Справа № 617/807/21

Провадження № 2/617/31/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Пінчук К.К.,

позивача за первісним позовом та відповідача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору - ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права спадкування за заповітом та позовною заявою третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання заповіту нікчемним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права спадкування за заповітом. В обґрунтування позову зазначає, що 24.09.2019 року секретарем Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області було посвідчено заповіт ОСОБА_5 . Відповідно до заповіту ОСОБА_5 заповідав усе належне йому майно ОСОБА_1 . Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 26.03.2021 року, вказаний заповіт є чинним, йому присвоєний номер у Спадковому реєстрі № 65251794 та в реєстрі нотаріальних дій № 38. 18.12.2020 року у Вовчанській державній нотаріальній конторі Харківської області заведена Спадкова справа № 579/2020. 24.03.2021 року до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про права на спадщину за заповітом. Проте, постановою державного нотаріуса Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області від 26.03.2021 року № 593/02-31 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за заповітом. Відмову державний нотаріус обгрунтував тим, що заповіт був складений з порушенням форм його складання та посвідчення, з посиланням на ч. 4 ст. 203 ЦК України та п. 1 розділу III Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, а саме тим, що заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписанням.

Заповіт ОСОБА_5 від 24 вересня 2019 р. був складений у письмовій формі у 2 примірниках, у заповіті зазначено, що він посвідчений 24.09.2019 року о 14 годині 50 хвилин. Особу та дієздатність ОСОБА_5 було встановлено та перевірено секретарем сільської ради за реєстраційним номером облікової картки платника податків. Крім того, заповіт особисто підписаний ОСОБА_5 та посвідчений секретарем сільської ради у відповідності зі ст. 1251 ЦК України. Тобто, зазначений заповіт відповідає вимогам, які встановлені у Цивільному кодексі України, в тому числі ст. 1247 ЦК України.

Окрім цього, вимоги до форми заповіту встановлені у розділі III Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Проте, секретарем Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області було посвідчено, про те, що заповіт був прочитаний уголос та підписаний заповідачем, після підпису заповідача ОСОБА_6 , що є технічною помилкою.

Вказана помилка є несуттєвою, технічною та була допущена секретарем міської ради через неуважність. Місце розташування підпису заповідача, який був зроблений власноруч ОСОБА_5 не є грубим порушенням форми заповіту. Оскільки підпис міститься після змісту волевиявлення, що вказує на те, що заповідач мав змогу ознайомитись з текстом та змістом заповіту, а його волевиявлення було вільним і відповідало його волі.

У зв`язку з технічною помилкою, що полягає у неправильному місці підпису заповідача, державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Такий формалізм у діях державного нотаріуса призводить до нехтування волевиявлення заповідача та порушує права ОСОБА_1 , якій ОСОБА_5 заповідав своє майно.

Просила визнати заповіт від 26.03.2021 року, у Спадковому реєстрі № 65251794, в реєстрі нотаріальних дій № 38 дійсним. Визнати право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом від 26.03.2021 року, у Спадковому реєстрі № 65251794, в реєстрі нотаріальних дій № 38. Зобов`язати Вовчанську державну контору Харківської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.03.2021 року, у Спадковому реєстрі № 65251794, в реєстрі нотаріальних дій № 38.

Ухвалою суду від 04.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідачем Вовчанською державною нотаріальною конторою Харківської області 01.07.2021 року подано до суду відзив, в якому зазчачено, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необгрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав. 18.12.2020 року у Вовчанській державній нотаріальній конторі Харківської області була заведена Спадкова справа № 579/2020 до майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 26.03.2021 року. Вказана спадкова справа була відкрита за заявою ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини за заповітом. ОСОБА_7 , яка є дочкою спадкодавця, подала заяву про прийняття спадщини за законом. До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 входять: земельні ділянки площею 5,5347,0,2973 і 0,1915 гектарів, що знаходяться на території Охрімівської сільради Вовчанського району Харківської області та сума, недоотриманої у зв`язку зі смертю, пенсії. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений виконкомом Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області 24.09.2019 року, реєстр № 38 на все майно на користь ОСОБА_1 24.03.2021 року до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площею 5,5347, 0,2973 і 0,1915 гектарів, що знаходяться на території Охрімівської сільради Вовчанського району Харківської області та педоотриманої пенсії. 26.03.2021 року ОСОБА_1 нотаріусом Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області було винесено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заповіт, залишений на її користь, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Згідно частини 4 статті 203 ЦК України, ст. 1247 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. На вимогу п. 1.4. розділу III Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. Просить відмовити у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області, у повному обсязі.

05.07.2021 року ОСОБА_8 представником третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 до суду подана позовна заява до ОСОБА_1 про визнання заповіту нікчемним. В обгрунтування, якої вказує, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, батьком ОСОБА_9 є ОСОБА_5 , у зв`язку з чим відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України, вона є спадкоємицею за законом 1 черги. Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18.08.2020 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 було обрано прізвище ОСОБА_11 . 13.08.2013 року даний шлюб було розірвано. Відповідно до Міжнародного свідоцтва про шлюб №2015/1115 від 18.10.2015 року, виданого Органом реєстрації шлюбів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 укладено шлюб із ОСОБА_14 та після одруження нею змінено прізвище на ОСОБА_15 .

ОСОБА_4 в рамках 6-ти місячного строку після смерті ОСОБА_5 звернулась до Вовчанської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ 20.01.2021 року за №24. Відповідно до інформації Вовчанської державної нотаріальної контори від 20.01.2021 року за №30/02-14, ОСОБА_4 повідомлено, що після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт не на її користь. Так, 24.09.2019 року секретарем виконкому Охрімівської сільської ради складено та нотаріально посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5 . У змісті вказаного заповіту зазначено, що все майно, яке на день смерті виявиться належним ОСОБА_5 , він заповідає ОСОБА_1 . Даний заповіт зареєстровано в реєстрі за №38. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 вважає, що даний заповіт є нікчемним з наступних підстав. Заповіт від імені ОСОБА_5 , посвідченого 24.09.2019 року секретарем виконкому Охрімівської сільської ради Потапенко Н.С., зареєстровано в реєстрі за №38, є нікчемним, оскільки секретаря виконкому сільської ради Потапенко Н.С. не було уповноважено виконавчим комітетом Охрімівської сільської ради на вчинення нотаріальних дій. Заповіт від імені ОСОБА_5 , нотаріально посвідченого 24.09.2019 року секретарем виконкому Охрімівської сільської ради Потапенко Н.С., зареєстровано в реєстрі за №38, є нікчемним, оскільки його складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. У верхній частині заповіту не зазначено в якому місяці було складено заповіт. Враховуючи, що заповіт було складено з допомогою технічного засобу, а не власноручно написано заповідачем, то у заповіті відсутній власноручний запис ОСОБА_5 про те, що заповіт було ним прочитано уголос. Просила визнати нікчемним заповіт, складений від імені ОСОБА_5 , нотаріально посвідчений 24.09.2019 року секретарем виконавчого комітету Охрімівської сільської ради Харківської області, зареєстровано в реєстрі за №38. Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 06.07.2021 року прийнято позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору до розгляду із первісним позовом та об`єднано в одне провадження.

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_2 до суду 09.07.2021 року надано відповідь на відзив в якому зазначає, що відповідач у відзиві не визнає позов у повному обсязі посилаючись на те, що зповіт залишений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , посвідчений виконкомом Охрімівської сільської ради Вовчансь району Харківської області 24.09.2019 року, реєстр №38 , складений з порушеї вимог щодо його форми та посвідчення. Однак у відзиві відповідач не зазначив конкретно які порушення саме форми залові' які порушення щодо посвідчення заповіту.Відповідно до фактичних обставин справи, 18.12.2020 року у Вовчанській державній нотаріальній конторі Харківської області заведена Спадкова справа № 579/2020 до майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.03.2021 року до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської обл звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про права на спадщину заповітом. Проте, Постановою державного нотаріуса Вовчанської державної нотаріальної коні Харківської області від 26.03.2021 року № 593/02-31 було відмовлено у вчиненні нотаріаліної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за заповітом. Свою відмову державний нотаріус обгрунтував тим, що заповіт був складений з порушенням форм й складання та посвідчення, з посиланням на ч. 4 ст. 203 ЦК України та п. 1 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцев самоврядування, а саме тим, що заповіт має бути прочитаний уголос та підписаі заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписанням. Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 України. Заповіт ОСОБА_5 від 24.09.2019 року був складений у письмовій формі і 2 примірниках, у заповіті зазначено, що він посвідчений 24.09.2019 року о 14 годині 50 хвилин. Особу та дієздатність ОСОБА_5 було встановлено та перевірено секретар сільської ради за реєстраційним номером облікової картки платника податків. Крім того заповіт особисто підписаний ОСОБА_5 та посвідчений секретарем сільської ради у відповідності зі ст. 1251 ЦК України. Отже посилання відповідача на те, що заповіт складений з порушенням його форми не обгрунтований, оскілький заповіт складений у письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 1247 ЦК України, а також посвідчений посвідчений уповноваженим на це органом посадовою особою, що не заперчує відповідач у своєму відзиві, а саме виконкомом Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області.

05.08.2021 року представником позивача за первісним позовом ОСОБА_2 до суду надано відзив на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, у якому зазначає, що ОСОБА_8 , не може бути представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спора ОСОБА_4 оскільки справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Стосовно ствердження, що заповіт від імені ОСОБА_5 від 24.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №38, є нікчемним, оскільки його було нотаріально посвідчено секретарем виконкому Охрімівської сільської ради Потапенко Н.С. без відповідних повноважень, наданих виконавчим комітетом Охрімівської сільської ради, слід зазначити, що вона була обрана секретарем виконкому Охрімівської сільської ради, про що є, зокрема, відповідні записи в трудовій книжці ОСОБА_16 та діяла відповідно до повноважень, наданих виконавчим комітетом Охрімівської сільської ради. Крім того за тривалий період діяльності ОСОБА_16 , як секретаря Охрімівської сільської ради відсутні будь-які порушення, про що свідчить відсутність будь-якої інформації про судові рішення у цивільній, адміністративній або кримінальній справі, як докази додані до позовної заяви. Стосовно зазначеного у позовній заяві щодо порушень форми заповіту, нотаріально посвідченого 24.09.2019 року секретарем виконкому Охрімівської сільської ради Потапенко Н.С., передбаченого Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженого Наказом від 11.11.2011        № 306/5 МЮУ зареєстрованого в МЮУ 14 листопада 2011 р. за № 1298/20036, то вони є безпідставні: місце народження заповідача зазначено, та добре читається, що він народився в селі Мала Вовча Вовчанського району Харківської області, місяць складання також зазначений в заповіті. Щодо фактичних обставин складання заповіту ОСОБА_5 суду нададуть пояснення свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , заява про виклик яких подається окремо до суду. Просить позовну заяву заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спора ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Третьою особою із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 надана до суду 25.08.2021 року уточнена позовна заява аналогічного змісту та позовними вимогами із поданною позовною заявою від 03.07.2021 року. Уточнена позовна заява підписана ОСОБА_7 та уточнено розмір судових витрат, що становить 908 грн. – судовий збів, 8000 грн. – витрати на правничу допомогу.

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_2 до суду 10.09.2021 року надано відзив на уточнену позовну заяву ОСОБА_4 . Вказує, що правова позиція стосовно позовної заяви третьої особи, як заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору викладена у відзиві на первісну позовну заяву. Підстави стягнення витрат на правничу допомогу відсутні, оскільки суду не надані докази щодо надання такої допомоги відповідно до норм діючого законодавства України.

27.09.2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про виклик свідків та клопотання представника ОСОБА_3 про витребування доказів – копії спадкової справи.

Ухвалою суду від 29.10.2021 року у справі закрито підготовче провадження, спава призначена до судового розгляду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за позовом третьої осоим із самостйними вимогами, її представник у судовому засідані позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Проти позовних вимог ОСОБА_4 заперечували у повному обсязі. Зазначила, що у прохальній частині позову та відповіді на відзив дата посвідчення заповіту 26.03.2021 року вказана не привильна, датою посвідчення заповіту є 24.09.2019 року.

Відповідач за первісними позовом Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області у судове засідання не з`явились, повідомлялась про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Надали до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника у зв`язку із службовою зайнятістю, проти вимог ОСОБА_1 заперечують.

Третя осба із самостійними вимогами ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, повідомлялась про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Через представника надана до суду заява про розгляд справи без її участі, за участю представника ОСОБА_3 .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_4 . Проти позовних вимог первісного позову заперечував, зазначив, що вважає їх необгрунтованими.

Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього  Цивільний процесуальний кодекс України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видного виконавчим комітетом Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області 15.09.2020 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок площею 5,5347, 0,2073, 0,1915 га, що знаходяться на території Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області та недоотриманої пенсії.

Відповідно до заповіту ОСОБА_5 , посвідченого секретарем виконкому Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області 24.09.2019 року ОСОБА_16 та зареєстрованого в реєстрі за № 38, усе своє майно ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 .

Заповіт зареєстрований 17.12.2019 року та є чинним, згідно даних інформаційної довідки із Срадкового реєстру від 18.12.2020 року.

18.12.2020 року було заведено спадкову справу №579/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

18.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини, в якій зазначено, що померлий батько ОСОБА_5 залишив заповіт на її ім`я.

20.01.2021 року ОСОБА_7 звернулася до до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 за законом.

Постановою держаного нотаріуса Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області № 593/02-31 від 26.03.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку із тим, що заповіт складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, видати свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості оскільки є ще один спадкоємець, який відноситься до першої черги спадкування, дочка померлого ОСОБА_7 .

Як убачається із копії Рішення № 3 VІІ, І сесії VІІ скликання Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області від 10.11.2015 року, сільською радою обрано лічильну комісію по виборах секретаря сільської ради.

Із копії протоколу І сесії VІІ скликання Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області від 10.11.2015 року встановлено, що за підсумками таємного голосування секретарем сільської ради обрано ОСОБА_16 .

Згідно даних протоколу ІІ сесії VІІ скликання Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області від 11.11.2015 року, слухали інформацію про утворення виконавчого комітету сільської ради та здійснення секретарем сільської ради повноважень секретаря виконкому.

Відповідно до копії Рішення № 11-VІІ, ІІ сесії VІІ скликання Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області від 11.11.2015 року, утворено виконавчий комітет Охрімівської сільської ради.

Відповідно до копії Рішення № 12-VІІ, ІІ сесії VІІ скликання Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області від 11.11.2015 року, здійснення повноважень секретаря виконавчого комітету покладено на секретаря сільської ради Потапенко Н.С.

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_16 за № 22 мається запис від 10.11.2015 року про обрання секретарем Охрімівської сільської ради VІІ скликання на підстав рішення І сесії VІІ скликання від 10.11.2015 року. Запис № 23 від 22.12.2020 року мість відомості щодо звільнення з посади секретаря Охрімівської сільської ради у зв`язку із закінченням повноважень на підставі розпорядження № 73 від 02.12.2020 року.

З 15.12.2020 року Охрімівська сільська рада перебула в стані припинення, що вбачається із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як убачається із довідки сектору у Вовчанську забезпечення збереженості та використання архівних документів архівного відділу Чугуївської районної державної адміністрації від 29.06.2021 року № 821/1/2021, документи Охрімівської сільської ради по 2019 рік знаходяться у секторі на збереженні. У протоколах засідань виконавчого комітету та сесій Охрімівської сільської ради, у тому числі у самих рішеннях сесій та виконавчого комітету, в також розпорядженнях Охрімівського сільського голови з основної діяльності, за період 2015-2019 років відсутні будь-які записи чи рішення (розпорядження) про уповноваження відповідальних службових осіб Охрімівської сільської ради на вчинення нотаріальних дій.

Згідно довідки Вовчанської міської ради Харківської області № 07-06/3338/3 від01.07.2021 року, рішення сесій, рішення виконавчого комітету Охрімівської сільської ради, розпорядження Охрімівського сільського голови за період з 2015-2019 року про уповноваження секретаря Охрімівської сільської ради Потапенко Н.С. на вчинення на території Охрімівської сільської ради нотаріальних дій відсутні.

Відповідно до копії листа Книги реєстрації нотаріальних дій Охрімівської сільської ради, за номером 38 нотаріальної дії мається запис про посвідчення заповіту ОСОБА_5 .

Спадкові правовідносини в Україні регулюються положеннями книги 6 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України). Спадкування в Україні здійснюється за законом або за заповітом. Процедура спадкування за заповітом, вимоги до форми заповіту, порядку його складання та посвідчення, підстави недійсності (нікчемності) заповіту передбачені главою 85 ЦК України.

Згідно до частини 2 статті 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Відповідно до статті 1247 Глави 85 ЦК України від 16.01.2003 № 435-ІУ, встановлюються такі вимоги: заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України; заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про нотаріат», в редакції чинній на час посвідчення заповіту, визначено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема посвідчують заповіти (крім секретних).

Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування

в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

Згідно із статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування

в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

Частинами 6 та 8 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Як вбачається із змісту заповіту, він посвідчений секретарем виконкому Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області Потапенко Н.С. 24.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 38.

Разом з тим, виконавчим комітетом Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області не було прийнято рішення про надання секретарю виконавчого комітету Охрімівської сільської ради Потапенко Н.С. право на вчинення нотаріальних дій.

Тому ОСОБА_16 не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій з посвідчення заповіту ОСОБА_5 .

На спростування вказаного стороною позивача за первісним позовом належних та допустимих доказів суду не надано.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за викликом у судове засідання не з`явились, сторона позивача за первісним позовом відмовилась від їх виклику да допиту у судовому засідання.

Частинами 1 та 2 статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

Однак у разі невизнання іншою стороною такої недійсності правочину

в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

У такому разі суд своїм рішенням лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв`язку з оспоренням та невизнанням іншими особами шляхом вказівки в резолютивній частині судового рішення про нікчемність правочину або відмову в цьому.

У пунктах 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК України немає відповідного правила. Заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Як роз`яснено в пунктах 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 219 ЦК України передбачено можливість визнання одностороннього нікчемного правочину дійсним у разі недодержання вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі, проте дана норма права є загальною, та в силу природньої відсутності особи - спадкодавця, воля якого підлягає перевірці, не може бути застосована, отже вона не поширює свою дію на спірні правовідносини сторін, які врегульовано спеціальними нормами глави 85 ЦК України, та які не передбачають можливості визнання судом дійсним заповіту, складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Аналогічні роз`яснення містяться у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до змісту якого, не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв`язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, оскільки норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

Судом встановлено, що складання та посвідчення заповіту ОСОБА_5 секретарем виконавчого комітету Охрімівської сільської ради Вовчанського району Харківської області Потапенко Н.С. 24.09.2019 року відбулося із порушенням вимог закону, зокрема, з порушенням вимог щодо його посвідчення, тому вказаний заповіт є нікчемним.

За встановлених обставин позовні вимоги позивача за первісним позовом про визнання заповіту від 24.09.2019 року дійсним та визнання права ОСОБА_1 на спадкування за заповітом від 24.09.2019 року є безпідставний та задоволенню не підлягає.

Крім того, вимоги позову також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно частини 2 статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом статті 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як вбачається зі змісту статтей 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень статті 51 ЦПК України та з урахуванням астини 5 статті 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено пункту 1 частинм 1 статті 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача та залучення співвідповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни або залучення. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним та залучення співідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду із позовом до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права спадкування за заповітом. Разом з тим, позивач не просить скасувати оскаржувану постанову нотаріуса а тільки зобов`язати відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Окрім того, позовні вимоги про визнання заповіту дійсним та визнання права на спадкування на заповітом пред`влені позивачем також до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області.

У підготовчому судовому судом з`ясовувалось питання пред`явлення всіх позовних вимог до відповідача Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області та наявність клопотань про залучення співвідповідача. Строною позивача за первісним позовом зазначено, що всі заявлені вимоги пред`явлені саме до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області. Клопотання щодо залучення співвідповідача суду не надано.

Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У постанові від 14.08.2019 у справі № 519/77/18 Касаційний цивільний суд вказав, що положеннями частин першої та другої статті 1 Закону «Про нотаріат» визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Виходячи з аналізу вказаних норм судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем за позовними вимогами про визнання заповіту дійсним та визнання права на спадщину за заповітом, оскільки предметом позову є спір про право і належним відповідачем за вказаними вимогами є ОСОБА_7 , яка подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину після смерті батька ОСОБА_5 за законом та звернулась до суду із позовом як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору, з урахуванням вищенаведених норм закону це є також підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Крім того, вимоги позову про зобов`язання Вовчанську державну нотаріальну контору Харківської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.09.2019 року також не підлягають задоволенню із підстав того, що суд не може вирішувати замість нотаріуса та зобов`язувати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, адже такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до ЗУ «Про нотаріат».

Під час судового розгляду судом досліджено оригінал спірного заповіту наданого позивача за первісним позовом та його копію надану представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, встановлено, що заповіти мають відмінність у наявності в оригіналі та відсутність в копії ініціалів спадкодавця ОСОБА_5 .

Також представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на підставу нікчемності правочину посилався на відсутність у верхній частині заповіту місяць його складання, враховуючи, що заповіт було складено з допомогою технічного засобу, у заповіті відсутній власноручний запис ОСОБА_5 про те, що заповіт ним прочитано уголос.

Пунктом 1.4. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року №3306/5, зареєстрованого в Мінюсті України 14.11.2011 року за №1298/20036, встановлено: заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем; посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом; якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім`я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Враховуючи наведене, судом встановлено порушення форми складання заповіту ОСОБА_5 , що також є підставою відповідно до статті 1257 ЦК України визнання його нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що заповіт ОСОБА_5 складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, тому, суд приходить до висновку, що позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі, у задоволенні первісного позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до статтей 133, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 – ОСОБА_3 під час судового засідання до закінчення судових дебатів надано заяву відповідно до ст. 141 ЦПК України, у якій зазначив, що докази понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для вирішення питання розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 2 статті 246 ЦПК України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відтак, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат за заявою представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258-273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права спадкування за заповітом – відмовити.

Позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання заповіту нікчемним – задовольнити.

Визнати нікчемним заповіт, складений ОСОБА_5 , посвідчений 24.09.2019 року секретарем виконавчого комітету Охрімівської сільської ради Харківської області, зареєстровано в реєстрі за №38.

Призначити у цивільній справі відкрите судове засідання для розгляду заяви представника третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , заявленої у порядку ч. 8 ст.141 ЦПК України, на 02.03.2022 року на 10 годину 00 хвилин.

У судове засідання викликати учасників справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач за первісним позовом та відповідач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач за первісним позовом – Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області, адреса розташування: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Торгова, 2;

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору - ОСОБА_3 , адреса знаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 18.02.2022 року.

Суддя – І.В. Сербіненко