінює доводи відповідача.
Як вбачається з Акту перевірки відповідача та його заперечень на адміністративний позов, ДП «БМУ ДУС»при збитковій діяльності за 2009, 2010 роки неправомірно виплачувало працівникам премії. При цьому, визначаючи збиткову діяльність позивача, Контрольно-ревізійне управління в Київській області брало за основу документи бухгалтерської і податкової звітності та планові показники по отриманню «Чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг».
Відповідач не взяв до уваги вимоги пункту 4.2. Положення про оплату праці працівників трудового колективу БМУ ДУС, затвердженого начальником підприємства та узгодженого з головою профспілки.
Вказаний пункт Положення визначає порядок формування преміювального фонду.
Так, згідно з пунктом 4.2. Положення про оплату праці працівників трудового колективу БМУ ДУС (копія якого додана до матеріалів справи) фонд преміювання визначається як різниця між фондом заробітної плати, отриманого від Замовника за фактично виконаний обсяг робіт, та фактично нарахованими діючими тарифами.
Отже, відповідно до Положення про оплату праці працівників для визначення розміру преміювального фонду слід додати усю заробітну плату, визначену в актах приймання виконаних підрядних робіт, підписаних із Замовником, та відняти від неї загальний розмір нарахованих робітникам діючих на Підприємстві тарифів.
З порядку формування преміювального фонду вбачається, що балансовий прибуток чи збиток не впливають на формування преміювального фонду, значення має лише операційний прибуток (доход), отриманий Підприємством по кожній операції (договору підряду) окремо.
Так, судом встановлено та підтверджується доданими до матеріалів справи документами, сумарний розмір заробітної плати робітників ДП «БМУ ДУС»згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт у 2008 році становив 611 620, 00 грн. (при 118 019,34 грн. нарахованих тарифних ставках), у 2009 році - 286 363,00 грн. (120 870,89 грн. при нарахованих тарифних ставках), у І кварталі 2010 року - 90 942,00 грн. (при 46 160,23 грн. нарахованих тарифних ставках).
Таким чином, розмір преміювального фонду за 2008 рік склав 493 601,00 грн. (611 620,00 грн. - 118 019,34 грн.), за 2009 рік - 165 492,11 грн. (286 363,00 грн. - 120 870,89 грн.), за І квартал 2010 року - 44 781,77 грн. (90 942,00 грн. - 46 160,23 грн.).
При цьому фактично здійснені у 2008 році виплати робітникам з преміювального фонду склали 172 569,96 грн., у 2009 році - 121 598,75 грн., за І квартал 2010 року - 35 400,42 грн.
Відтак, сума нерозподіленого преміювального фонду (економія заробітної плати) у 2008 році становила 321 030,70 грн. (493 601,00 грн. - 172 569,96 грн.), у 2009 році - 43 893,36 грн. (165 492,11 грн. - 121 598,75 грн. - ), у І кварталі 2010 року - 9 381,35 грн. (44 781,77 грн. - 35 400,42 грн.).
Враховуючи викладене вбачається, що оскільки преміювальний фонд закладено в актах приймання виконаних підрядних робіт та знаходиться в розділі «Витрати по заробітній платі», відтак, виплати з останнього повинні здійснюватися саме на заробітну плату робітників, зайнятих на будівництві відповідних об'єктів, а отже, не можуть бути спрямовані на будь-які інші цілі діяльності ДП «БМУ ДУС».
Крім того, слід зазначити, що на ДП «БМУ ДУС»при повній місячній зайнятості, починаючи з 2009 року, діють такі тарифи (затверджені міжгалузевою угодою): для І розряду - 659,20 грн., для II розряду - 715,23 грн., для III розряду - 781,93 грн.; для IV розряду - 1 037,07 грн., для V розряду - 1 194,05 грн., для VI розряду -1 392,78 грн.
Тобто, за умови виплати робітникам виключно заробітної плати у розмірі тарифної ставки за відпрацьований місяць при повній зайнятості, ДП «БМУ ДУС» не забезпечило б дотримання мінімального розміру заробітної плати, встановленого чинним законодавством.
З викладеного вбачається, що преміювальний фонд формується, як різниця між загальною заробітною платою, передбаченою в актах приймання виконаних підрядних робіт, та фактично нарахованим робітникам тарифним ставкам, отже, виплачується за рахунок Замовника будівництва та не має жодного відношення до результатів фінансової діяльності ДП «БМУ ДУС», тобто наявності чи відсутності прибутку за звітний період.
Всупереч наведеному, Контрольно-ревізійне управління в Київській області при проведенні перевірки та виставленні вимоги про усунення порушень не надало оцінки порядку формування преміювального фонду ДП «БМУ ДУС».
В частині зайво понесених витрат внаслідок використання послуг легкового автомобіля Sкоdа д/н НОМЕР_1, понад робочий час в сумі 15 770,20 грн. та зайво понесених витрат внаслідок користування керівником авто послугами під час відпустки без збереження заробітної плати на суму 5 132,28 грн. суд зазначає наступне.
В ході перевірки встановлено, що автомобіль Sкоdа д/н НОМЕР_1, використовувався керівником ДП «БМУ ДУС»протягом 10 год. робочого часу, у той час як він був переведений на 4-годинний робочий день, а також під часи перебування керівника у відпусті без збереження заробітної плати.
