ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И  В :

Касаційна скарга  ОСОБА_1 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ¹ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів: із заяв кредиторів про порушення справи про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство -5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

Отже, за подання касаційної скарги державне мито складає 42,50 грн.

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до п.14 Наказу Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету крб. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, до неї додана квитанція   НОМЕР_1   про сплату державного мита у розмірі 29 грн. 35 коп., що не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду або постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Львівського апеляційного господарського суду була винесена 10.05.2006, а касаційна скарга  ОСОБА_1 подана 19.06.2006, як видно з відбитку поштового штампу на конверті, тобто після закінчення строку, встановленого для подання касаційної скарги, без клопотання про відновлення пропущеного строку.

Відповідно до п. 4 ст.111 ГПК України  касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Як вбачається з єдиної касаційної скарги, скаржником водночас оскаржується ухвала господарського суду Львівської області від 11.01.2006, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1  про визнання кредитором та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2006, в якій питання про перегляд зазначеної ухвали не ставилось, а було переглядалася в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2006 та за результатами розгляду зазначена ухвалу була залишена без змін. 

Відповідно до ст.ст. 107, 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на конкретне рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, що набрало законної сили, постанову чи ухвалу апеляційного господарського суду, тобто, перегляд конкретного судового акту здійснюється в окремому касаційному провадженні на підставі поданої окремої касаційної скарги.

Винятковими є випадки оскарження стороною постанови апеляційного господарського суду, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Відповідно до частини 3 статті 111³ Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, пп. 4, 5, 6 ст. 111³, 111¹³ Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Львівської області від 11.01.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 по справі №7/38-21/11 повернути скаржнику.

Головуючий                                                                                  Б. Поляков

Судді                                                                                           Л. Катеринчук

                                                                                                    Л. Ковтонюк