2-75/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.04.2011  

13 квітня  2011 року            Лутугинський районний суд Луганскої області

в складі: головуючого судді  Заботіна В.В.

при секретарі  Донецькій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі Відокремленого підрозділу «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за  комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, -                 

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що він постачає воду та надає послуги з водопостачання відповідачам. Але відповідач, в порушення вимог ст.. 22 Закону України «Про питну воду і водопостачання», п.18,20,22  «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630, не своєчасно та не в повному обсязі сплачували послуги водопостачання та водовідведення, тому за період з 01.01.2007 р. по 01.06.2010 р. склалася заборгованість у сумі 3741,56 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів, разом з витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Орєхова О.В. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов, та пояснила, що заборгованість відповідачів утворилась у зв*язку з  тим, що особистий прилад обліку відповідачі у встановлений законом строк і паспортом на водо вимір не перевірили, тому з 01.04.2009 р. прилад обліку був закритий, нарахунки почали проводитися за показниками будинкового приладу обліку, згідно п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов не визнали, пояснили, що вони в 2001 році встановили лічильник води, за яким сплачували грошові кошти за використану воду і за яким вони сплачують кошти до теперішнього часу. За цей час до них декілька разів приходив контролер, який записував показники лічильника. На перевірку лічильник води не возили, оскільки про це їм ніхто не казав. Вважають вимоги позивача не законними, оскільки не згодні з тим, що їх перевели на норму, коли в них в квартирі встановлений лічильник. На теперішній час заборгованості за лічильником у них не має.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із довідки  Лутугинського міського КП « Лутугинежитлфонд" від 23.07.2010 р. вбачається, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3)

Згідно довідки начальника відділу збуту ВП «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», ОСОБА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 і користується комунальними послугами позивача, на неї відкритий особистий рахунок №НОМЕР_1 (а.с. 4).

Відповідно до акту прийомки водоміру, встановленого на підключення споживача від 03.04.2001 року, в квартирі відповідача, за адресою: АДРЕСА_1, згідно поточних умов виданих Лутугинським управлінням ОКП «Луганськводпром», був встановлений водомір КВ-1,5, заводський №010469 та 010243. Відповідальність за зрив і порушення пломб несе ОСОБА_2 (а.с. 17)

Відповідачі сплачували послуги за водопостачання та водовідведення згідно показань лічильника, що підтверджується доданими до справи квитанціями та копією розрахункової книжки ( а.с. 15,16,77)

В судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що повірку лічильника вони не проводили, оскільки вважає що її повинні робити самі відповідачі, за власний рахунок.

Відповідно до ст.. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 15.06.2004 року, проведення повірки вимірювальної техніки, результати вимірів якої використовуються для здійснення розрахунків за використану для побутових потреб газ, воду та електричну енергію фізичних осіб, що не є суб*єктами підприємницької діяльності, та сплата за роботи, пов*язані з демонтажем, транспортуванням, повіркою та монтажем цих засобів виміру, покладені на підприємства, що надають послуги з електро-, тепло-, газо-, та водо забезпечення.

Згідно п.15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання цих послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України  №630 від 21 липня 2005 року, засоби обліку води, що встановлені у квартирах підлягають поре одичній повірці і згідно п.9 цих Правил, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

В судовому засіданні представник позивача надала розшифровку особового рахунку НОМЕР_1 відповідачів, з якого вбачається що заборгованість відповідачів становить 3741,56 гривень (а.с. 44-46).

Як пояснила представник позивача, дана заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 3741,56 гривень, була нарахована відповідачам не у зв*язку з несплатою по лічильнику, а за нормами споживання у зв*язку з тим, що лічильник не був повірений після закінчення строку періодичної повірки. Дії позивача порушують п.10 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання цих послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України  №630 від 21 липня 2005 року, згідно яких справлення плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається.

В судовому засіданні відповідачі вказували на те, що типовий договір про надання послуг з ними не укладався, що підтвердила представник позивача, яка вважає, що їхнє управління взагалі не повинно укладати такі договори.

Згідно п.29 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560, витрати на періодичну повірку, обслуговування ремонт ( у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює зазначені роботи.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачі за свої кошти придбали лічильник  КВ-1,5 і встановили його у себе в квартирі 03 квітня 2001 року. З того часу відповідачі сплачують за послуги по водопостачанню та водовідведенню згідно показникам лічильника.

Враховуючи те, що дії позивача по нарахуванню заборгованості відповідачам не за показниками лічильника, а за нормами споживання на три особи не відповідають вимогам закону, представник позивача не пояснила, якими законами чи підзаконними актами передбачено, щоб споживач сам знімав і носив на повірку лічильник, а потім сам його встановлював на місце, суд вважає, що позов заявлено не обґрунтовано, його вимоги представником позивача не були доказані, тому він не підлягає задоволенню.

На підставі ст.. 88 ЦПК України, з позивача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривня.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 15.06.2004 року, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову  Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі Відокремленого підрозділу «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за  комунальні послуги з водопостачання та водовідведення відмовити.           

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі Відокремленого підрозділу «Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривні.           

Рішення  може  бути  оскаржене в апеляційному  прядку до  апеляційного   суду Луганської області через  суд  першої інстанції шляхом подачі в 10-денний  строк  з дня  проголошення  рішення апеляційної скарги  або протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення, особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення рішення,  з подачею її копії та доданих письмових матеріалів, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, до апеляційної інстанції.

Суддя: