Ухвала

11 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 211/5455/20

провадження № 61-1395ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про припинення трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», у якому просив скасувати наказ від 21 серпня 2020 року № 425/ОС «Про припинення трудового договору» та стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Структурний підрозділ Криворізьке локомотивне депо» від 21 серпня 2020 року № 425/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника машиніста електровоза цеху експлуатації внаслідок недостатньої кваліфікації відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України.

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21 серпня 2020 року по час ухвалення рішення, тобто до 30 липня 2021 року в сумі 17 625,00 грн, визначеного без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 січня 2022 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року справу № 211/5455/20 визнано малозначною.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права при розгляді трудових спорів та захисту прав працівників на працю, навчання, отримання не нижче встановленої законом заробітної плати, поновлення на роботі незаконно відстороненого від роботи працівника власником або уповноваженим ним органом.

Наведене обґрунтування того, щокасаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не можна визнати належним. Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, і не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про припинення трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар