Справа № 3-916/2011

П О С Т А Н О В А    

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И    

   18 квітня 2011 року                                                                              смт. Комінтернівське

        Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В. К., розглянувши матеріали, які надійшли з Комінтернівського  РВ ГУ МВС України в Одеській області   про притягнення до адміністративної відповідальності:   

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, тимчасово не працює, 

фактично проживає та зареєстрований  за адресою:

            АДРЕСА_1,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,   -

  ВСТАНОВИВ:    

       11.03.2011 ІДПС Ульянівського взводу ГУДАЇ ГУМВС України в Черкаській області був складений адміністративний протокол ВА1 № 162502, про те, що  ОСОБА_1 11.03.2011 о 20.00 год.  керуючи автомобілем  DONG НОМЕР_1  в темну пору доби  здійснив зупинку автомобіля  на проїжджій частині на 252 км автошляху Київ- Одеса, чим створив перешкоди  дорожньому руху та загорожував безпеці руху. 

    У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушенні не  визнав, та пояснив суду наступне:

         У ввечері, приблизно о 17.00 год.,  11.03.2011 він рухався  по Київській трасі в напрямок міста Одеса. В автомобілі разом із ним знаходилась його дружина,  які  раптом стало зле, і він був змушений негайно зупинитись.  Приблизно за 40 метрів від вареничної «Поплавського»він негайно зупинив автомобіль на обочині автошляху Київ –Одеса. Всього зупинка тривала не більше п’яти хвилин, поки  дружина приймала ліки.  Раптом до нього під’їхали працівники ДАІ, та без всілякого з’ясування обставин, склали адміністративний протокол, при цьому вимагаючи  підпису правопорушника  у цьому протоколі. Як пояснив  ОСОБА_1  жодних автомобілів поруч з належним йому автомобілем під час його зупинки не було, жодних автомобілів, яким  би  він створював перешкоди  та загрожував би безпеці руху таких автомобілів,  працівники ДАІ не зупиняли, документів про це не складали. 

         Дослідивши матеріали  справи, суд вважає, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП виходячи з наступного:

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  

Тобто особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.

 В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій.

          Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ ГУМВС України в Черкаській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”. Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”  працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.

         Відповідно до  ч. 3. ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність  передбачена законодавцем виникає за фактом вчинення  порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозі безпеці руху.

          Відповідно до п.15.11 Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги.

          Відповідно до п.1.10 цих Правил термін  «зупинка»–припинення руху транспорту на час до 5 хвилин, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів, термін же «стоянка»  - це припинення руху транспорту на час більше ніж 5 хвилин.

          Із змісту  протоколу про адміністративне правопорушення  суд не вбачає, що  ОСОБА_1  здійснив стоянку автотранспортного засобу, яка б підпадала під дію терміну, визначеного п. 1.10 Правил дорожнього руху.               

          Окрім протоколу про адміністративне правопорушення  матеріали адміністративної справи не містять  інших фактичних доказів  факту скоєння  позивачем проступку, за який передбачена адміністративна відповідальність. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення   інспектор ДАІ  не долучив  письмові пояснення  свідків правопорушення, не надано матеріалів, які б підтверджували факт  вчинення особою, щодо якої складено адміністративний протокол перешкоди дорожньому руху або загрозі безпеці руху. Окрім того,   виходячи з тексту   протоколу,  суд не вбачає  наявності  доказів того, що позивачу  були роз’яснені права  відповідно до статті  268 КУпАП, зокрема  право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а при розгляді справи  користуватись  юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який  за законом  має право на надання правової  допомоги  чи за дорученням  юридичної особи.

В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Судове рішення  по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

        З огляду на вищевикладене суд вважає, що  у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол за правопорушення, якого він не скоював, що суперечить вимогам  ч. 2. ст. 58 Конституції України, ст. 7 КпАП України, згідно якої ніхто не може  відповідати  за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення, і у діях  позивача відсутній склад  адміністративного правопорушення.

        У відповідності до ч.1.ст. 247 КпАП України, ці обставини, виключають  здійснення провадження у справі про адміністративне  правопорушення, а розпочате провадження підлягає закриттю.

    Керуючись ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст.ст. 7, ч. 3. ст. 122, ч. 1. ст. 247, п. 3. Ч. 1. Ст.  221, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284  Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,    -

ПОСТАНОВИВ:

      Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 3. Ст. 122 КУпАП у відношенні  ОСОБА_1 за відсутності   у його діях складу адміністративного правопорушення,  - закрити.

       Копію постанови направити ОСОБА_1 та ГУДАІ ГУМВС України в Черкаській області.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на постанову може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів від дня її винесення.

           Суддя