№ 2 - 996 2007 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2007 року                                                                                                            м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Хорунжого І.Д. при секретарі - Дятловій А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 24 листопада 2001 року ( актовий запис № 131) Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області.

У позовній заяві позивач зазначив, що сімейні стосунки не склалися через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя, близько року сторони мешкають окремо.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги зазначив, що примирення не можливе, збереження сім'ї суперечило б його інтересам, судові витрати просив віднести за його рахунок.

Відповідач ОСОБА_2 на адресу суду надала заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність, вказала, що позовні вимоги визнає та просила розглянути справу у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведення попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про одруження, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований 24 листопада 2000 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області. ( а.с.4).

Від вказаного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Сторони фактично припинили шлюбні стосунки, разом не живуть з вересня 2006 року, спільне господарство не ведуть.

Спору про розподіл майна та місце проживання дитини не мають.

Згідно ч. 1 ст. 160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У відповідності зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стало неможливим і суперечило б інтересам позивача.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з позивача належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. ПО, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 130,174 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 24 листопада 2000 року ( актовий запис № 131 ) Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області - розірвати.

Дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити жити з матір'ю.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 17 грн.

ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.