ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 

"09" червня 2006 р.

Справа  № 28/59-06-1605

За позовом:   Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа  ОСОБА_1;

До відповідача:  Відкрите акціонерне товариство „Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів”;

 

Про відшкодування збитків 106176,4 гривень.

                                                                                                           Суддя Гуляк Г.І.

 

                                                         Представники:

 

Від позивача:      ОСОБА_1 -СПД-ФО.

Від відповідача:  Вакарчук М.П., Іваненко С.І. -за дорученням.

 

Суть спору: позивач -Суб'єкт підприємницької діяльності  - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про відшкодування збитків у розмірі 106176,4   гривень  з Відкритого акціонерного товариства „Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів” за договором переробки сировини від 07 вересня 2004 року .

Позивач у судовому засіданні  по суті позовних вимог пояснив наступне: 07 вересня 2004 року між СПД -ФО  ОСОБА_1 та ВАТ „Кулєвчанським  комбінатом хлібопродуктів” було  укладено  договір  НОМЕР_1 на переробку сировини.  Як вказує позивач відповідно до умов договору він зобов'язувався надати  відповідачу пшеницю 3-го та/чи 4-го класу, а відповідач зобов'язувався переробити та виготовити з поставленої сировини  муку та висівки , кількісні та якісні показники виготовлення якої на одиницю сировини   визначаються додатком НОМЕР_1 до договору. На виконання  умов договору позивач  здійснив поставку сировини партіями відповідно до складських квитанцій на зерно та реєстрів накладних на прийняте зерно загальною кількістю 1365962 кг. відповідно до вказаних первинних документів на зерно, якісні показники (клейковина, ІДК, сор, вологість) поставленої сировини   відповідають вимогам додатку НОМЕР_1 до договору  на переробку сировини.  Відповідач прийняв поставлену сировину у повному обсязі, жодних претензій щодо якості та придатності  зерна для  виготовлення продукції належної якості відповідно до умов п.3.2 договору не вказав.

Позивав на виконання умов договору по переробці сировини здійснював оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, шляхом внесення грошових коштів готівкою  в касу відповідача, шляхом передачі частини продукції, а саме висівок  та мішків. Таким чином позивачем було оплачено  послуги по переробці зерна на загальну суму 107913,90 гривень.

Відповідно до умов договору, а саме п. 4.2  кількість і якість  виготовленої продукції має відповідати критеріям, визначеним додатком НОМЕР_1 до договору переробки сировини та підтверджуватись сертифікатом  якості  виданим відповідачем. Проте , відповідач порушив умови договору  щодо якості  виготовленої продукції, чим завдав позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди , які останній поніс при здійсненні продажу  продукції третім особам. Так  позивач звернувся до  Державної хлібної інспекції, яка видала 08.08.2005 року  посвідчення на аналіз проби, за якими  білизна борошна  становить 41,8. 40,7 од., клейковина сира 24%, що не відповідає умовам договору та  вимогам ДСТУ 46004-99.

Внаслідок того, що  треті особи, відмовилися від прийняття борошна , поставленого позивачем, оскільки воно не відповідає вимогам щодо якості борошна 1 ґатунку ,  останній змушений був реалізувати продукцію за  нижчою ціною  ніж розраховував отримати  від продажу борошна 1-го ґатунку, виходячи з ринкової ціни  на момент отримання продукції. За розрахунками  позивача збитки у вигляді упущеної вигоди  завдані відповідачем  внаслідок  недотримання умов договору щодо якості виготовленої продукції становлять 28753,00 гривень.

Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо неналежної якості борошна 1-го ґатунку  виготовленого  відповідачем за договором НОМЕР_1 від 07 вересня 2004 року .

У відповідь на  претензії  за № 09/08  від 26.08.2005 року, за № 22/08 від 26.08.2005 року, за № 23/08 від 26.08.2005 року , за НОМЕР_15 від 08.08.2005 року, за НОМЕР_16/07 від 16.07.2005 року, відповідач  21.09.2005 року надіслав листи за НОМЕР_196, 197, 198, в яких зазначає, що позивач  не вживав будь-яких заходів щодо прийняття продукції протягом 7-8 місяців, претензії позивача  щодо якості продукції вважає безпідставними та  вказує, що вимоги  щодо заміни такої партії борошна не підлягають задоволенню.

Також позивач вказує, що  протягом строку дії договору  з 07 вересня 2004 року до 18 травня 2005 року позивач отримував від відповідача борошно першого ґатунку у загальній кількості 130 тон та потім здійснював його реалізацію своїм контрагентам, жодних претензій щодо якості продукції у третіх осіб не було.

Але починаючи з  16 червня 2005 року частина борошна яке позивач отримав від відповідача  не відповідача вимогам щодо якості  ні за умовами договору ні за  ДСТУ 46004-09, тому позивач робить висновок , що відповідач виготовлював спірну партію продукції не з сировини позивача.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку виявлення продукції неналежної якості , позивач вправі зменшити суму оплати  послуг  відповідача за виготовлення  продукції на суму, що відповідає вартості  неякісної продукції. За підрахунками відповідача  сума оплати послуг відповідача  за виготовлення неякісного борошна  підлягає зменшенню  на суму грошових коштів  у розмірі вартості неякісної продукції  під час реалізації її контрагентам  позивача та становить суму у розмірі 77423,40 гривень.

10 березня 2006 року відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву у якому просить суд  відмовити  у задоволенні позовних вимог  СПД -ФО ОСОБА_1 у повному обсязі з наступних підстав: відповідач заперечує проти  заяв позивача, що він  не знав та не міг знати  про час та місце  відвантаження йому продукції  у зв'язку  з чим і прострочив її прийняття. Відсутність повідомлення  яким  відповідач зобов'язаний повідомити позивача про  готовність продукції до відвантаження, за словами представника відповідача,  не свідчить про те, що  позивач прострочив  прийняття продукції саме через відсутність  такого повідомлення. В контракті чітко  визначено строк  та місце поставки борошна відповідачем -на зерновий склад відповідача через 10 днів з  моменту  отримання ним сировини. Також позивач здійснював регулярну оплату послуг  виконавця, що свідчить про той факт, що позивач знав про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Також відповідач вказує , що  позивач регулярно відвантажував продукцію , виготовлену до , під час , після спірних партій, що свідчить про те, що позивач  мав можливість  вчасно  відвантажувати  вироблену продукцію та  реалізовувати її.  Але в порушення своїх  зобов'язань  замовник -позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на прийняття  продукції  в строк, визначений сторонами у контракті, прострочив прийняття продукції на 3-10 місяців, що зі свого боку спричинило  додаткові витрати  на зберігання  борошна у виконавця -відповідача та не в повному обсязі оплатив  послуги відповідача.

Оскільки моментом поставки продукції відповідач визначає 10 днів з моменту отримання ним сировини, тому  згідно   до правил Інкотермс 2000 та вищевказаного контракту,  з моменту поставки продукції   всі ризики  погіршення якості  продукції несе замовник, тобто позивач.

 

 

Відповідач вважає, що позивач неправильно тлумачить  п. 4.4 контракту,  оскільки  замовник не  придбав за плату продукцію , а лише замовляв  послуги щодо її виготовлення, тому  замовник вправі зменшити суму оплати  послуг виконавця з виготовлення продукції на суму, що пропорційна вартості послуг   щодо  виготовлення продукції до якої встановлено невідповідність якісних показників.

Що стосується  претензій які були виставлені відповідачеві щодо   якості продукції, останній  вказує, що вони  можуть бути пред'явлені протягом десяти  днів з моменту поставки продукції, тобто з моменту розміщення готової продукції  на складі відповідача, а не з моменту  відвантаження продукції замовником із такого складу,  як вказує позивач.

Ухвалою суду від 17 квітня 2006 року  строк  розгляду справи  продовжено на два місяці  за клопотанням сторін.

У судовому засіданні 17.04.2006 року відповідачем надано  доповнення до відзиву у якому останній звертає увагу суду на те, що  показники кількості та якості клейковини в борошні не залишаються стабільними, їх зміна відбувається внаслідок об'єктивних причин та не залежить від волі  відповідача , що підтверджується висновками провідних спеціалістів  у галузі сільського господарства, такі процеси пояснюються таким явищем як проростання пшениці на колосі від великої кількості атмосферних опадів та затяжного  періоду збору врожаю.

Позивач у свою чергу  у судовому засіданні  17.04. 2006 року  подав  заперечення на відзив відповідача, у якому  відхиляє твердження відповідача про те, що виготовлене борошно зберігалося на складі  три - десять місяців. Дати виготовлення  борошна відображені  у  посвідчені  Державної хлібної інспекції, виданих позивачу та встановлені нею з  грудня 2004 до січня 2005 року, що підтверджує  факт зберігання борошна  на складі відповідача  протягом  двох -семи місяців. Також, відповідно до довідки  за НОМЕР_2 від 21.11.2005 року  виданою  Державним центром сертифікації  і експертизи зерна та продуктів  його переробки  гарантійний термін  зберігання борошна  становить 12 місяців.

У своїх запереченнях  позивач вказує , що відсутність повідомлення відповідача про час та місце, коли товар буде наданий  у розпорядження замовника -позивача , свідчить про порушення  відповідачем зобов'язання за договором. Також , гарантійний термін -це термін , протягом якого споживчі властивості товару не повинні  погіршуватися , а значить протягом 12 місяців з дня виготовлення  борошна відповідачем з зерна позивача , якість борошна повинна відповідати  вимогам ДСТУ та Договору. Тому відсутній причинно -наслідковий зв'язок між  затримкою вивезення борошна позивачем зі складу відповідача та  погіршенням якості борошна. Тим більше , що посвідчення якості борошна надані відповідачем ,відповідно до яких  продукт відповідає  вимогам ДСТУ та договору  заперечуються  посвідченням  Державної хлібної інспекції на аналіз проб за формою № 4.

Щодо неправильного тлумачення позивачем , на думку відповідача , п. 4.4 договору,  СПД -ФО ОСОБА_1  вказує, що  у договорі чітко вказано  оперативно - господарську санкцію у випадку виявлення продукції неналежної якості, - сума оплати послуг відповідача  зменшується на суму вартості  неякісної продукції.

Також  немає під собою  нормативного підґрунтя заява відповідача щодо   прострочення позивачем десятиденного терміну на направлення претензії  та відповідно втрати ним права  на будь -які вимоги щодо неякісної продукції. Оскільки моментом прийняття продукції визначається момент її відвантаження зі складу , тому тому є доказом описи вкладення та поштові чеки  позивач дотримався  десятиденного строку  направлення претензій.

Що стосується якості продукції відносно якої виник спір між позивачем та відповідачем  СПД -ФО  надано до суду  такі докази:  15 березня 2006 року Адвокатське об'єднання „Апріоті” в інтересах  позивача звернулось до  з адвокатським запитом до  Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки, на який центром  23.03.2006 року було надано  відповідь  (лист НОМЕР_145-319/2). У листі центр

 

 

сертифікації вказує, що  посвідчення ДХІ на аналіз проби № 4 дійсне незалежно від порядку вирішення спірних питань визначеного інструкцією (на яку посилається відповідач у відзиві ), так  як відображає  фактичну  якість продукції на момент її перевірки. Також у листі вказано, що якість борошна  залежить від якості зерна, яке направляється на переробку. Оскільки  відповідач прийняв зерно без жодних претензій щодо його якості , продукція виготовлена з нього  повинна була відповідати  вимогам ДСТУ та договору.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та наполягає на задоволені пред'явлених вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, та просить суд відмовити   позивачу у задоволенні позовних вимог.

                                     Матеріалами справи встановлено:

 

Між Суб'єктом підприємницької діяльності  - фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством  „Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів ” 07 вересня 2004 року укладено договір НОМЕР_1 на переробку сировини.

Відповідно до умов договору  замовник  - позивач надає виконавцю -відповідачу пшеницю 3-го та /чи 4-го класу  в кількості , що визначається  в додатках до контракту , а виконавець  зобов'язується  переробити та  виготовити з використанням сировини  борошно (вищого, 1-го, 2-го сорту) та висівки, кількісні на якісні показники виходу якого на одиницю сировини визначаються в додатку НОМЕР_1  до  вищевказаного контракту, і в строки  визначені в даному контракті, здійснити поставку продукції на визначених контрактом умовах.

Так, на виконання умов договору   позивач надавав  сировину  належної якості  та в стані , належному для виготовлення продукції  , що підтверджується складськими квитанціями на зерно за НОМЕР_3 від 25.11.2004 року, за НОМЕР_4 від 16.12.2004 року, за НОМЕР_5 від 29.12.2004 року, за НОМЕР_6 від  13.01.2005 року, за НОМЕР_7 від  27.01.2005 року та реєстраційними накладними на прийняте зерно з певною якістю  та середньодобовим приміром НОМЕР_8 від 08.09.2004 року, НОМЕР_9 від 10.09.2004 року, НОМЕР_10 від 11.09.2004, НОМЕР_11 від 14.09.2004 року, НОМЕР_12 від  15.09.2004 року,  НОМЕР_13 від 16.09.2004 року, НОМЕР_14 від 21.09.2004 року, НОМЕР_15 від  22.09.2004 року, НОМЕР_16 від 23.09.2004 року, НОМЕР_17 від 24.09.2004 року, НОМЕР_18 від 17.11.2004 року, НОМЕР_19 від 22.11.2004 року,  НОМЕР_20 від 23.11.2004 року,  НОМЕР_21 від 23.11.2004 року, НОМЕР_22 від 25.11.2004 року, НОМЕР_23 від 26.11.2004 року,  НОМЕР_24 від 01.12.2004 року, НОМЕР_25 від 04.12.2004 року, НОМЕР_26 від  06.12.2004 року, НОМЕР_27 від   06.12.2004 року, НОМЕР_28 від  14.12.2004 року, НОМЕР_29 від 18.12.2004 року, НОМЕР_30 від  21.03.2005 року загальною вагою 1365962 кг.

Як вбачається з матеріалів справи  відповідач прийняв  сировину поставлену позивачем у повному обсязі без будь-яких претензій щодо належної якості та кількості сировини, так як у матеріалах справи не має жодного доказу того, що сировина не була прийнята відповідачем -не має, як вказано у п. 3.2 договору  акту невідповідності сировини чи довідки , виданої компетентною лабораторією, яка б підтверджувала недоліки якості сировини.

Що стосується строків та умов поставки виготовленої продукції , то вона визначається  розділом 4 Договору  НОМЕР_1 від   07 вересня 2004 року. Так  виконавець -відповідач поставляє продукцію  протягом десяти календарних днів  з моменту поставки сировини . Але виконавець  , тобто відповідач зобов'язаний  повідомити  замовника  про готовність  продукції до відвантаження за 5 днів до відвантаження. Вказане повідомлення повинно містити  інформацію про дату відправлення, назву та кількість продукції. Тобто момент поставки продукції залежить від  часу повідомлення

 

 

відповідача про  її готовність  до відвантаження. Але жодного повідомлення про дату відправлення та кількість продукції позивачу не було надано чим порушено п. 4.1  договору  на переробку сировини за НОМЕР_1 від  07.вересня 2004 року.

Якість продукції  поставлено відповідачем позивачу повинна відповідати критеріям визначеним у додатку НОМЕР_1  до даного договору . Так  під час поставки  спірних партій борошна відповідачем надано позивачу  посвідчення якості борошна № 000532, № 000546, 000530, 000545 від 09.08.2003 року, № 000530 від 01.08.2003 року, 000565 від 17.06.2003 року, № 000408, № 000407, 00405 від 06.07.2003 року). Відповідно до наданих посвідчень якість поставленого борошна  відповідала  вказаним у додатку  НОМЕР_1 до договору показникам.

Але під час реалізації вказаної продукції  третім особам , позивачу було виставлено претензії щодо якості  борошна. Так 18 06.2005 року ТОВ „Скіф”  за договором  НОМЕР_16/06 від 16 червня 2005 року було виставлено претензію, щодо якості поставленого борошна, яке  не відповідає вимогам ДСТУ 46004-99 по кількості клейковини та з вимогою  забрати борошно. 07.07.2005 року  ТОВ „База  МТЗ АПК” з якою у позивача був укладений договір  від 01.07.2005 року за №1/07  надіслала позивачу лист у якому зазначалося, що поставлене йому борошно не відповідає вимогам ДСТУ 46004-99 по кількості клейковини та запропонувало   викупити  поставлену продукцію за  нижчою ціною.

У відповідності до вимог п.4.3 договору   НОМЕР_1 від 07.04.2004 року невідповідність  якості  продукції критеріям, визначеним у додатку НОМЕР_1   до контракту, має підтверджуватись  висновком компетентної лабораторії.  Скориставшись своїм правом вказаним у п. 4.3. договору позивач звернувся  до Державної Хлібної інспекції, яка видала 13.07.2005 року посвідчення № 299, № 301 , № 302 на аналіз проби, відповідно до яких  якість борошна становить: білизна -  43,40, 42 од. -за умовами договору встановлено 44 од.,  клейковина  замість вказаних у ДСТУ 46004-99 не менше 25% становить 23 %.  

Також УНСП „Ява”, з якими  позивач уклав договір купівлі - продажу продукції 01.08. 2005 року , 06.08.2005 року виставив позивачу претензію щодо якості  придбаного борошна, яке не відповідає  ДСТУ 46004 -99  по кількості клейковини. За вказаною партією  Державна хлібна інспекція 05.08.2005 року видала посвідчення НОМЕР_1, № 2, № 3 на аналіз проб, відповідно до яких клейковина  у борошні  не відповідає вимогам ДСТУ 46004 -99 та становить 23 %.

Також , 08 серпня 2005 року  позивач  уклад договір  № 8/08  з ТОВ „АПК ЛТД” на поставку борошна.  Оскільки вказане підприємство має власну  атестовану  виробничу лабораторію , тому воно видало позивачу картку аналізу борошна НОМЕР_101 від 10.08.2005 року, відповідно до якої борошно, поставлене позивачем не відповідає вимогам  щодо борошна 1 ґатунку за ДСТУ 46004-99 за показниками кількості та якості  клейковини. 11.08.2005 року ТОВ „АПК ЛТД”  надіслало претензію позивачу щодо якості  поставленого борошна  та з відмовою  прийняти його.  ТОВ „АПК ЛТД” 26 серпня 2005 року відмовилося від  наступної партії поставленої продукції з тих же причин, тому  позивач змушений був реалізувати його   ТОВ „Мережа Будлайн”  за заниженою ціною, а  на час пошуку  покупця зберігати борошно у  ТОВ „АПК ЛТД” за договором зберігання  НОМЕР_1 від  03.10. 2005 року, що призвело до не передбачуваних витрат позивача.

Загальна сума збитків  у вигляді упущеної вигоди  за підрахунками  позивача становить  суму у розмірі 28 753,00 гривень.

Судом  досліджено  претензії  пред'явлені  позивачем  відповідачу щодо якості спірних партій борошна за  № 09/08  від 26.08.2005 року, за № 22/08 від 26.08.2005 року, за № 23/08 від 26.08.2005 року , за №15 від 08.08.2005 року, за НОМЕР_16/07 від 16.07.2005 року та встановлено , що вони були подані  у строк встановлений  п. 7.4 договору на переробку сировини за НОМЕР_1 від 07 вересня 2004 року. Оскільки  момент поставки продукції у зв'язку  з порушенням  зобов'язання відповідача щодо повідомлення  про

 

 

готовність  продукції до відвантаження  визначається  не у  десятиденний термін  з моменту  поставки  сировини відповідачу , а моментом   коли  виконавець надав продукцію в обумовленому місці у розпорядження покупця, тому відповідно до  п. 7.4. договору позивачем  витримано строки подачі претензій щодо якості  продукції, а саме спірних партій борошна.

У своїх відповідях на претензії позивача  21.09.2005 року (листи за № 196, 197, 198) відповідач  вказує на  те, що позивачем не було  вжито заходів  щодо прийняття продукції у 7-8 - місячний  термін, тому претензії  позивача щодо якості  продукції є безпідставними, а вимоги  замінити таку партію борошна не підлягають задоволенню. Крім  умов договору та   вимог ДСТУ 46004-99 щодо якості  продукції поставленої відповідачем позивачу, відповідачем порушено гарантійний термін  зберігання борошна.  Так відповідно до довідки  Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його  переробки яку було видано позивачу   21.11.2005 року за НОМЕР_2, гарантійний термін  зберігання  борошна з дня виготовлення становить 12 місяців, а претензії щодо якості продукції  позивачу  було подано контрагентами  ще до сплину вказаного строку.

Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку  виявлення продукції   неналежної якості , позивач вправі зменшити  суму  оплати послуг відповідача з виготовлення  продукції на суму, що відповідає вартості неякісної продукції, або відмовитися  від прийняття всієї виготовленої  відповідачем партії продукції та вимагати відшкодування збитків. Оскільки позивач прийняв  неякісну продукцію тому від просить суд стягнути з відповідача  суму грошових коштів у розмірі вартості неякісної продукції у сумі 77423,40 гривень та  відшкодування збитків завданих позивачеві у вигляді упущеної вигоди  у розмірі 28753.00 гривень.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи,  заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав:  

 

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема,  відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. 

 Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

 

 

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладанні договорів, виборі контрагента і визначенні умов договору з урахуванням вимог даного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст.. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

У ст.. 22 ЦК України  зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За вимогами ст.. 224 Господарського кодексу України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги  щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати  завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати , зроблені управленою стороною, , втрата або пошкодження її майна,  а також неодержанні нею доходи, якби управлена сторона одержала б  у разі  належного виконання зобов'язання  або додержання правил здійснення  господарської діяльності другою стороною.

Позивач  розраховував отримати  борошно відповідної якості, яка відповідала б умовам договору та ДСТУ. При укладені  договорів позивач  розраховував отримати доходи  від продажу продукції 1-го сорту виходячи із звичайної ринкової ціни на цей продукт на момент  отримання  її від відповідача.  Але у зв'язку з тим , що  якість продукції  виявилася гіршою за встановлену договором та  позивач вимушений був реалізувати його  за ціною нижчою ніж  ту, що була вказана у договорах з контрагентами позивача.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані збитки і за неможливість  виконання.

Судом перевірено  нарахування  розміру упущеної  вигоди позивача, та встановлено , що вона нарахована вірно та становить  суму у розмірі 28753 гривень.

Так у відповідності до ст. 614 ЦК України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність  за наявності  її вини  , якщо інше не встановлено договором або законом.  Особа є невинуватою якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Вина відповідача у даному випадку полягає у  наданні  позивачу за договором  продукції  неналежної якості, такої що не відповідає вимогам договору та  ДСТУ 46004-99.

Статтею 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується засобами захисту прав і відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За згодою сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, які йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються в господарському обороті.

Пунктом 4.4 Договору  від  07.09.2004 року за НОМЕР_1 встановлено, що у випадку  виявлення продукції неналежної якості, позивач вправі зменшити суму оплати послуг  відповідача з виготовлення продукції  на суму, що відповідає  вартості неякісної продукції.

Вартість неякісної продукції встановлена   договорами укладеними позивачем з третіми особами  реалізації виготовленої відповідачем продукції. Так суд визначив розмір зменшеної суми оплати послуг, яка становить  77423,40 гривень. 

Оцінюючи вищевикладене у сукупності , суд вважає , що позовні вимоги доведенні повністю та підлягають задоволенню.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати , що складаються зі сплаченого державного мита 1061,80  гривень та 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,-

 

В И Р І Ш И В:

 

1.          Позов задовольнити повністю.

 

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Кулєвчанський комбінат хлібопродуктів ” (  68261, Одеська область, Саратський район, с. Кулєвча, вул.. 60 років Жовтню, 144 код ЄДРПОУ 00955437 ) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код  НОМЕР_31) - збитки у вигляді упущеної вигоди  у розмірі 28753 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят три ) гривень 00 копійок,  суму грошових коштів  у розмірі, на який підлягає зменшенню сума оплачених послуг у розмірі 77423 (сімдесят сім тисяч чотириста двадцять три) гривень, 40 копійок, державне мито в сумі 1061 (одну тисячу шістдесят одну) гривень 80 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його підписання суддею.

 

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

 

 

           Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.