Позивачем у судових засіданнях зазначалось, що ДП «БМУ ДУС»є госпрозрахунковим підприємством, яке не фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відтак, планує та здійснює свою господарську діяльність самостійно, на власний розсуд, у тому числі в частині використання транспортного засобу. У той же час Позивач стверджує, що використання автомобіля здійснюється, як керівником підприємства, так і працівниками інших служб виключно за виробничою необхідністю та з метою вирішення питань, пов'язаних з оперативно-господарською діяльністю ДП «БМУ ДУС».
Стосовно використання автомобіля понад робочий час та під час перебування в неоплачуваній відпустці.
Як зазначалося в адміністративному позові, згідно з наказом № 3-а від 02 жовтня 2008 року для інженерно-технічних працівників БМУ ДУС встановлено ненормований робочий день.
Ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці в цьому разі визначається не лише тривалістю робочого часу, а також і колом обов'язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням) (пункт 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України № 7 від 10 жовтня 1997 року).
Зважаючи на специфіку роботи в галузі будівництва (зокрема, на необхідність контролю за виконанням будівельних робіт робітниками, які працюють в три зміни), на керівника ДП «БМУ ДУС»поширюється ненормований робочий день, який не піддається точному обліку в часі.
Слід зазначити, що особливий режим робочого часу під час перебування керівника ДП «БМУ ДУС»на 4-годинному робочому дні та в неоплачуваній відпустці (з якої його було відкликано керівництвом ДУС, що стверджується розпорядженням та довідкою № 05-19-2780 від 02 листопада 2010 року доданими до матеріалів справи) не припиняв діяти, тобто ОСОБА_1 працював ненормований робочий день. Вимог чинного законодавства України, які б виключали таку можливість, - немає.
Враховуючи викладене, робочий час керівника ДП «БМУ ДУС»є ненормованим, а отже, останній використовує службовий автомобіль протягом усього часу, необхідно для виконання ним своїх посадових обов'язків.
Відповідно до визначення робочого часу, останнім визнається час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки за трудовим договором (лист Міністерства праці та соціальної політики України № 199/13/116-07 від 22 червня 2007 року).
Згідно з частиною 1 статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
На ДП «БМУ ДУС»запроваджено п'ятиденний робочий тиждень, а тривалість робочого дня визначено на рівні 6 год. - з 9.00 год. ранку до 18.00 год. вечора.
У свою чергу, час, пов’язаний з приїздом працівників на робоче місце і поверненням додому, в робочий час не зараховується та не оплачується.
Аналогічне правило поширюється на використання легкового автомобіля. Так, автомобіль Sкоdа, д/н НОМЕР_1, про який йдеться в акті перевірки, в неробочий час знаходиться в гаражі, належному Автогосподарству БУ ДУС, яке, в свою чергу, розташоване за адресою: вул. Борщагівська,97-А, м. Київ.
Для доставки автомобіля з гаража на ДП «БМУ ДУС»та назад необхідний час (з врахуванням відстані та дорожньої ситуації в м. Києві: ранкових та вечірніх заторів).
Вказаний час орієнтовно визначається в 1 год. 30 хв., який також відображається в талонах замовлення та подорожніх листах.
Відповідно, час, який витрачається на доставку автомобіля з гаража до місця знаходження Позивача (проспект Перемоги,72, м. Київ) і назад, не може вважатися робочим, оскільки протягом вказаного часу автомобіль не використовується за призначенням - для забезпечення організаційної та поточної діяльності ДП «БМУ ДУС».
Згідно з наказом начальника ДП «БМУ ДУС»№ 3-а від 02 жовтня 2008 року, автомобіль закріплений не особисто за ОСОБА_1, а за ДП «БМУ ДУС»в цілому, а відтак, використовується усіма його службами по мірі виробничої необхідності протягом робочого часу.
Отже, автомобіль використовувався не тільки начальником Підприємства, а й іншими службами Підприємства - бухгалтерією, виробничою службою тощо.
З викладеного вбачається, що висновки Контрольно-ревізійного управління в Київській області про зайво понесені витрати внаслідок використання послуг легкового автомобіля Sкоdа д/н НОМЕР_1, понад робочий час в сумі 15 770,20 грн. та зайво понесених витрат внаслідок користування керівником авто послугами під час відпустки без збереження заробітної плати на суму 5 132,28 грн. не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах чинного законодавства України, а тому є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державного підприємства "Будівельно-монтажне управління Державного управління справами" задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 6 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 10-08-13-14/3459 від 20 травня 2010 року в частині вжиття заходів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої Державі та підприємству, внаслідок:
- завищення вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 417 324,80 грн.;
- безпідставно нарахованої та виплаченої премії працівникам Державного підприємства “Будівельно-монтажне управління Державного управління справами” на суму 331 624, 59 грн.;
- зайво понесених витрат внаслідок використання послуг автомобіля Skoda, д/н НОМЕР_1, понад робочий час у сумі 15 770, 20 грн.;
- зайво понесених витрат внаслідок користування керівником Державного підприємства “Будівельно-монтажне управління Державного управління справами” ОСОБА_1 автопослугами під час відпустки без збереження заробітної плати на суму 5 132, 28 грн.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.