Овруцький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-3168/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07 квітня 2011 року                                                                          

 Суддя Овруцького районного суду Чичирко В.  А. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом  ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 та  управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області   про зобов’язання вчинення дій  , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду та просить зобов»язати  ПП ОСОБА_2 провести  їй перерахунок доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення  у зоні    гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року; зобов»язати управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області прийняти платіжні документи від Територіального центру соціального обслуговування Овруцького району  для здійснення виплати перерахованої суми по  доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення,  передбаченої ст..39 Закону та виплатити перераховану суму, мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.

Представник відповідача - управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області  надіслав заперечення.  

Від відповідача – ПП ОСОБА_2  заперечень не надійшло.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач працює, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується копією посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи,  постійно проживає в м.Овруч,  що підтверджується копією паспорта громадянина України.  

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема за  ст.39 – в сумі 10,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :

 -ст.39 Закону –  громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення  у зоні    гарантованого добровільного відселення  проводиться доплата  – 2  мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

 - для громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні   гарантованого добровільного відселення    – 1050  тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

 Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, м.Овруч, де працює позивач, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 01.04.2010 року по 30.06.2010 р.- 884,00 грн., з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р.-888 грн., з 01.10.2010 р. по  30.11.2010 р. – 907 грн., з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. – 922 грн.  

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами  та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Згідно п.п. 5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 р. (далі – Порядку), нарахування та виплата коштів за ст.39 Закону проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб’єкти владних повноважень на основі законодавства.   

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.   

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку, а тому виходячи з викладеного, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов’язання вчинення дій не є належним відповідачем по виплатах, що стосуються нарахування коштів за ст.39 Закону.   

Рішення суду повинно бути законне і обґрунтоване. Із змісту ст..ст.2,6 КАС України вбачається, що суд розглядає справи про захист прав, свобод чи інтересів осіб, а тому вимога про зобов»язання  управління праці і соціального захисту населення  Овруцької райдержадміністрації Житомирської області прийняти платіжні документи є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки на даний час розмір коштів не перерахований іншим відповідачем, платіжні документи  не подавалися до управління праці і соціального захисту населення  Овруцької райдержадміністрації Житомирської області і спору між відповідачами не існує. А тому в позовних вимогах до  управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області щодо зобов»язання прийняти платіжні документи для здійснення виплати перерахованих коштів по  доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення,  передбаченої ст..39 Закону,  слід відмови за безпідставністю.

Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України,суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.    

Зобов’язати ПП ОСОБА_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1  доплати громадянам, які працюють територіях радіоактивного забруднення, передбаченої ст..39 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, що дорівнює 2 мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та  Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»  та надати розрахункові документи до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області   для виплати.   

Зобов’язати ПП ОСОБА_2   виконати постанову негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.  

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.   

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. А. Чичирко