ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 грудня 2010 року 10:11 № 2а-16153/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Рубенян Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
про визнання протиправними дій
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов’язання надати відповідь на звернення від 01 жовтня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16153/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01 грудня 2010 року.
29 листопада 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутністю.
Судове засідання 01 грудня 2010 року відкладено на 21 грудня 2010 року.
У судове засідання 21 грудня 2010 року позивач не з’явився, відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, на думку відповідача, всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян»не розглянув його заяву позивача належним чином та не надав відповідь.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із зверненням щодо законності дій службових осіб банків, у тому числі Національного банку України, правомірності видачі кредитів, законності судових рішень та щодо розвитку корупції. В матеріалах справи міститься роздрукована копія реєстраційної картки звернень громадян, з якої вбачається, що звернення ОСОБА_1 було зареєстроване Генеральною прокуратурою України 01 жовтня 2010 року.
Відповідачем надана копія відповіді Генеральної прокуратури України на звернення позивача та доказ направлення даної відповіді позивачу, а саме копію реєстру поштових направлень від 12 жовтня 2010 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян»від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі по тексту Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 123 Конституції України встановлено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
У відповідності до статті 5 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі по тексту –Закону № 1789-XII) визначено, що Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Відповідно до статті 12 Закону № 1789-XII прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Відповідно до статтею 7 Закон № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку відповідно до положень статті 5-6, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Положеннями пункту 3.2 Наказу «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України»затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року N 9гн (далі по тексту –Наказ 9гн) по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства;
- долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Як вбачається з наданої реєстраційної картки звернень громадян, звернення ОСОБА_1 прийнято на особистому прийомі та зареєстровано 01 жовтня 2010 року.
Відповідно до статті 22 Закону № 393/96-ВР керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.
Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.
Статтею 20 Закону № 393/96-ВР встановлено, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем прийнято звернення Омельченко Олега Михайловича, у встановлений Законом України «Про звернення громадян»та Законом України «Про прокуратуру»строк надано письмову відповідь, та надіслано поштою на адресу, яка вказана у зверненні заявника, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви.
Крім цього, суд звертає увагу, що звернення повинні відповідати вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР.
Відповідно до статті 5 Закон № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_1 від 10 жовтня 2010 року, поданої до Генеральної прокуратури України, суть порушеного питання, прохання чи вимоги в ній відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення відповідача, надані під час розгляду справи, суд вважає, що дії Генеральної прокуратури України вчиненні в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України, в яких відсутні ознаки протиправності, у зв’язку з чим заявлений адміністративний позов є необґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 86, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.