Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №  1-101/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 28  березня  2011 року

                                   Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

          головуючої-судді:             Губіш О.А.

          секретаря:                       Якимчук І.І.

          з участю прокурора:              Мартинюк О.Г.

                           захисника :    ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорнорудки Ружинського району Житомирської області, українця,  громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1  раніше не судимого,

у вчиненні злочину,  передбаченому   ч.2 ст. 350  КК України,-

в с т а н о в и в :

11 листопада 2010 року ОСОБА_3  біля 16 год. прибув в кабінет № 8 приміщення жіночої консультації Шепетівської центральної районної лікарні, що розташоване  в м. Шепетівка по вул. Валі Котика 85, в якому потерпіла ОСОБА_4, як лікар акушер-гінеколог, здійснювала прийом громадян, де, висловлюючи своє невдоволення її професійною діяльністю з приводу взяття на облік та  подальшого огляду  вагітної дружини,  умисно наніс  останній удар рукою в обличчя, тим самим спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забою м»яких тканин обличчя зліва, синця, струсу головного мозку, які за своїм характером відносяться до легкого ступеня тяжкості, що викликають короткочасний розлад здоров»я. Внаслідок  отриманого удару в обличчя ОСОБА_4 впала на витягнуту ліву руку та отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки, які за своїм характером відносяться до середнього  ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3  свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, не заперечуючи факту нанесення потерпілій удару рукою,   показав, що такий  наніс  останній  не як службовій особі, так як вона ніякими організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими фунціями  щодо нього чи його дружина не наділена. Цивільний позов  щодо стягнення матеріальної шкоди визнав повністю,  моральної шкоди –частково. В скоєному щиро кається.

Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні протиправного діяння по відношенню до потерпілої ОСОБА_4, в результаті якого така отримала тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості, повністю стверджується дослідженими у справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що обіймає посаду лікаря акушер-гінеколога Шепетівської ЦРЛ,  має в безпосередньому підпорядкуванні патронажну акушерку, здійснює  свої повноваження в кабінеті № 8 жіночої консультації, в тому числі і прийом  громадян. З 09.11.2010р. на облік в жіночій консультації було взято вагітну ОСОБА_5 –дружину підсудного. З моменту взяття такої на облік, з нею проведені всі необхідні процедури, в тому числі  огляд. 11 листопада 2010р. біля 16 год., до службового кабінету зайшов ОСОБА_3, який вів себе нетактовно, кричав, висловлювався грубо, погрожував, при цьому  виражав своє невдоволення її роботою щодо обстеження дружини. Злякавшись такої поведінки підсудного, не маючи на нього впливу, попросила  медсестру ОСОБА_6 покликати завідуючу. Проте, навіть після приходу такої, ОСОБА_3 продовжував висловлювати своє невдоволення, на зауваження не реагував. Коли завідуюча вийшла з кабінету, ОСОБА_3 наближаючись до дверей, розвернувся та вдарив її в обличчя. Від отриманого удару впала на ліву руку та почала кликати на допомогу. Заявлений цивільний позов підтримала повністю.

Той факт, що 11.11.2010р. біля 16 год. в кабінеті № 8 жіночої консультації Шепетівської ЦРЛ, підсудний ОСОБА_3 спілкувався  з  ОСОБА_4 з приводу неналежного виконання нею своїх обов»язків як лікаря по відношенню до його дружини,  ствердили, кожен зокрема,  свідки  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10

Крім того, такі показали, що підсудний ОСОБА_3 поводив себе зверхньо, кричав, погрожував  влаштуванням перевірок,  при цьому  вживав ненормативну лексику.

Свідки  ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що були очевидцями того, що саме в результаті нанесення удару підсудним в обличчя потерпілої,  ОСОБА_4 впала, після чого  почала кликати на допомогу.

Крім того, вина підсудного стверджується даними протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_3 від 07.02.2011р., згідно якого ОСОБА_7 підтвердила свої покази дані раніше і додатково ствердила, що підсудний наніс удар рукою в обличчя потерпілої, від чого та впала ( а.с. 70-72);  даними протоколу очної ставки між потерпілою та підсудним від 02.02.20111р., згідно якого ОСОБА_4 підтвердила свої покази які давала раніше про те, що   ОСОБА_3 вдарив її рукою в обличчя, від чого впала на підлогу ( а.с. 73).

            З висновку  експерта № 100 від 09.02.2011р. слідує, що у потерпілої ОСОБА_4  були виявлені  тілесні ушкодження у виді  а/ закритого перелому лівої променевої кістки, б/ струсу головного мозку, забою м»яких тканин обличчя зліва, синця, які виникли від травмуючої дії тупих  твердих предметів, могли виникнути внаслідок удару кулаком в обличчя з послідуючим падінням на витягнуту руку, та відносяться до категорії тілесних ушкоджень в пункті а/ до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я, в пункті б/ до легкого  ступеня тяжкості, що викликають короткочасний розлад здоров»я ( а.с. 76-77).

            Допитаний судом лікар  судово-медичний експерт ОСОБА_11 показав, що внаслідок спричинення підсудним удару рукою в обличчя потерпіла ОСОБА_4 могла отримати  тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а в даному випадку –у виді закритого перелому лівої променевої кістки, -виключно в результаті падіння на витягнуту руку, яке сталося як наслідок отриманого нею удару від підсудного.

           Аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного  ОСОБА_3 кваліфікації як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі, у зв»язку з її службовою діяльністю, не підлягають, в цій частині органами досудового слідства кваліфіковані невірно та  потребують  перекваліфікації на необережне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження.

            Так,  в цій частині, суд приходить до обґрунтованого висновку, що тілесні ушкодження, у виді закритого перелому лівої променевої кістки, не були безпосереднім результатом удару в обличчя, якого підсудний ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_4, а сталися внаслідок падіння останньої на витягнуту руку і ударом об поверхню підлоги. Таких наслідків підсудний ОСОБА_3 хоча й не передбачав, проте, враховуючи вік потерпілої, інші обставини справи,  мав би та  міг  передбачити.

            А тому, суд приходить до висновку, що  підсудний ОСОБА_3 своїми діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв»язку з її службовою діяльністю, скоїв злочин, передбачений ст. 350 ч. 2 КК України, та діями, що виразились в необережному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження  - скоїв злочин, передбачений ст. 128 КК України.

  Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3  суд враховує ступінь тяжкості  вчинених ним злочинів,  особу підсудного,  який  раніше не судимий,  по місцю проживання характеризується позитивно,  на обліку в психіатра та нарколога не перебуває,   мотиви скоєння злочину,  наслідки, що настали, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

            Пом’якшуючими покарання підсудного обставинами є те, що він щиро кається у вчиненому,  виключно позитивні характеристики з місця проживання, добровільне відшкодування  завданого матеріального збитку.

            Обставинами що обтяжують покарання підсудного є вчинення злочину в зв»язку з виконанням потерпілою службового обов»язку, вчинення  злочину щодо особи похилого віку. 

           З врахуванням цих обставин, беручи до уваги думку потерпілої,   умови, що спонукали підсудного вчинити злочин, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, і такого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов»язків передбачених ст. 76 КК України.

             Поряд з цим, з урахуванням характеру та обсягу фізичного болю і страждань, яких зазнала потерпіла, затрат зусиль для захисту своїх порушених прав, суд приходить до висновку, що позов  ОСОБА_4 щодо стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково.  При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з підсудного, суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та враховує характер та обсяг страждань, які зазнала  потерпіла, розмір завданих матеріальних збитків,  характер взаємовідносин між нею  та підсудним, причини і наслідки неправомірних дій останнього, і приходить до висновку, що сума в розмірі  3000  грн. є достатньою компенсацією за спричинені моральні страждання.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-  

з а с у д и в :

ОСОБА_3  визнати винним  у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 128,   350 ч. 2 КК України,  призначивши  покарання:

- за   ст. 128  КК України –  у виді обмеження волі строком на  1 ( один ) рік;

- за   ч. 2 ст. 350  КК України – у виді обмеження волі строком на  3 (три) роки.

           На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання обрати за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,  та визначити остаточне покарання  у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3  від відбування  покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком  на 1 ( один)  рік, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов»язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з»являтися в ці органи для реєстрації.

           Стягнути з ОСОБА_3  на користь потерпілого ОСОБА_4  3000 (три тисячі)  грн.  моральної шкоди,

Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_3,   до набрання вироком законної сили, залишити незмінний –підписку про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

                                                       Головуюча