q

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа  № 2-а-16/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року                    Шепетівський міськрайонний суд

                                        Хмельницької області у складі:

головуючого судді   -  Березюка О.Г.,

при секретарі   -           Панасюк Н.П.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Шепетівка Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області  про визнання незаконною відмови  у не підвищенні розміру пенсії як учаснику війни, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконними дії  управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області (далі Управління) у відмові підвищити йому пенсію як учаснику війни та стягнути з відповідача недовиплачену за період з 1.09.1996 року по 31.12.2007 року суму в розмірі 8343 грн. 14 коп. та на день постановлення рішення суду, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 23.11.1995 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 458/95, згідно якого, йому як учаснику війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що вплачується замість пенсії, підвищується на 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Цієї вимоги закону Управління при нарахуванні та виплаті для пенсії не виконує, його заява від 20.12.2007 року про здійснення донарахування до пенсії не задоволена, тому з цього приводу звернувся до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Надала суду заяву, в якій просить в задоволенні позову відмовити повністю та розглянути справу у її відсутності.

Дослідивши письмові докази суд вважає позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні і одержує пенсію за віком, та він визнана учасником війни, про що свідчать дані посвідчення НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №458/95 в редакції від 23.11.1995 року учасникам війни, нагородженими орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75 % мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни - на 50% мінімальної пенсії за віком.

Позивач, який має статус іншого учасника війни, має право на підвищення до пенсії на підставі зазначеної норми закону в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Дана норма закону була чинною до 31.12.2006 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у зв'язку із змінами та доповненнями до Закону надбавка учасникам війни з 1.01. 2007 року становила 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 01.01.2007 року прожитковий мінімум становив 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 1.04.2008 року -  481  грн.,  з  1.07.2008 року - 482 грн., з 1.10.2008 року по 31.03.2009 року - 498 грн.

З наданих відповідачем відомостей, вбачається, що надбавку як учаснику війни з 1996 р. по 2008 р. ОСОБА_1 отримував у таких розмірах:  з 01.01.2007 року - 38 грн., з 01.04.2007 року - 40,60 грн.,  з 01.10.2007 року - 41,10 грн., з 01.01.2008 року - 47 грн.

Тому вимоги позивача в частині стягнення надбавки до пенсії як учаснику війни в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 1.01.2007р. по 31.12.2007р. не ґрунтуються на положеннях законодавства, яке регулює розмір такої надбавки, через що слід визнати правомірними дії відповідача в частині виплати оспорюваної надбавки для ОСОБА_1 в у вказаний період часу.

Однак суд вважає, що є незаконними дії Управління стосовно вирахування та виплати для позивачки розміру надбавки до 1.01.2007р. на підставі постанов уряду, який суперечив розміру, встановленому законом.

Розмір мінімальної пенсії, з якої призначалась надбавка учасникам війни з 01.09.1996 року по 31.12.1998 рік становив 16,62 грн. (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 26.07.1996 року), з 01.12.2000 року - 18,10 грн. ( відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2001 року № 36), з 01.01.2002 року по 31.12.2006 року - 19,91 грн. (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1). 50% від зазначених мінімальних розмірів виплачувалося для ОСОБА_1 в якості підвищення до пенсії як учаснику війни.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закону) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Чинним законодавством  розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ч.1 ст.28 Закону, а встановлення величини мінімального розміру пенсії за віком на підставі постанов уряду, зокрема, постанови КМ України від 3.01.2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»в розмірі 19,91 грн., за яким проводилася виплата надбавка позивачці, істотно звужує обсяг її прав, встановлених законом.

За таких обставин в силу пріоритетності законів над підзаконними актами відповідач повинен був керуватися при визначенні величини мінімального розміру пенсії за віком  положеннями ч.1 ст.28 Закону, в зв`язку з чим його дії в частині виплати підвищення до пенсії для ОСОБА_1 як учаснику війни слід визнати неправомірними, та зобов’язати Управління провести перерахунок пенсії позивачу як учаснику війни з врахуванням його права на підвищення до пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, обчисленої відповідно до ч.1 ст.28 Закону та провести виплату перерахованої суми в межах заявлених позовних вимог - з 1.09.1996 року по 31.12.2006р. включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Стаття 8 КАС України, визначає, що адміністративний суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, за якою строк позовної давності на стягнення майна (грошей) не поширюється.

З огляду на наведені положення правових актів суд прийшов до висновку, що виплату та перерахування розміру надбавки до пенсії для позивача відповідач має провести саме з 1.09.1996 року, тобто без обмеження строку.

Так як суд відновив порушене право ОСОБА_1 на отримання ним розміру надбавки до пенсії за віком як учаснику війни, що на думку суду є адекватною компенсацією за будь-яку моральну шкоду, яку зазнав позивач, у зв'язку з порушенням його права, а тому з цієї підстави відхиляє його вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись наведеним  ст. 9, 11, 71, 158-163, 256 КАС України суд,-

п о с т а н о в и в:

           Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України м. Шепетівка Хмельницької області Хмельницької області провести перерахунок пенсії для ОСОБА_1 з 1.09.1996 року по 31.12.2006р. включно як учаснику війни з врахуванням його права на підвищення пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком, обчисленої відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат та забезпечити виплату перерахованої пенсії у встановленому законом розмірі.

Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць, а саме за вересень 1996 року.

В решті позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у Вінницький апеляційний адміністративний суд, з одночасним направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

                                        Суддя: