ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 вересня 2006 р.

№ 2/42

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо-3” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 11.05.2006р.

у  справі                    №2/42 господарського суду м. Києва

за позовом                 Закритого акціонерного товариства “Зеніт-Сервіс”

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо-3”

треті особи                          Акціонерний банк “Синтез”,

                                    Товариство з обмеженою відповідальністю

                                    “Будівельна фірма “Каркас”,

                                     Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу

“Фірма “Венетекс”,

Товариство з обмеженою відповідальністю

“Торгове обладнання”

про                              розірвання договору оренди

за участю представників:

ЗАТ “Зеніт-Сервіс” –Просянюк О.В.;

ТОВ “Ельдорадо-3” –Куликов І.А., Греба Р.В.;

АБ “Синтез” –Деребера С.П.;

ТОВ “Будівельна фірма “Каркас” –не з’явилися;

ТОВ “Чиста вода” –не з’явилися;

ТОВ “Фірма “Венетекс” –не з’явилися

ТОВ “Торгове обладнання“ – не з’явилися

в с т а н о в и л а :

Закрите акціонерне товариство “Зеніт-Сервіс” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом та просило суд розірвати договір оренди укладений 01.03.2002р. між ним та відповідачем у справі –Товариством з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо-3”.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач стверджує про порушення відповідачем умов договору. Зокрема, позивач вказує, що всупереч п.3.2.12 договору, відповідачем передано в суборенду частину приміщень без повідомлення та отримання згоди на це ЗАТ ”Зеніт-Сервіс” (т.1 а.с. 2-4).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем доповнено позов вимогою виселити відповідача з орендованих приміщень (т.2 а.с.5-6).

Відповідач у справі – ТОВ “Ельдорадо-3” у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:

-          орендовані приміщення використовуються ним за призначенням, визначеним п.1.1 договору;

-          відповідач не заперечував стосовно укладення договорів суборенди;

-          в суборенду передані не всі приміщення, що є об’єктом оренди, а частина, що не дає позивачу права вимагати розірвання договору;

-          позивачем не доведено надання в суборенду приміщень першого поверху (т.1 а.с.83-87).   

За клопотанням позивача ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2006р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Акціонерний банк “Синтез”, а ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2006р. – Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Каркас”, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  за участю іноземного капіталу “Фірма “Венетекс”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгове обладнання” (т.2 а.с.4).

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.05.2006р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду:

-          розірвано договір оренди №76 від 01.03.2002р., укладений між ЗАТ “Зеніт-Сервіс” та ТОВ “Ельдорадо-3”;

-          поставлено виселити ТОВ “Ельдорадо-3” з орендованих нежилих та складських приміщень (т.2 а.с.113-116).

Вимоги в частині розірвання вищевказаного договору задоволені судом першої інстанції з огляду на те, що відповідач передав частину орендованих приміщень в суборенду без згоди та повідомлення позивача, що суперечить умовам договору оренди №76 від 01.03.2002р. і є суттєвим порушенням його умов.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. рішення господарського суду м. Києва від 11.05.2006р. залишено без змін (т.2 а.с.153-158).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ “Ельдорадо-3” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.188, 193 ГК України,  ст.526 ЦК України, ст.42, 43, 43, 84 ГПК України; неправильне застосування до спірних відносин ст.ст.774,783 ЦК України.

Позивач у справі –ЗАТ “Зеніт-Сервіс” у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.

До розгляду поданої касаційної скарги по суті, ТОВ “Ельдорадо-3” подано клопотання про зупинення касаційного провадження до набрання чинності рішення у справі за його позовом до ЗАТ “Зеніт-Сервіс” про стягнення неустойки, передбаченої договором оренди №76 від 01.03.2002р.

Подане клопотання відхилено колегією суддів з огляду на таке.

В силу ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

ТОВ “Ельдорадо-3” не надано доказів порушення провадження у справі за вищевказаним позовом господарським судом.

Крім того, встановлення у справі за згаданим позовом певних обставин не може вплинути на результати розгляду поданої касаційної скарги, враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст.1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Клопотання відповідача щодо здійснення фіксації судового процесу технічними засобами відхилено, оскільки за змістом ч.7 ст.811 ГПК України, фіксування технічними засобами судового процесу на вимогу учасника судового процесу здійснюється лише у судах першої та апеляційної інстанцій.

Також відхилено і клопотання ТОВ “Ельдорадо-3” щодо ознайомлення з матеріалами справи, враховуючи, що:

-          ухвала про порушення касаційного провадження у даній справі прийнята 21.07.2006р. та направлена сторонами 26.07.2006р.;

-          з моменту отримання копії вказаної ухвали до 19.09.2006р. у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, між тим, таким правом ТОВ “Ельдорадо-3” не скористався.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.03.2002р. між сторонами у справі –ТОВ “Ельдорадо-3” та ЗАТ “Зеніт-Сервіс” укладено договір №76, предметом якого є передача в строкове платне користування нежилих приміщень  площею 6 308,4м2, а також складських приміщень площею 292м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 44 (т.1 а.с.12-15).

Нежилі приміщення, що є об’єктом оренди за умовами договору передані відповідачу відповідно до акта прийому-передачі від 01.04.2002р.; складські приміщення –відповідно до акта від 28.05.2002р. (т.1 а.с.37,38).

Строк дії договору оренди визначений п.2.5 договору –з 01.03.2002р. по 31.12.2011р.

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов’язків, визначених ним з огляду на наступне.

Відповідно ст. 4 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладення договору) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.151 ЦК УРСР, договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов’язань.

Предметом спору у даній справі є розірвання вищевказаного договору оренди у зв’язку з порушенням відповідачем умов договору, а саме п.3.2.12, який визначає, що ТОВ “Ельдорадо-3” має право здавати в суборенду приміщення третього та четвертого поверху з повідомленням про це ЗАТ “Зеніт-Сервіс”, а також приміщення першого та другого поверху за згодою позивача.

Відносини сторін у зв’язку з укладенням зазначеного договору виникли до прийняття ЦК та ГК України, але права та обов’язки, що виникли в силу укладення такого договору, продовжують існувати після 01.01.2004р. Таким чином, судами вірно, з урахуванням п.4 Прикінцевих положень ГК України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, застосовувались до взаємовідносин сторін норми зазначених кодексів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором майнового найму, оскільки, в силу ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на   певний строк  у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди, що визначено ч.6 зазначеної норми,  застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України

Зокрема, в силу ст.774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами, відповідачем порушені вимоги ст.774 ЦК України та п. 3.2.12 договору.

Так, під час вирішення спору по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлено, що 15.07.2003р. АБ “Синтез” та ТОВ “Ельдорадо-3” укладено договір №150703/10-ПО, за умовами якого відповідачем надано в суборенду АБ “Синтез” нежиле приміщення площею 6м2, розташоване  на першому поверсі (про що вказано у акті прийому-передачі) будинку №44 по вул. Глибочицька у м. Києві.

Судами обґрунтовано відхилені доводи про те, що зазначений договір є неукладеним у зв’язку з невизначеністю об’єкта оренди з огляду на таке.

Орендоване приміщення, як встановлено судами, передано відповідно до акта від 01.08.2003р., отже, під час прийому-передачі відбулась індивідуалізація об’єкта оренди; сторонами виконуються взяті на себе зобов’язання за цим договором (приміщення фактично передано, АБ “Синтез” сплачує орендні платежі тощо).

Крім того, між відповідачем та ТОВ “Фірма “Венетекс” 01.03.2004р. укладено договір №44, за умовами якого ТОВ “Ельдорадо-3” вказаній третій особі передало в суборенду частину нежилого приміщення площею 1 500м2, що розташоване в будинку №44 по вул. Глибочицькій у м. Києві.  Об’єкт суборенди переданий 12.04.2004р., про що сторонами договору підписано акт.

30.12.2004р між ТОВ “Ельдорадо-3” та ТОВ “Торгове обладнання” укладено договір №48, за умовами якого в суборенду передано частину нежилого приміщення площею 999м2 у будинку №44 по вул. Глибочицька у м. Києві. Акт прийому-передачі об’єкта суборенди підписано сторонами 31.12.2004р.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку  відповідачем не надано доказів повідомлення та отримання згоди позивача на передачу приміщень в суборенду за вказаними договорами, чим порушено умови договору.

Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 ГК України.

Зокрема,  в силу п. 2 ст.783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання укладеного сторонами договору, а, отже, і зобов’язання відповідача звільнити та передати позивачу орендовані приміщення.

Розірвання договору у даному випадку не тягне за собою застосування відповідальності у вигляду сплати неустойки, що передбачена п.6.4 договору, оскільки її сплата, відповідно до умов договору, передбачена лише у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи або вини орендодавця. При цьому, судом договір розірвано у зв’язку з порушенням його умов відповідачем.

Також необґрунтовані і посилання скаржника на не дослідження судом питання дотримання позивачем встановленого ст.188 ГК України порядку розірвання договору, враховуючи, що у матеріалах справи є докази направлення пропозиції про  розірвання договору ТОВ “Ельдорадо-3”.

За таких обставин, судові акти у цій справі прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не має.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. у справі №2/42 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо-3” –без задоволення.

        Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Васищак І.М.

                                                                                                         Палій В.М.