КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12668/10/2670 (1-н том додатків) Головуючий у 1-й інстанції: Панченко К.С.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
"31" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд Восток" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд Восток»звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва № 0000972312/0 від 11.02.2010 р., № 0000972312/1 від 12.04.2010 року.
27.09.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000972312/0 від 11.02.2010, №0000972312/1 від 12.04.2010, №0000972312/2 від 20.07.2010, №0000972312/3 від 20.09.2010, прийняті ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року –без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Агама-Трейд Восток»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Салком-2007»за період з 01.03.2008 р. по 31.10.2008 року.
29.01.2010 за результатами вищевказаної перевірки було складено Акт № 63/23-12/35331881, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп.пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у розмірі 415100 грн.
11.02.2010 на підставі Акту перевірки відповідно до п.п. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000972312/0, яким у зв’язку з порушенням пп.пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 622650 грн., в тому числі штрафні санкції — 207550 грн.
За результатами первинного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято рішення, яким повідомлення-рішення №0000972312/0 від 11.02.2010 було залишено без змін, у зв’язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №0000972312/1 від 12.04.2010.
У подальшому, після оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень рішенням ДПА у м. Києві, залишеним без змін рішенням ДПА України, податкове повідомлення-рішення №0000972312/0 від 11.02.2010 скасоване в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 147819 грн. та штрафних санкцій в розмірі 73 909 грн., у зв’язку з чим ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були винесені податкові повідомлення –рішення №0000972312/2 від 20.07.2010 та №0000972312/3 від 20.09.2010, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 267281 грн. та штрафних санкції у розмірі 132240 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Салком-2007»податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки він повністю підтверджується податковими накладними, розрахунковими документами, до того ж позивач не міг знати, на час укладання договору з ТОВ «Салком-2007»про його «майбутню»фіктивність.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Салком-2007»у жовтні 2007 року було укладено договір постачання товару № 10/07-10-5 від 10.10.2007, на виконання якого ТОВ «Салком-2007»у період з березня по жовтень 2008 року поставило ТОВ «Агама-Трейд Восток»товарів на загальну суму 2558748,65 грн., що підтверджується належним чином оформленими накладними, видатковими накладними та податковими накладними.
З платіжних доручень з відмітками банку про їх виконання, копії яких залучені до матеріалів справи, видно, що позивачем зазначений товар було оплачено повністю, в тому числі сплативши в його ціні податок на додану вартість
Проте, з Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість стала встановлена ним нікчемність вказаного договору постачання товару № 10/07-10-5 від 10.10.2007, а також виписаних на його підставі податкових накладних у зв’язку з тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 у справі № 1-119/09 було визнано винним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2, ст. 358 ч. 1, 3 КК України (дані особи є засновниками ТОВ «Салком-2007»).
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і контрагентом (ТОВ «Салком-2007») у 2007 році було укладено договір поставки, на виконання якого ТОВ «Салком-2007»у період з березня по жовтень 2008 року поставило ТОВ «Агама-Трейд Восток»товарів на загальну суму 2558748,65 грн., що підтверджується належним чином оформленими накладними, видатковими накладними та податковими накладними, а отже у позивача, на підставі вищезазначених норм, були усі підстави для включення даних коштів до податкового кредиту.
Посилання апелянта на те, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 року № 1-119/09 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (засновників ТОВ «Салком-2007») було звинувачено у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.1,3 ст.358 КК України, не може братися судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції, з рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 у справі № 1-119/09, яким вищезазначених осіб було визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2, ст. 358 ч. 1, 3 КК України, видно, що в межах даної кримінальної справи не досліджувалась наявність у ТОВ «Агама-Трейд Восток»та ТОВ «Салком-2007»протиправного умислу, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства, при укладенні договору постачання товару № 10/07-10-5 від 10.10.2007.
Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що на момент підписання спірного договору постачання товару № 10/07-10-5 від 10.10.2007, накладних, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Салком-2007»не була припинена.
Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що договір на постачання товару № 10/07-10-5 від 10.10.2007 року був укладений позивачем з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Агама-Трейд Восток»та ТОВ «Салком-2007»умислу на укладання договору постачання товару № 10/07-10-5 від 10.10.2007 року з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, а тому вказаний право чин не може розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест