Справа №  1-69/11

В И Р О К

іменем    України

19 квітня 2011 року                                                              Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді                            Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання    Денисенко Ю.С.

за участю прокурора                         Бєлікова Ф.П.

                потерпілого                       ОСОБА_1

                захисника                          ОСОБА_2

                законного представника  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, студента третього курсу ПТУ №2 м. Українка Обухівського району Київської області, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187  КК України ,

установив:

06 вересня 2010 року підсудний, ОСОБА_4, близько третьої години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та маючи злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством, яке є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, проходячи біля загальноосвітньої школи №5 в м. Обухів Київської області, скориставшись тим, що потерпілий, ОСОБА_1, перебуває у стані алкогольного сп’яніння, наніс останньому удар рукою в область шиї, що сприяло втраті свідомості потерпілого, ОСОБА_1 та заволодів його майном –мобільним телефоном «Самсунг І-700»вартістю 800 гривень, в якому перебувала сім картка оператора мобільного зв’язку «Лайф», мобільним телефоном «Нокіа-1208», вартістю 250 гривень, в якому перебувала сім картка оператора мобільного зв’язку «Лайф», тим самим завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 1050 гривень, після чого з місця злочину зник.

В судовому засіданні підсудний, ОСОБА_4, визнавши себе винним у вчиненні злочину повністю, заявивши клопотання про обмежене дослідження доказів по справі пояснив, що дійсно 06 вересня 2010 року, після вживання алкогольних напоїв при святкуванні свята «День міста», він проходив неподалік загальноосвітньої школи №5 в м. Обухові Київської області. Проходячи біля школи він побачив потерпілого у якого були мобільні телефони, а тому він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, захотів ними заволодіти, в зв’язку з чим підійшов до потерпілого ззаду та вдарив його, внаслідок чого останній втратив свідомість, а він же заволодівши мобільними телефонами потерпілого пішов додому. Наступного дня поїхав з своїми друзями в м. Київ на ринок «Караваеви дачи», щоб продати телефони, але вони їх не встигли продати так як були затримані працівниками міліції, якім він все розповів. Щиро розкаюється у вчиненому, просить врахувавши його вік, вперше вчинення злочину не призначати покарання в місцях позбавлення волі.

Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд, заслухавши думку прокурора, потерпілого, захисника підсудного, його законного представника, які не заперечили щодо клопотання підсудного про проведення обмеженого дослідження доказів по справі, ухвалив обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, отримання пояснень потерпілого, законного представника підсудного, даних, які характеризують підсудного, оскільки обставини справи ніким не оспорюються і не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий, ОСОБА_1, пояснив, що він, 06 вересня 2010 року, після вживання алкогольних напоїв під час святкування свята «День міста», провів своїх знайомих та повертався додому, проходячи неподалік від загальноосвітньої школи №5 в м. Обухові Київської області. Проходячи він раптово відчув удар ззаду, внаслідок чого втратив свідомість, а коли прийшов до тями, побачив, що у нього відсутні мобільні телефони, після чого поїхав на таксі додому. На даний час йому повернуті мобільні телефони, він ні яких майнових та моральних претензій до підсудного не має, а тому просить призначити йому покарання без ізоляції від суспільства.

Законний представник підсудного в судовому засіданні пояснив, що його син виховується в нормальних умовах, вчинення протиправного діяння було шоком для їх родини, на даний час підсудний навчається, будь-яких правопорушень не вчиняє.

Служба у справах неповнолітніх та міліція у справах неповнолітніх будучи повідомлені про час, місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, але згідно статті 442 КПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, вислухавши покази підсудного, пояснення потерпілого, законного представника підсудного, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що дії підсудного, ОСОБА_4, вірно кваліфіковані по ст. 187 ч.1 КК України, оскільки він  здійснив напад  з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій).

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом’якшують покарання підсудного, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вперше вчинення злочину, клопотання потерпілого, вчинення злочину неповнолітнім.

Обтяжуючою покарання обставиною, згідно статті 67 КК України, суд в діях підсудного визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, всі пом’якшуючі та обтяжуючи покарання обставини, вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, вважає за необхідне застосувати до нього ст.ст.75,104 КК України з встановленням йому обов’язків згідно ст.76 КК України.  

При цьому суд, приймаючи до уваги, що засуджений є студентом навчального закладу, постійно проживає з ріднею, заслухавши думку прокурора, потерпілого, законного представника підсудного, не вбачає необхідності, згідно ст.445 КПК України, щодо призначення підсудному громадського вихователя.

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні у власника, залишити останньому.(а.с.29-30)

Міра запобіжного заходу заміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

 З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з  випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання.   

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу  залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні потерпілого, ОСОБА_1, залишити останньому.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з дня його проголошення  в апеляційний суд Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

Суддя :