МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______________
Справа №1519/2-1813/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого –судді Сегеди О.М.
при секретарі –Стариш О.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про переведення статусу житлової квартири у статус нежитлового приміщення та визнання права власності на нежитлове приміщення,
встановив:
В липні 2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.2005р., який зареєстрований в КП «ОМИТІ та РОН». Зазначав, що за рахунок власних коштів ним була проведена реконструкція власної квартири для переведення її із житлового приміщення в нежитлове для розміщення у ньому офісу. Вказану реконструкцію позивач провів при наявності затвердженого Малиновською районною адміністрацією проекту реконструкції квартири № 44 під офіс, та отриманого дозволу на виконання будівельних робіт № 687/06 від 22.12.2006р. Оскільки узгодження даної проектної документації забирає значний час та обмежує право позивача на володіння власністю, тому останній просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В процесі судового розгляду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог та остаточно просив суд винести рішення, яким перевести статус квартири, яке належить позивачу на праві власності у статус нежитлового приміщення та визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48).
Ухвалою суду за заявою представника позивача до участі у справі в якості співвідповідача був залучений виконавчий комітет Одеської міської ради.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що вказані вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, так як відносяться до виключної компетенції Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін та проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, котрі мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.8 ЖК України, нормами цивільного законодавства України та законом України «Про місцеве самоврядування».
Дана справа підсудна Малиновському районного суду м. Одеси і повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, так як позивач звернувся як фізична особа за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Частиною 1 ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу, як фізичній особі, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14.10.2005р., який зареєстрований в КП «ОМИТІ та РОН»(а.с.5, 19) .
14.12.2006р розпорядженням Малиновської районної адміністрації № 1046/01-04 від 14.12.2006р. був затверджений проект реконструкції квартири АДРЕСА_1, загальною площею 56,3 кв.м. ( а.с. 14)
22.12.2006р. управлінням архітектури та містобудування інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси №087/06 від 22.12.2006р. був виданий позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт (а.с.16).
ОСОБА_1 є фізичною особою –підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 10.05.2006р. (а.с.8).
За рахунок власних коштів на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації №1046/01-04 від 14.12.2006р. та дозволу на виконання будівельних робіт позивачем була проведена реконструкція квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності, як фізичній особі, для переведення її із житлового приміщення в нежитлове для розміщення у ньому офісу.
Вказану реконструкцію позивач провів при наявності проекту реконструкції квартири та дозволу на виконання будівельних робіт № 687/06 від 22.12.2006р.
18.02.2011р. позивач звернувся до начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з питання ведення приміщення офісу, який розташований по вул. Космонавтів,10 у м. Одесі в експлуатацію, що підтверджується його заявою.
22.02.2011р. позивач отримав відповідь начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, з якої вбачається, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (а.с.62).
Сертифікат відповідності –документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання сертифікату замовник або уповноважена ним особа подає інспекції письмову заяву, до якої додається:
- акт готовності об’єкта до експлуатації , підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями;
- виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною організацією та органами , до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію.
Вказаним листом позивачу було запропоновано звернутися до інспектора інспекції ДАБК в Одеській області Малиновського району, з вищезазначеними документами, а також для складення висновку підсумкової перевірки.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 8 ЖК України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної, міської ради. У даному випадку за рішенням Одеської міської ради.
З вищезазначених правових норм убачається, що чинним законодавством перебачено порядок звернення до суду виключно у разі невизнання або оспорювання певних прав та інтересів, тобто у разі існування фактичного спору, однак з матеріалів справи не вбачається існування спору між сторонами, а саме відсутні документи щодо звернення позивача на адресу Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради щодо переведення житлової квартири у нежитлове приміщення та узаконення здійсненої реконструкції квартири.
При цьому позивач не надав документи, які були йому запропоновано надати інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області для вирішення питання прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомості.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Суд вважає, що так як реконструкцію квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності, зроблено за рахунок власних коштів та власними силами, то в цьому разі не може йти мова про визнання права власності на новостворене майно, оскільки ця квартира знаходиться у власності позивача й реконструкція не змінює його статусу власника.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України та ст. 152 ЖК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт та зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно з підп.6 п.б ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до законодавства з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів.
Переобладнання і прийняття в експлуатацію переобладнаних квартир проводиться з дозволу і за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади, а не за рішенням суду.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, так як заявлені безпідставно.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судовій збір у справі складає 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, складають 120,00 грн., які повністю сплачені позивачем при звернені до суду.
Керуючись ст. 8 ЖК України, ст. 379 ЦК України, ст.11, 26, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»ст.ст. 10, 11, 60, 61,88, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про переведення з статусу житлової квартири у статус нежитлового приміщення та визнання права власності на нежитлове приміщення, відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда