Справа № 420/11070/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року                                                                                                                м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до  Уповноваженої   особи   фонду  гарантування   вкладів  фізичних осіб на  ліквідацію ПАТ “ДЕЛЬТА   БАНК” Матвієнко  Андрія   Анатолійовича, третя особа,  яка  не  заявляє   самостійних  вимог   щодо  предмету   спору   на  стороні  відповідача Фонд  гарантування   вкладів   фізичних  осіб, про  визнання    протиправними   дій   та  зобов`язання   вчинити  певні  дії,-

                                                   В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов   ОСОБА_1 до  Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів  фізичних   осіб  на  ліквідацію ПАТ “ДЕЛЬТА   БАНК” Матвієнко  Андрія   Анатолійовича, третя   особа,  яка  не  заявляє   самостійних  вимог   щодо  предмету   спору   на  стороні  відповідача Фонд  гарантування   вкладів   фізичних  осіб, про: визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк”” щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Дельта Банк” на підставі Договору № 009-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США від 18.02.2015 року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк”, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Дельта Банк” на підставі Договору № 009- 15500-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США від 18.02.2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без будь-яких обмежень.

Ухвалою  Одеського  окружного  адміністративного  суду 20.07.2021р.  повернуто   позовну  заяву   ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду  гарантування   вкладів  фізичних осіб на  ліквідацію ПАТ “ДЕЛЬТА   БАНК” Матвієнко  Андрія   Анатолійовича, третя особа,  яка  не  заявляє   самостійних  вимог   щодо  предмету   спору   на  стороні  відповідача Фонд  гарантування   вкладів   фізичних  осіб, про  визнання    протиправними   дій   та  зобов`язання   вчинити  певні  дії.

Постановою  П`ятого   апеляційного  адміністративного  суду  від   16  вересня   2021 року по  справі  №420/11070/21 скасовано  ухвалу  Одеського окружного  адміністративного  суду  від    20 липня  2021 року  та  направлено  справу  до  суду  першої  інстанції   для продовження   розгляду.

          Відповідно  до  протоколу   передачі   судової  справи   раніше   визначеному   складу  суду від  28.10.2021р. справу  передано судді  Танцюрі  К.О.

Ухвалою  суду  від  06.12.2021р.  відкрито   провадження у  справі  та  призначено   розгляд   справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 18 лютого 2015 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 009-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США,    відповідно до умов якого  сума вкладу склала 7 400,00 доларів США строком до 19 травня 2015року. Також, 18.02.2015р. було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання договору.  Позивач  вказав, що  на виконання умов договору, кошти на депозит було перераховано з поточного рахунку фізичної особи — резидента ОСОБА_2 , відкритого в AT Дельта Банк, на вкладний (депозитний) рахунок СаміноїВ.В., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № НОМЕР_2 від 18.02.2015 р.  Позивач вказав, що  рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 жовтня 2015 року включно; з 11 червня 2015 року розпочалися виплати коштів вкладникам АТ "ДЕЛЬТА БАНК" за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки, в т.ч. зарплатні, пенсійні, соціальні ); відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015р. № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу, визначено, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам АТ «ДЕЛЬТА БАНК» за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року. Таким чином, позивач сподівався на отримання гарантованої суми відшкодування за своїм вкладом після 08.10.2015 р. та  неодноразово    звертався із запитами  щодо  виплати гарантованої  суми, яка  сплачена не  була.  Позивач  вказав, що  як вбачається з відповіді АТ «Дельта Банк», Уповноважена особа віднесла договір  банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 18 лютого 2015 року № 009-15500-180215  до  нікчемного з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої статті 38 вказаного Закону, проте, як казав  позивач,  зі змісту цієї норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договорів, укладених між АТ «Дельта банк» і позивачем, оскільки на підставі цих договорів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих договорів не передбачують обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Відповідач, як  вказав  позивач,  у свою чергу, не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції АТ «Дельта банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.  Позивач, посилаючись  на  те, що  договір   банківського   договору   є дійсним та відсутні  підстави    для  не включення    позивача  до  Переліку  вкладників,   позивач  просить  суд  задовольнити  позов у  повному   обсязі.

06.01.2022р. до суду  від   представника   Уповноваженої   особи  ФГВФО   на  ліквідацію  АТ «Дельта  Банк» надійшов   відзив   на  позовну   заяву у  якому    відповідач вказав, що заперечує проти  задоволення  позовних  вимог   позивача   та  просив  суд  відмовити у   задоволенні   адміністративного  позову   у повному   обсязі.  Так,  відповідач  зазначив, що у  зв`язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними Операціями АТ «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу, що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 р. включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, 16 вересня 2015 року був винесений наказ тимчасової  адміністрації АТ «Дельта Банк» № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення  нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями». Даним наказом відповідача вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є  нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та перелік яких наведено в додатку № 1 до цього Наказу, за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, та перелік яких наведено в Додатку № 4 до цього Наказу, для чого здійснити дії, передбачені пунктами 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. цього Наказу, при цьому за вказаними договорами застосувати наслідки нікчемності в порядку, визначеному в примітках Додатку № 4 до цього Наказу. Відповідач   вказав, що  відповідно до укладеного договору банківського вкладу на відкритий позивачем депозитний рахунок надійшли кошти у валюті - доларах США шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме фізичної особи ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними платіжними документами які свідчать, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок. Ця обставина,  як  вказав  відповідач,  свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання такими клієнтами Банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями, а отже їх нікчемність. Крім того, зазначена операція з перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_2 на вкладний (депозитний) рахунок позивача суперечить п. 1 Постанови правління Національного Банку України № 365 від 16.09.2013р., оскільки безготівкове перерахування коштів на відповідний рахунок позивача в іноземній валюті можливе лише з інших його власних рахунків або шляхом внесення ним грошових коштів у касу банку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

18.02.2015 між ПАТ“Дельта Банк” та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у доларах  США № 009-15500-180215,  відповідно до  п.1.2 якого    сума  вкладу   склала  7,400 доларів США строком   до  19 травня  2015 року (а.с.78).

18.02.2015р. між ПАТ“Дельта Банк” та ОСОБА_1 було  укладено додаткову угоду №2,  відповідно  до  якої зарахування   вкладу  на  рахунок здійснюється  з  власного  поточного або  вкладного  рахунку   вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку     поточного  рахунку  іншої фізичної особи-резидента, або готівкою  через  касу Банку  в  день укладення    договору(а.с.79).

Листом  уповноваженої   особи ПАТ“Дельта Банк” від  12.05.2021р.  №05-3422749, на  запит ОСОБА_1 ,   повідомлено, що за  результатами   проведеної   перевірки  на  предмет  виявлення   правочинів, що  є   нікчемними, було   виявлено, що  договір  №009-15500-180215   банківського  вкладу  від  18.02.2015р.,  є   нікчемним   відповідно   до    п.7  ч.3 ст.38  Закону  України   «Про  систему  гарантування   вкладів   фізичних   осіб»(а.с.77).

Постановою правління Національного банку України “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних” №150 від 02.03.2015р. ПАТ “Дельта Банк” віднесено до категорії неплатоспроможних.

02.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення “Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” № 51, на підставі якого, з 03.03.2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ “Дельта Банк” з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

До рішення виконавчої дирекції Фонду №51 від 02.03.2015 “Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” було внесено зміни, відповідно до яких, пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: “Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно”.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду “Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT “Дельта Банк” №147 від 03.08.2015р. строки здійснення тимчасової адміністрації у AT “Дельта Банк” продовжено по 02.10.2015р. включно.

02.10.2015р. Національним банком України прийнято постанову №664 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”.

На виконання постанови Правління Національного банку України 02.10.2015р. № 664 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта банк”, Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015р. №181 “Про початок процедури ліквідації AT “Дельта Банк” та делегування повноважень ліквідатора банку”.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 р.  розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

20.02.2017р. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №619 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора", відповідно  до  якого  продовжено строки здійснення ліквідації та повноваження ліквідатора на два роки до 04.10.2019 року включно.

04.04.2019р. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №772 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора Матвієнку Андрію Анатолійовичу", відповідно до якого продовжено строки здійснення ліквідації на один рік до 04.10.2020 р. включно.

24.09.2020р.   Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1724 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк», відповідно до якого продовжено строк управління майном (активами) АТ «Дельта Банк» та задоволення вимог його кредиторів на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів. Також, рішенням продовжено визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження ліквідатора АТ «ДЕЛЬТА БАНК», делеговані провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Матвієнку Андрію Анатолійовичу на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом   України   «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.

Згідно частин 1, 2  статті 26 Закону № 4452-VI   Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із ч.1,2 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених  частиною другою  статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до  пунктів 4-6  частини четвертої статті 26 цього Закону;3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до  статті 52  Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до  Закону України  "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені  статтею 38  цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Суд зазначає, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених  Законом №4452-VI  щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі  статті 26 Закону №4452-VI  підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів  статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч.2 ст.  37, ч.2, 4  ст.  38 Закону № 4452-VI  Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою  статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частина третя  статті 38 Закону № 4452-VI  (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до  Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими  закон  пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за  законом  тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком і позивачем, з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини 3  статті 38 Закону № 4452-VI  не може бути застосованим до договору, укладеного  18.02.2015р. між ОСОБА_1  та ПАТ «Дельта Банк», оскільки умови цього договору не передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу чи іншим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з положеннями частини першої  статті 1062 ЦК України   на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського вкладу. При цьому і положення  статті 2 Закону №4452-VI  визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

Суд  вважає необґрунтованими посилання Уповноваженої особи на порушення при перерахуванні коштів на рахунок позивача положень пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», оскільки положення вказаного пункту (у редакції, чинній на час укладення договору банківського вкладу) забороняють зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третіх осіб, крім випадків, передбачених нормами діючого законодавства та/або Продуктами банку.

Разом з тим, договором банківського вкладу з урахуванням укладеної до нього додаткової угоди передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої особи.

Суд також  враховує, що зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок позивача від іншої особи узгоджується і з положеннями пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої  постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492 (в  редакції, чинній  на  момент  укладення   договору), оскільки договором банківського вкладу з урахуванням укладеної до нього додаткової угоди передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої особи.

Як вже  зазначалось  судом, 18.02.2015 між ПАТ“Дельта Банк” та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу  "Найкращий від Миколая" у доларах  США № 009-15500-180215,  відповідно до  п.1.2 якого    сума  вкладу   склала  7,400 доларів США строком   до  19 травня  2015 року (а.с.78).

18.02.2015р. між ПАТ“Дельта Банк” та ОСОБА_1 було  укладено додаткову  угоду №2,  відповідно  до  якої зарахування   вкладу  на  рахунок здійснюється  з  власного  поточного або  вкладного  рахунку   вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку     поточного  рахунку  іншої фізичної особи-резидента, або готівкою  через  касу Банку  в  день укладення    договору(а.с.79).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів  статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі  статті 26 Закону №4452-VI.

Водночас, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів  Закону №4452-VI.

Враховуючи наведене, суд приходить  до  висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Поряд з  цим, згідно із частинами 1, 2, 10  статті 38 Закону №4452-VI  Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до  статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до  закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2  статті 215 Цивільного кодексу України  та частини 3  статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою  статті 38 цього ж Закону  перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Враховуючи  викладене  та  те, що матеріалами  справи  підтверджено, що    ОСОБА_1 є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд приходить   до  висновку   про  наявність  підстав   для  задоволення   позовних  вимог  позивача  про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк”” щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Дельта Банк” на підставі Договору №009-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США від 18.02.2015 р., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Дельта Банк” на підставі договору № 009- 15500-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США від 18.02.2015 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Поряд  з цим, позовні вимоги  позивача  про зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 на  підставі   договору  без  будь-яких  обмежень,  суд вважає передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відновленню підлягає лише порушене право та в даному випадку відсутні об`єктивні підстави вважати, що після  подачі  вказаної інформації  про   вклад   у  банку будуть порушені права позивача шляхом  будь  - якого  обмеження та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 р

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов   ОСОБА_1  підлягає  частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про  часткове  задоволення позовних вимог  позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про  наявність  підстав  для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295    КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний   позов    ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Дельта Банк” на підставі Договору №009-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США від 18.02.2015р., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Дельта Банк” на підставі договору № 009- 15500-180215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США від 18.02.2015 р.  за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

У задоволенні  іншої  частини   позовних  вимог – відмовити.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” (код ЄДРПОУ  ПАТ «ДЕЛЬТА   БАНК»  34047020, вул. Січових  Стрільців 17, 2-й поверх, м.Київ)   на користь   ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот  вісім  гривень).

Рішення набирає законної сили  згідно ст.255 Кодексу адміністративного  судочинства  України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами,  встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу   адміністративного  судочинства  України.

Суддя                                                                                                               К.О. Танцюра