Справа № 2-55/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

"11" березня 2011 р.                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                               Галич Ю.  М.

за участю секретаря:                               Яременко І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Виконавчий комітет Поглковницької сільської ради, Ставищенська райдержнотконтора про тлумачення заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що його мати ОСОБА_6 усе належне їй майно заповідала своїм дітям: ОСОБА_7, ОСОБА_4 і йому ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_3 у рівних частках.

Заповіт був складений 16 серпня 1991 рожу та посвідчений секретарем виконавчого комітету Полковницької сільської ради Ставищенського району Київської області і зареєстрований в реєстрі за № 61.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, а  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6. Спадкоємцями першої черги після її смерті залишилися: чоловік померлої ОСОБА_2, діти померлої - він, мій брат ОСОБА_9, його сестра ОСОБА_3 та син померлого брата ОСОБА_7, спадкоємець за правом представлення —ОСОБА_5.

Він своєчасно подав заяву про прийнятті спадщини, але не може оформити свої спадкові права через неправильне написання його прізвища у заповіті. Так, у заповіті його прізвище написане «ОСОБА_7», тоді як у свідоцтві про народження та у паспорті його прізвище написане без апострофа - «ОСОБА_7».

Просить суд дати наступне тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_6, 16 серпня 1991 року у селі Полковниче Ставищенського району Київської області та посвідченого секретарем виконавчого комітету Полковницької сільської Ради народних депутатів ї зареєстрованого в реєстрі за № 61 та визнати, що вказаним заповітом, складеним на користь своїх дітей ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, заповідачка ОСОБА_6 дійсно заповідала своє маймо своїм дітям ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні  позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається  в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3, яка також є представником відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позовні вимоги визнала.

Відповідач ОСОБА_5 та представники третіх осіб в судове засідання не прибули, до суду подали заяви, відповідно до яких справи просять розглядати у їх відсутність проти задоволення позову не заперечують.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні суду показала, що позивач дійсно є сином ОСОБА_6.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5 та представником відповідачів позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено наступні факти, які ніким із сторін не оспорюються:

Мати позивача ОСОБА_6 усе належне їй майно заповідала своїм дітям: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_3 у рівних частках.

Заповіт був складений 16 серпня 1991 рожу та посвідчений секретарем виконавчого комітету Полковницької сільської ради Ставищенського району Київської області і зареєстрований в реєстрі за № 61.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, а  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6. Спадкоємцями першої черги після її смерті залишилися: чоловік померлої ОСОБА_2, діти померлої - позивач, ОСОБА_9, його сестра ОСОБА_3 та син померлого брата ОСОБА_7, спадкоємець за правом представлення —ОСОБА_5.

Позивач своєчасно подав заяву про прийнятті спадщини, але не може оформити свої спадкові права через неправильне написання його прізвища у заповіті. Так, у заповіті його прізвище написане «П"ятнічук», тоді як у свідоцтві про народження та у паспорті його прізвище написане без апострофа - «ОСОБА_7».

Дані факти підтверджуються:

копією паспорта позивача (а.с. 6);

копією заповіту (а.с. 7);

копією військового квитка позивача (а.с. 8);

копією рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29.11.2010 року (а.с. 9);

повідомленням від 17.01.2011 року (а.с. 10);

копією посвідчення позивача (а.с. 11);

копією свідоцтва про народження позивача (а.с. 12);

копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 (а.с. 13);

копією спадкової справи (а.с. 38 –46).

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Як вбачається із частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із заявою про прийняття спадщини вона своєчасно звернувлася до Ставищенської районної державної нотаріальної контори.  Проте, з’ясувалося, що отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивачка не може, оскільки  із заповіту неможливо встановити справжню волю заповідача щодо складу спадкового майна. Успадкувати майно за законом вона не може через наявність заповіту, не визнаного у встановленому законом порядку недійсним. Предмет спадщини, на яку має право позивачка не конкретизований, з тексту заповіту не можливо визначити обсяг її  прав та обов’язків як спадкоємця та при його оформленні  не дотримана форма заповіту.

У відповідності зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до статті 541 ЦК України (1963 року), який діяв на час укладення заповіту, заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. Згідно статті 545 вказаного Кодексу недійсність окремих частин заповіту не тягне за собою недійсності його в цілому.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що волею спадкодавця було надати позивачу право на спадщину за заповітом і оскільки позов визнається відповідачами, то він підлягає задоволенню.

На підставі ст. 541 ЦК України (1963 р.), ст. ст.  1220, 1223, 1236, 1256, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Заповіт складений 16 серпня 1991 року у селі Полковниче Ставищенського району Київської області ОСОБА_6 та посвідчений Полковницькою сільською радою Ставищенського району Київської області  за реєстром № 61 –на ім"я ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та дочці ОСОБА_3 треба розуміти так, що  ОСОБА_6 дійсно заповіла все своє майно своїм дітям ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя                                                                                Ю.  М.  Галич