Справа  №  2-а-1839/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року                                                                                        м. Ніжин

Суддя Ніжинського  міськрайонного  суду  Пантелієнко В.Г.  розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась із зазначеним позовом до суду, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача –Управління ПФУ в м. Ніжині здійснити перерахунок і виплату щомісячної соціальної державної допомоги  за  періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по дату ухвалення рішення судом та нараховувати в подальшому  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та поновити пропущений строк.

Так як по справі відкрито скорочене провадження, судове засідання по справі не проводилось,  а справа розглянута суддею одноособово.

В запереченнях відповідач  зазначив, що позивачка має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в певному розмірі, проте Управління ПФУ діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Органами Пенсійного фонду України   особам, які мають статус  «діти війни»виплачується  щомісячна надбавка в розмірі 10% від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2009 року ця надбавка позивачці виплачується в розмірі   49 гривень 80 копійок. З огляду на це відповідач вважає, що з його боку не було допущено бездіяльності, про яку вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ в м. Ніжині діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Крім того  відповідач наполягав на застосуванні  шестимісяного строку позовної давності звернення до суду, передбачений  ст. 99 п. 2 КАС України, який позивачем  було пропущено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1  і має статус дитини війни, що надає їй право на отримання  державної соціальної підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України.   Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

          Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р..

У 2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунку пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” 2010 році не здійснювало, а також не проводило виплату. За таких обставин суд вважає, що дії бездіяльність відповідача є протиправною щодо не нарахування та не виплати надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

З заперечення відповідача вбачається, що він виплачував щомісячно позивачці  як дитині війни, підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року по теперішній час –49 гривень 80 копійок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  бездіяльність відповідача  щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії позивачці як дитині війни   у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV  є протиправними.

Згідно ч.1 ст.2, ч.1 ст.6 КАС України, суд здійснює захист вже порушених прав, свобод або інтересів громадян, тому вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснювати нарахування надбавки до пенсії в майбутньому задоволенню не підлягають.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка про свої порушені права знала  понад зазначеного строку оскільки отримувала допомогу в меншому розмірі протягом минулих років, а до суду звернулась  30 березня 2011 року.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду. У відповідності  до  зазначеної статті суд своєю ухвалою від 15.04.2011 року залишив вимоги  які виходять за межі 6-ти місячного строку без розгляду.

Згідно ст.4 п.34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Пенсійний фонд, його підприємства, установи та організації звільнені від сплати судового збору, крім того згідно ст.94 ч.1 КАС України якщо судове рішення  ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Квитанцією № 17/17 від 29.03.2011 року про сплату судового збору,  підтверджуються судові витрати, понесені  позивачкою в розмірі 3 гривні 40 копійок, тому дана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71,99,100,160, 162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в м. Ніжині Чернігівської області щодо не нарахування і не виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1  в розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період  з 30 вересня 2010 року по 15 квітня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в м. Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18 листопада 2004 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та повести відповідні виплати за  період з 30 вересня 2010 року по 15 квітня  2011 року, з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_1 витрати  на сплату судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

В задоволенні вимог в іншій частині  відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

          Судя Ніжинського

          міськрайонного суду                                                                          В.Г. Пантелієнко