ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
15 грудня 2010 рокум. Київ№ 2а-15707/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Шарпакової В.В., суддів Аблова Є.В., Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Рубенян Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного контрольно-ревізійного управління України
Контрольно-ревізійне Управління в м. Києві
про визнання нечинними актів та їх висновків
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного контрольно-ревізійного управління України (далі по тексту –відповідач - 1), Контрольно-ревізійного управління міста Києва (далі по тексту –відповідач - 2) про визнання нечинними акти КРУ в місті Києві від 20.05.2008 № 072-30/515 та від 15.10.2010 № 072-30/8651.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 15 грудня 2010 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме, просить суд визнати нечинними акти КРУ в місті Києві від 20.05.2008 № 072-30/515 та від 15.10.2010 № 072-30/8651 в частині висновків ревізії стосовно його заяв .
У судовому засіданні 15 грудня 2010 року відповідачем подано заяву про закриття провадження в адміністративній справі, так як вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач проти заявленого клопотання заперечував.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту –КАС України) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Верховний Суд України у постанові від 01.12.2009 р. у справі № 21-1946во09 посилається на те, що нормативно-правові акти –це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).
Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовчий характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата –конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи хоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані акти є кінцевими документами, оскільки на їх підставі відповідачем не приймались жодні вимоги чи інші документи, які б містили владні приписи. Проте, такі акти також не містять жодних вимог чи приписів. Їх змістом є лише висновки ревізорів щодо перевіряємих питань.
Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно рішення такого органу повинні бути направлені на реалізацію владної компетенції такого суб’єкта щодо управлінням інших суб’єктів. Їх рішення мають містити владні управлінські вимоги, що є обов’язковими до виконання іншими особами. У оскаржуваних актах такі вимоги відсутні. Відповідні оскаржувані акти не є актом суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.
Таким чином, позовні вимоги Дзюбка П.О. не можуть бути вирішеними у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 17, 157, 158-160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В:
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 2а-15707/10/2670
2. Попередити Позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
3. Роз’яснити позивачу про можливість вирішення його позовних вимог у порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя Шарпакова В.В.
Судді Аблов Є.В.
Келеберда В.І.