ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 р. | № 5/291 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Фонду комунального майна Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області (далі –Фонд)
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006
зі справи № 5/291
за позовом закритого акціонерного товариства “Ліки Кіровоградщини”,
м. Кіровоград (далі – ЗАТ “Ліки Кіровоградщини”)
до Фонду
про стягнення 67 889, 93 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград (далі –територіальне відділення АМК),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Олександрійська міська рада, м. Олександрія Кіровоградської області (далі –Міська рада).
Судове засідання проведено за участю представників:
ЗАТ “Ліки Кіровоградщини” –Тараненка О.Г.,
Фонду –не з’яв.,
територіального відділення АМК –не з’яв.,
Міської ради –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про стягнення суми 67889, 93 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем (Фондом) позивачеві (ЗАТ “Ліки Кіровоградщини”) антиконкурентними діями.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.04.2006 (суддя Змеул О.А.) позовні вимоги задоволено повністю: з Фонду на користь ЗАТ “Ліки Кіровоградщини” стягнуто 67 889, 93 грн. на відшкодування завданої шкоди та суму судових витрат зі справи.
Фондом було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Ухвалою останнього від 30.05.2006 (колегія суддів у складі: Лотоцька Л.О. - головуючий, судді Бахмат Р.М. і Євстигнєєв О.С.): Фондові відмовлено у відновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги; зазначену скаргу з додатками до неї повернуто без розгляду. У винесенні відповідної ухвали апеляційна інстанція з посиланнями на статті 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) виходила з відсутності поважних причин пропуску Фондом строку подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фонд просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з даної справи та передати останню на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням господарським судом у винесенні даної ухвали приписів статті 129 Конституції України, статей 53 і 87 ГПК України.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права у винесенні оскаржуваної ухвали, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Виносячи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції встановив, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги Фонд посилався на те, що рішення місцевого господарського суду від 17.04.2006 надійшло на адресу Фонду 05.05.2006, а 1, 2, 8 і 9 травня 2006 року були неробочими днями, й тому Фонд не мав можливості у встановлений строк подати апеляційну скаргу та сплатити державне мито з неї.
Відповідні доводи судом апеляційної інстанції не взято до уваги з посиланням на те, що, отримавши рішення місцевого господарського суду 05.05.2006 та урахуванням вихідних днів 1, 2, 8 і 9 травня 2006 року, скаржник “мав ще три дні для подання апеляційної скарги, оскільки строк апеляційного оскарження закінчувався 13.05.2006 року”.
З відповідною мотивацією апеляційної інстанції не можна погодитися з урахуванням такого.
Згідно з частиною першою статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
З матеріалів даної справи, зокрема, рішення місцевого господарського суду від 17.04.2006 (а.с. 72-75) та протоколу судового засідання від 17.04.2006 (а.с. 69), вбачається, що:
- в судовому засіданні 17.04.2006 було оголошену вступну та резолютивну частини судового рішення;
- повний текст рішення підписано 29.04.2006.
Відтак передбачений частиною першою статті 93 ГПК України строк закінчився ( з урахуванням припису частини третьої статті 51 ГПК України) 10.05.2006, а не 13.05.2006, як зазначив суд апеляційної інстанції.
Таким чином, одержавши копію рішення місцевого господарського суду 05.05.2006 (що встановлено апеляційним господарським судом) та з огляду на те, що 7, 8 і 9 травня 2006 року були вихідними днями, в тому числі в господарських судах (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 490-р, наказ Вищого господарського суду від 07.12.2005 № 904-к), Фонд з об'єктивних, незалежних від нього причин не мав часу, достатнього для належного оформлення та подання апеляційної скарги у встановлений для цього строк. Тому відповідний строк слід вважати пропущеним з поважних причин і таким, що підлягає відновленню на підставі частини першої статті 53 ГПК України, згідно з якою господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 53 і частини першої статті 93 ГПК України, що згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України є підставою для скасування даної ухвали.
Керуючись статтями 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ
1. Касаційну скаргу Фонду комунального майна Олександрійської міської ради задовольнити.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 зі справи № 5/291 скасувати.
Справу передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання про здійснення апеляційного провадження.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов