ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 лютого 2011 року 15:03 № 2а-17947/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом | Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва |
до | Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» |
про | стягнення заборгованості |
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 596 525,41грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-17947/10/2670.
У зв’язку з припиненням повноважень судді Степанюка А.Г., справу № 2а-17947/10/2670 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
На підставі протоколу розподілу справи між суддями від 27 січня 2011 року автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 2а-17947/10/2670 передано на розгляд судді Шарпаковій В.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2011 року справу № 2а-17947/10/2670 прийнято до свого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2011 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22 лютого 2011 року.
У судовому засіданні 22 лютого 2011 року представником Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, за погодженням з Київською транспортною прокуратурою, подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з розстроченням суми заборгованості зі сплати фінансових санкцій у сумі 103 985, 96 грн. та пені в сумі 51 334, 53 грн. (відповідно до доданої до матеріалів справи рішення № 3 від 21 січня 2011 року), просили суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 441 204, 92 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про зменшення позовних вимог, надав заяву, в якій вказано, що станом на 21 лютого 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»має заборгованість у розмірі 441 204, 92 грн., подано копію рішення № 3 від 21 січня 2011 року про розстрочення боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року у розмірі 441 204, 92 грн.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва 15 грудня 1991 року, як платник страхових внесків.
Статтею 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV) визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Пунктом 2.1.1 статті 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003 року №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1), також встановлено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV зазначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно частини 3 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Статтею 5 Інструкції №21-1 встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Пунктом 4.1 статті 4 Інструкції №21-1 вказано, що для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Як вбачається з розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року доданих до матеріалів справи, відповідач самостійно визначив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 441 204, 92 грн.
Стаття 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.
Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»самостійно та у строки які, вказані статтею 20 Закону 1058-ІV, не сплатило суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, а саме:
- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за вересень 2010 року;
- карткою особового рахунку відповідача за період з 01 вересня 2010 року по 15 листопада 2010 року;
- копією вимоги про сплату боргу від 01 листопада 2010 року № Ю 2371;
- копією рішення № 0683 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені;
У судовому засіданні 22 лютого 2011 року представником Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, за згодою Київської транспортної прокуратури, клопотання –заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з розстроченням суми заборгованості зі сплати фінансових санкцій в сумі 103 985, 96 грн. та пені в сумі 51 334, 53 грн.(відповідно до доданого до матеріалів справи рішення № 3 від 21 січня 2011 року).
Також, у судовому засіданні позивачем надано довідку № 1494/11 від 22 лютого 2011, в якій зазначено суму заборгованості у розмірі 441 204, 92 грн.
Частиною 3 статті 106 Закону 1058-ІV вказано, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
В матеріалах справи міститься копії вимоги про сплату боргу від 01 листопада 2010 року № Ю 2371, з якої вбачається, що відповідачем отримано вказану вимогу.
Згідно статті 106 Закону 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто без сплати таких внесків особі (найманим працівникам) не зараховується стаж для призначення пенсії.
Частиною 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено право органу Пенсійного фонду також звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідач у судовому засіданні 22 лютого 2011 року зазначив, що визнає суму заборгованості, але не має можливості сплатити заборгованість.
Суму страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва у розмірі 441 204, 92 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив (доказів сплати не надав), наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доданим до матеріалів справи документами суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва , -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04070, місто Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, код 03150071, р/р 26009262400008, МФО 380537 ВАТ "Ва-банк") на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (04070, місто Київ, вул. Борисоглібська, 14, р/р 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області МФО 322669, ЄДРПОУ 26087978) суму заборгованості у розмірі 441 204, 92 грн. (чотириста сорок одна тисяча двісті чотири гривні дев’яносто дві копійки).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.