Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04.04.2011 Справа №2-2075/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої             Черніцької І.М.

- при секретарі          Ландяку А.О.

- з участю                   позивача ОСОБА_1,                                    

                                   представника приватного підприємства «Тернопільська

                                   фірма Будівельник»- Полівчак С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства  «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання  майнових прав, -

В С Т А Н О В  И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до приватного підприємства (далі ПП) «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання за ним  майнових прав на 53,49 кв.м квартири за АДРЕСА_1.

В обгрунтування вимог вказує, що 22 квітня 2010 року між ним та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»укладено договір на пайове будівництво житла. Позивачем на даний час сплачено ПП «Тернопільська фірма Будівельник»262 040 грн. в рахунок базової вартості квартири на 304 205 грн. Відповідач умови договору належним чином не виконує. На даний час будівництво будинку не завершене, будівельні роботи не ведуться. При цьому у договорі сторони обумовили термін здачі об’єктів нерухомості в експлуатацію-2 квартал 2011 року.

Вважає, що оплативши 262 040 грн. в рахунок базової вартості квартири на  суму 304 205 грн. набув відповідно майнових прав на 53,49 кв.м. спірної квартири.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на доводи викладені у заяві.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає, що позивач  оплативши частково вартість квартири набув відповідно майнових прав на 53,49кв.м. квартири, а тому додаткового їх визнання в судовому порядку не потрібно. Крім того, відповідач не заперечує майнових прав позивача на предмет спору та жодних дій щодо порушення таких прав не вчиняє, а тому підстав для задоволення позову не має. А також зазначив, що житловий будинок у якому знаходиться спірна квартира на даний час будівництвом не завершений, будівельні роботи не проводяться.

Судом встановлено, що 22 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», в особі засновника ОСОБА_3 та директора Маланюка Г.П. укладено договір на пайове будівництво житла .

Відповідно до умов п. 1.1. договору  ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»прийняла ОСОБА_1 у пайове будівництво на двохкімнатну квартиру за АДРЕСА_1.

Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію –2 квартал 2011 рік.

Згідно умов п. 2.1. договору планова вартість квартири становить  304 205 грн.

На даний час позивачем оплачено в рахунок вартості квартири 262 040 грн., що становить 53,49 кв.м., даний факт не заперечує відповідач.

Решту оплати позивач не має можливості провести, оскільки на рахунки відповідача накладено арешт.

Відповідач умови договору не виконав.

На даний час будинок, в якому знаходиться спірна квартира, не завершений будівництвом, будівельні роботи не проводяться та відповідно будинок в експлуатацію не зданий.

Дані обставини визнаються сторонами і відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Суд розглянувши справу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вважає, що позовні вимог підлягають до задоволення виходячи із наступного.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних  чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини н які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами ст. ст. 526, 529 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не представлену суду жодних доказів щодо належного виконанням ним умов договору.

Із пояснення сторін у судовому засіданні встановлено, що на даний час будинок не побудований та будівельні роботи не проводяться.

Відповідно до вимог ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

В силу вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»майновими права, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами прав власності (права володіння, розпорядження, користування),  а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, законодавець не ототожнює права власності на квартиру і майнові права на квартиру, адже вони за своєю правовою суттю є відмінними один від одного.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 вніс 262 040 грн. в рахунок оплати вартості квартири на суму 304 205 грн., що становить 53,49 кв.м., у нього виникають майнові права на 53,49кв.м. двохкімнатної квартири за АДРЕСА_1.

Разом з тим, таке майнове право позивача визнається відповідачем.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що у даному випадку має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання за ним майнових прав на 53,49 кв.м. двохкімнатної квартири за АДРЕСА_1, в рахунок оплати 262 040грн.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача  в користь позивача слід стягнути оплачені нею судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.190, 526 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні», суд ,-

        В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання  майнових прав задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на 53,49 кв.м. двохкімнатної квартири за АДРЕСА_1, в рахунок оплати 262 040грн.

Стягнути з відповідача в користь позивача 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді та судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Головуюча                                                                                І.М.Черніцька