КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1070/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Войнаренко Л.Ф.     

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"29" березня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 головуючий –суддя            Грибан І.О.

 судді                                      Парінов А.Б., Губська О.А.

           розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни-

В С Т А Н О В И В :

           В даній справі постановою Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2010 року позов задоволено: визнано неправомірними  дії відповідача, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену суму як різницю між фактично виплаченою та належною відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дитини війни»за період з 01 січня 2006 року по жовтень 2010 року, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

           Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

 Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.

           З таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.

           Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(редакція від 18.11.2004 р., чинній у  2010 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

            Також, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

           Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

           Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

           За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

           Статтею 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»на 2010 р. Кабінету Міністрів України надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

           Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.                               

           Отже, нарахування та виплата у 2010 році  дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

 Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.

 Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

 Позивач має право на доплату  до  пенсії у визначеному Законом розмірі, проте з даним позовом він звернувся лише  16.11.2010 року та не надав доказів поважності причин пропуску строку.

 Оскільки ця доплата до пенсії є соціальною гарантією певної категорії осіб, а не частиною пенсії,  то колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку звернення до суду.

 Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

 Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст.160, 195, 197, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області – задовольнити частково.

 Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2010 року –скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену суму як різницю між фактично виплаченою та належною відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дитини війни»за період з 01 січня 2006 року по 15 травня 2010 року, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену суму як різницю між фактично виплаченою та належною відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дитини війни»за період з 01 січня 2006 року по 15 травня 2010 року, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»–відмовити.

 Змінити абзац третій постанови Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2010 року виклавши його в такій редакції:

«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі  Київської області виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену суму як різницю між фактично виплаченою та належною відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дитини війни»за період з 16 травня 2010 року по жовтень 2010 року, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»».

 В решті постанову залишити без змін.

           Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя                                                                                                  О.А. Губська

Суддя                                                                                                  А.Б.Парінов