Справа № 566/800/21

провадження № 2/566/43/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Хомицької А.А.,

при секретарі Христюк Н.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - адвоката Таргонія В.М.,

представника відповідача АТ "Українська залізниця" - адвоката Яковчук О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в смт.Млинів Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

До Млинівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Позовна заява обґрунтована тим, що 11.03.2019 року в АДРЕСА_1 ), скоїв наїзд на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який внаслідок цього від отриманих травм помер, за фактом цієї події було внесено відомості до ЄРДР за № 12019030100000129 та розпочато досудове розслідування. Постановою слідчого від 25.04.2019 року це кримінальне провадження було закрито. ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_2 - син загиблого ОСОБА_3 . У зв`язку із трагічною загибеллю останнього, позивачка та її син втратили моральну та матеріальну підтримку, втратили близьку та рідну їм людину, дружина змушена самостійно утримувати та виховувати сина, малолітній син втратив батька, позбавлений можливості отримувати допомогу та підтримку від батька, що не можуть бути відновлені у будь-який спосіб. Крім цього, син втратив і можливість тривалого життєвого зв`язку з одним із батьків протягом свого майбутнього життя. Загиблий ОСОБА_3 офіційно працював та отримував стабільний дохід, він мав можливість забезпечувати свого сина всім необхідним для повноцінного життя та розвитку. ОСОБА_2 втратив батька в 10 років, що для дитини дуже сильне потрясіння, він відчуває страждання та біль, пов`язані з втратою рідного батька, неможливістю поспілкуватися з батьком, отримати від нього пораду. Враховуючи те, що позивачів та загиблого об`єднували тісні стосунки, вони отримували підтримку і допомогу від нього, його смерть повністю змінила життя позивачів у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, оцінюють розмір грошового відшкодування завданої їм моральної шкоди у грошовому еквіваленті - 900000 гривень, по 450000 гривень на кожного з позивачів. Такий розмір є розумним, справедливим і зможе хоча б частково допомогти в організації свого життя після тяжкої втрати.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 14.07.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

22.10.2021 року ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 105), у якому зазначила, що працює вчителем у Липинському ліцеї Підгаєцької сільської ради Луцького району Волинської області та додатково у мовній школі, з метою уникнення проблемних ситуацій на роботі вона звернулася за допомогою до адвоката та доручила йому представництво інтересів у суді; також вказала, що після втрати чоловіка залишилась єдиним годувальником в сім`ї та змушена більше працювати та шукати додаткове джерело доходу, аби забезпечувати себе та свого малолітнього сина; її позиція по справі повністю викладена у позовній заяві та відповіді на відзив; їй надзвичайно складно бути присутньою під час детального дослідження обставин смерті чоловіка.

Представник позивача - адвокат Таргоній В.М., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, просив позов задовольнити, стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 450000 грн. кожному, в якості відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача - адвокат Яковчук О.Д., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції між Здолбунівським районним судом Рівненської області та Млинівським районним судом Рівненської області, заперечувала проти задоволення позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. У поданому суду відзиві на позовну заяву (а.с. 39-44) зазначено, що сума моральної шкоди 900000 грн. не відповідає принципу розумності та справедливості, померлий, слідуючи по коліях, свідомо порушив Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України, ним допущена груба необережність, вина локомотивної бригади у ДТП відсутня.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.03.2019 року орієнтовно о 05 год. 45 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_2 , був не уважним та, перебуваючи на залізничних коліях, потрапив під локомотив сполученням «Київ-Ковель», внаслідок чого останній загинув на місці пригоди.

За даним фактом 11.03.2019 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12019030100000129, та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України (а.с. 7).

Постановою слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Шелеста Р.О. від 25.04.2019 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019030100000129 від 11.03.2019 року, закрито у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України (а.с. 9-10).

При цьому в ході досудового розслідування було встановлено, що причиною нещасного випадку на залізниці стала неуважність ОСОБА_3 , внаслідок чого останній попав під потяг та загинув. Машиніст тепловоза ЧСЧ-102 1192 ОСОБА_4 , при виявленні пішохода, який рухався поряд із залізничними коліями, а потім розпочав рух між коліями, із опущеною головою, подав повторний звуковий сигнал та застосував екстрене гальмування. Уникнути наїзду на людину не вдалось, оскільки була мала відстань до пішохода (людини). Тобто ОСОБА_4 вжив усіх заходів згідно посадової інструкції та нормативно правових документів, щоб уникнути наїзду на людину (пішохода).

Згідно відповіді АТ "Українська залізниця" від 10.06.2021 р. (а.с. 12) на адвокатський запит, електровоз серії ЧС4 № 102 перебуває на балансі виробничого підрозділу «Локомотивне депо Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця». ОСОБА_4 працює у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» на посаді машиніста тепловоза з 06.08.2003 року по теперішній час.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.03.2019 р. виконавчим комітетом Липинської сільської ради Луцького району Волинської області (а.с.13), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ківерці Волинської області.

14.07.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.07.2012 року (а.с. 15), після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 .

Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28.05.2016 року (а.с. 16), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками зазначено: ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_1 - мати.

Із довідки про доходи від 22.06.2021 р. (а.с. 21) вбачається, що ОСОБА_3 працював у ФОП ОСОБА_7 з 04.03.2016 р. по 11.03.2019 р., займав посаду продавця-консультанта, його дохід за період з 01.03.2018 р. по 31.03.2019 р. склав 50424,38 грн.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.ч. 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

Системний аналіз зазначених норм права вказує на те, що наявні правові підстави для відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю потерпілого, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, із його володільця, тобто акціонерного товариства "Українська залізниця", незалежно від його вини.

У ході розгляду справи відповідачем не доведено, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тому підстав для застосування ч. 5 ст. 1187 ЦК України та відмови в позові немає.

Разом з тим, встановлені судом обставини свідчать про грубу необережність потерпілого ОСОБА_3 , що не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, однак враховується судом при визначенні суми відшкодування.

Визначаючи суму грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує, що факт смертельного травмування ОСОБА_3 стався внаслідок його грубої необережності, а саме, порушення ним пункту 2.5 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, відповідно до якого пішоходам забороняється ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п`яти метрів.

Порушення ж працівниками відповідача правил безпеки руху, на день ухвалення рішення не встановлено та доказів на підтвердження цього позивачем не надано.

Суд погоджується з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, яка пов`язана з хвилюваннями та моральними стражданнями через передчасну смерть чоловіка та батька відповідно, порушенням укладу їх життя, погіршенням їх фінансового стану. Крім того, сам факт загибелі чоловіка ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань останніх, оскільки людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 Конституції України).

Враховуючи вищевикладене, а також вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з АТ "Укрзалізниця" 100000 грн. моральної шкоди на користь дружини загиблого ОСОБА_1 та 150000 грн. - на користь сина ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_2 є малолітнім, позов подано в його інтересах матір`ю ОСОБА_1 , стягнути із відповідача зазначену суму 150000 грн. слід на користь ОСОБА_1 .

При цьому, визначаючи більший розмір грошового відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 , суд виходить з того, що він на час події 11.03.2019 року був малолітнім і для нього настали непоправні наслідки, пов`язані зі смертю батька. Внаслідок смерті батька ОСОБА_2 позбавлений можливості отримувати допомогу та підтримку від нього, належне виховання, матеріальну допомогу та втратив можливість тривалого життєвого зв`язку з ним протягом всього майбутнього життя.

Суд не є податковим агентом, а тому розмір грошового відшкодування зазначено без утримання будь-яких податків й інших обов`язкових платежів.

Щодо розподілу судових витрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а позивач при подачі позову звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог. Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 900000 грн., судом стягнуто 250000 грн., тобто позовні вимоги задоволені на 28 % (250000х100:900000 = 28 %), що є підставою для стягнення на користь держави із відповідача 2520 грн. судового збору (9000х28:100 = 2520).

Керуючись ст. 3 Конституції України, ст.ст. 23, 1167 - 1168, 1172, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 100000 (сто тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в дохід держави судовий збір у розмірі 2520 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Таргоній Вадим Миколайович, адреса місця знаходження: 79026, м. Львів Львівської області, район Франківський, вул. Ак. Сахарова, буд.33, оф. 501, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1944, видане 26.02.2021 року Радою адвокатів Рівненської області.

Відповідач: акціонерне товариство "Українська залізниця", адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815.

Представник відповідача: адвокат Яковчук Олена Дмитрівна, адреса місця знаходження: АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1559, видане 31.01.2019 року Радою адвокатів Рівненської області.

Повний текст рішення складено 18.02.2022 року.

Суддя А.А. Хомицька